83. Складні іменники пишуться разом або через дефіс.

Разом пишуться:

Ім., утворені за допомогою сполучної голосної із двох чи кількох основ (одна з яких —дієсл. походження): коноплепрядіння, бавовнозаготівля, звуковловлювач, садо-вод, газомір, вертоліт, слов'янознавство, життєпис, водозбір;

Ім., утворені поєднанням основ прикметника та іменника: чорнозем, бортмеханік, натурфілософія, Ощадбанк;

іменники, утворені за допомогою сполучної голосної від двох іменникових основ, синтаксично й семантично рівнозначних: залізобетон, газопровідник, квітколоже, шлакоблок, лісостеп, верболіз (але: людино-день);

ім., утворені поєднанням дієслова в другій особі однини наказового способу з іменником: горицвіт, перекотиполе;

ім., утворені поєднанням числівникової основи з іменниковою: чотиритомник, сторіччя, двозначність, трикутник, двобій, двадцятиріччя;

ім. з першою частиною пів-, напів-, полу-: півбака, півжиття, півстола, півроку, півфінал, півхлібини, півпляшки, півхустки, півповерху, напіврозпад, напівсон, полувал, полукіпок;

ім., пов'язані з інтернаціональною лексикою й термінологією, в яких другою складовою частиною є такі елементи: -граф, -графія, -лог, -логія, -метр: гігрограф, мікологія, філолог, лексикограф, цинкографія;

ім., утворені з трьох і більше іменникових основ: автомотогурток, веломотоспорт, ліспромгосп.

Через дефіс пишуться:

Ім., що означають близькі за змістом поняття: батько-мати, хліб-сіль;

Ім., що означають державні посади, військові звання: прем'єр-міністр, генерал-лейтенант;

Ім., що означають складні одиниці виміру: кіловат-година, грам-атом, тонно-кілометр;

Ім., в яких 1-ше сл. підкреслює прикмету чи особливість предмета, що передається др. словом: жар-птиця, козир-дівка;

Ім. (окладні назви), що означають науковий ступінь, спеціальність, професію: член-кореспондент, інженер-економіст, лікар-педіатр;

Ім. з першою частиною пів- у значенні «половина» перед власною назвою: пів-Києва, пів-Америки, пів-Москви;

словосполучення, що означають назви рослин: мати-й-мачуха, люби-мене, іван-чай;

іменники (складні географічні назви): Гусь-Хрустальний, Ростов-на-Дону;

слова, до складу яких входять іншомовні елементи віце-, екс-, лейб-, обер-, унтер-, штаб- (штабе-): штаб-квартира, екс-чемпіон, віце-адмірал, віце-консул, віце-президент, обер-лейтенант; складні прізвища: Гулак-Артемовський, Римський-Корсаков, Мамин-Сибіряк, Нечуй-Левицький, Салтиков-Щедрін.

Прикметники, які утворилися складанням двох і трьох основ, називаються складними, наприклад: народногосподарський, промислово-торговельний, повітряно-реактивний, дослідно-показовий, інженерно-будівельний, англо-російсько -український.

Елементи складних прикметників об'єднуються сурядним або підрядним зв'язком. За сурядним способом зв'язку основи, з яких утворюються складні прикметники, сполучаються як рівноправні {торговельно-комерційний, фінансово-економічний). За підрядним способом одна основа синтаксично залежить від іншої {великопанельний, багатогалузевий, багаторічний, морозотривкий, малопродуктивний, малоприбутковий) .

У складних прикметниках під час поєднання основ використовуються сполучні голосні о, е, є. Якщо першою частиною складного прикметника є числівник, прислівник і прийменникове сполучення, то складові елементи з'єднуються без сполучних голосних, наприклад: повсякчасний, одновесловий, багатообіцяючий, вічнозелений

Пишуться разом:

Прикм., утворені сполуч. основ прикм. й ім.: внутрішньоринковий, зовнішньоторговельний, сухопутний, різноякісний;

Прикм., утворені сполуч. основ ім. і прикм.: кредитоспроможний, суднопідіймальний, лісопромисловий, зимостійкий;

Прикм., утворені сполуч. основ присл. і прикм.: великопромисловий, великоваговий, малопотужний, багатосерійний;

Прикм., утворені сполученням основ числ. й ім: п'ятипроцентний, шестиповерховий, семитонний, стокілометровий;

Прикм., утворені сполуч. основ ім. і дієсл.: водолікувальний, грязелікувальний, нафтопереробний, овочесушильний,;

складні прикметники, що означають терміни, утворені з двох і більше неоднорідних прикметників: поперечношліфувальний, новогрецький, геологорозвідувальний, староцерковно-слов 'янський та ін.

