9.Фінансово-правовий статус юридичних осіб публічного права та бюджетних установ і режим їх фондів коштів.

Відповідно до Бюджетного кодексу України бюджетна установа – це “орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими” (п. 6 ст.2 БКУ).

В результаті низки трансформацій правових основ статусу бюджетної установи було визначено декілька основних її рис.

1. Бюджетною установою визнається лише орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому розпорядчому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування.

2. Повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів.

3. Лише бюджетна установа може виступати розпорядником бюджетних коштів (п.15, 36 ст. 2 БКУ).

4. Бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у будь-якій формі або надавати за рахунок бюджетних коштів позички юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.

5. Бюджетна установа отримує кошти лише з одного бюджету за її підпорядкуванням. Взагалі “забороняється здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на фінансування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів” (п. 2 ст. 85 БКУ).

6. Фінансування бюджетних установ здійснюється на ос­нові економічно і науково обґрунтованих норма­тивів, що встановлюються для кожної сфери діяльності дер­жави.

7. Бюджетні установи, які виступають розпорядниками бюджетних коштів, відповідно до єдиної методики звітності складають та подають детальні звіти, що містять бухгалтерські баланси, дані про виконання кошторисів, результати діяльності та іншу інформацію за формами, встановленими законодавством України (п. 2 ст. 58 БКУ).

8. Кошти бюджету надаються бюджетній установі лише на основі затвердженого кошторису та ведення бухгалтерського обліку та звітів в порядку, передбаченому законодавством для бюджетних установ.

9. Доходи, які отримуються від плати за послуги, що надаються бюджетними установами, які утримуються за рахунок коштів відповідного бюджету відносяться до доходів відповідних місцевих бюджетів, однак вони не враховуються при визначені обсягу між бюджетних трансфертів (пп. 14 п. 1 ст. 69 БКУ).

10. Розрахунково-касове обслуговування бюджетних установ, як розпорядників бюджетних коштів, здійснюється Державним казначейством України (пп. 2 п. 1 ст. 48 БКУ). Державне казначейство України здійснює не тільки перерахування з єдиного казначейського рахунку коштів безпосередньо виконавцю робіт, а й контролює напрями використання коштів та має можливість повного контролю за обігом державних коштів. Тобто виконує функцію “контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів” (пп. 3 п.1 ст. 48 БКУ). Таким чином бюджетна установа не має змоги витрачати гроші не за призначенням.

11. Одержує бюджетне асигнування як вид бюджетного повноваження.

12. Відповідальність за виникнення заборгованості, що склалася несе виключно розпорядник, з вини якого вона утворилась.

Фінанси комунальних підприємств Процес формування комунальної власності був започаткований Постановою Кабінету Міністрів України “Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю та власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)”, ухваленою ще в жовтні 1991 р.

Фінанси державних та комунальних і державних підприємств належать до приватних фінансів. Але, оскільки вони розпоряджаються об’єктами публічної форми власності, вони підпадають під особливий публічних порядок захисту прав публічних власників. Зокрема, під законодавство про державні закупівлі. Договір про державну закупівлю визнається адміністративним договором.

Під фінансово-правове регулювання підпадають лише фінансові зобов’язання, які виникають з договору державної закупівлі, в яких стороною виступає або держава, АРК, територіальна громада, або бюджетна установа.