Пишуться через дефіс:

складні прикметники, утворені від двох або трьох прикметникових основ: офіційно-діловий, ощадно-позичковий, науково-технічний, промислово-інвестиційно-будівельний, синьо-біло-червоний;

складні прикметники, що означають: а) якість з додатковим відтінком: кисло-солодкий, добродушно-хитрий, гіркувато-солоний; б) відтінки й поєднання кольорів: чорно-білий, яскраво-ліловий, блідо-рожевий, жовтувато-червоний, фіолетово-сірий, ізумрудно-зелений, біло-блакитний (але жовтогарячий — один колір);

складні прикметники, утворені сполученням прикметника та іменника, але з перестановкою елементів: літературно-художній (художня література), науково-медичний (медична наука);

складні прикм., перша основа яких утворена від слів іншомов. Походж. і закінч. на -ико, -іко: хіміко-технологічний, медико-хірургічний.

84. Кількість прислівників поповнюється переважно за рахунок прийменниково-іменникових сполучень. Деякі з цих сполучень перейшли у прислівники і пишуться разом або через дефіс.

Разом пишуться:

Присл., утворені сполученням прийм. з ім., займ., прикм., числ., присл.: потім, занадто, вночі, надвечір, безвісти, вдосвіта, потихеньку, вперше, вдвічі, натроє (але: по двоє, по троє);

складні прислівники, утворені з кількох основ: праворуч, стрімголов, босоніж, обіруч.

Окремо пишуться:

прислівникові сполучення, утворені від іменника з прийменником.

Найуживаніші з них такі:

без: без кінця, без черги, без упину, без жалю;

на: на добраніч, на жаль, на щастя, на сьогодні, на початку;

до: до побачення, до речі, до краю, до діла;

з: з радості, з жалю, з горя, з розгону;

в/у: в разі, в міру, уві сні, в далечінь;

прислшникові сполучення, де повторюються основи, між якими стоїть прийменник: день у день, рік у рік, час від часу, раз у раз, один по одному, сам на сам. Сполучення, утворені поєднанням слова в називному відмінку зі словом в орудному відмінку: кінець кінцем, один одним, сама самотою.

Через дефіс пишуться:

прислівники, утворені від прикметників, займенників і прийменника по: по-новому, по-батьківськи, по-домашньому, по-літньому, по-українськи, по-книжному, по-моєму, по-їх-ньому, по-нашому;

прислівники, утворені від порядкових числівників за допомогою префікса по-: по-перше, по-друге, по-третє;

прислівники, утворені від синонімічних або антонімічних слів: зроду-віку, видимо-невидимо, тишком-нишком, бііьш-менш, часто-густо, любо-дорого;

прислівники, в яких повторюються слова або корені (без службових слів або із службовими словами між ними): довго-довго, ледве-ледве, давним-давно, навіки-віків, віч-на-віч, всього-на-всього, як-не-як, де-не-де, коли-не-коли, хоч-не-хоч. Запам'ятайте правопис прислівників: з давніх-давен, з діда-прадіда, без кінця-краю, на-гора, по-латині, десь-колись.

85. 1. Імена, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська 2. Назви міфологічних істот і божеств, дійові особи у байках, казках, драматичних творах 3. Клички свійських тварин 4. Назви найвищих посадових осіб України та посадових осіб міжнародних організацій 5. Назви сортів рослин у спеціальній літературі 6. Астрономічні, географічні, топографічні назви 7. Назви вулиць, майданів, парків, шляхів 8. Назви держав, союзів держав 9. У назвах державних, партійних громадських установ та організацій – перше слово 10. Назви художніх, музичних та інш. творів, газет, журналів, заводів, наукових закладів, театрів, клубів, літаків, машин, виробів 11. Назви релігійних свят, понять, культових книг 12. Назви історичних подій, епох, війн, знаменних дат 13. Назви орденів, медалей, відзнак.