2.Аналіз загрози природи і тенденції їх проявів.

Виникнення надзвичайних природних ситуацій є в основному неконтрольованим процесом, але існує ряд факторів, що сприяють їхніму виникненню. До них відносяться:

• збільшення техногенного навантаження на навколишнє середовище;

• аномальні зміни деяких параметрів біосфери, атмосфери, гідросфери і літосфери;

• висока урбанізація територій, нераціональне розміщення об'єктів господарської діяльності;

• неефективність чи відсутність моніторингу компонентів природного середовища;

• низька вірогідність прогнозування небезпечних природних явищ;

• відсутність чи поганий стан гідротехнічних, протизсувних, протиселевих захисних споруджень;

Таким чином, на території України можливе виникнення небезпечних і стихійних явищ широкого спектру метеорологічних, гідрологічних, геологічних. Безперечним є факт глобальних змін клімату

3. Аналіз стану галузі техногенних загроз.

Наявність в Україні розвиненої промисловості, надвисока її концентрація, колосальні промислові комплекси, частіше потенційно небезпечні, розвинена система транспортних комунікацій у тому числі нафте-, газо- і продуктопроводів, велика кількість енергетичних об'єктів, використання у виробництвах значних кількостей потенційно небезпечних речовин збільшує імовірність виникнення техногенних надзвичайних ситуацій, що несуть загрозу природному навколишньому середовищу і людині.

Розподіл надзвичайних ситуацій техногенного характеру по видах за період 1997—2000 років представлено в таблиці.

Вид Надзвичайних ситуацій	кількісьн. с.	загальножержавний	Регіо- нальний	місцевий	Об'єктивний	Загинуло людей	Постраждало людей
Пожежі, вибухи	655	10	14	232	389	711	697
Аварії з викидом шкідливих речовин	51			11	40	6	66
Наявність в ОС шкідливих речовин вище ГДК	44	1		13	30		2
Аварії з викидом радіоактивних речовин	2			1	1		2
Аварії на очисних спорудженнях	5			3	2	3
Гідродинамічні аварії	3			2	1	1

В Україні існує високий рівень радіаційної небезпеки, обумовленої розміщенням на її території чотирьох атомних станцій із тринадцятьма атомними реакторами, двох досвідчених ядерних реактора і більш трьох тисяч підприємств і організацій, що використовують радіоактивні речовини і випускають радіоактивні відходи.

Протягом останніх 4 років на АЕС України відбулося 131 надзвичайна ситуація через позапланову зупинку реакторів. Розподіл аварій за зазначений період приведено в таблиці 2.

В Україні функціонує близько 2 тисяч хімічно небезпечних виробництв, де зберігається чи використовується 300 тисяч тонн сильнодіючих отруйних речовин (СДОР).

За останні чотири роки в Україні відбулася 51 надзвичайна подія через викиди СДОР. Аварії на магістральних газопроводах, довжина яких більш ніж 35 тисяч кілометрів, і нафтопроводах, довжина яких більш ніж 4 тисячі кілометрів; компресорних нафтопереробних (31 шт.) і газопереробних (89 шт) станціях, продуктопроводах (3,3 тис. км) в основному через злочинні ушкодження призводять до значного негативного впливу на навколишнє середовище. За останні чотири роки відбулося 136 аварій, особливо багато у Львівській області.

Загальна площа сховищ виробничих відходів в Україні перевищує 30 тисяч гектарів, вони постійно горять і забруднюють повітряне середовище газом і пилом. З загальної кількості хвостосховищ - 70% (154) належать до вугільної промисловості, 19% (42) — підприємствам металургійної і хімічної промисловості, 11 % — підприємствам будіндустрії. Крім того Україна має 2300 гідроспоруджень для збереження відходів хімічних, металургійних ,ТЕЦ, промстоків агропромислового комплексу. Усе це негативно впливає на стан навколишнього середовища і забруднює території і підземні води.

Сьогодні фіксується тривожна тенденція зниження рівня надійності гідротехнічних споруджень Дніпровського каскаду, Довжина Якого складає 120 км. Досвід експлуатації гребель показує, що після 50 років збільшується ймовірність аварій, у тому числі й руйнування їхнього тіла. У 1994—1995 роках за пропозицією Світового банку приведена експертиза робочого стану дніпровської ГЕС, що визначила необхідність реконструкції її. При руйнуванні 1 Дніпровського каскаду ГЕС можливе затоплення близько 60 тисяч гектарів земель, руйнування 80 мостів, зупинка роботи енергосистем, виведення з ладу до 2000 км ЛЕП, вихід з ладу газового, водяного господарства, порушення транспортного сполучення.

Основними шляхами проникнення на територію України небезпечних хімічних речовин, особливо сильнодіючих отруйних речовин, є перенесення їх атмосферним повітрям і поверхневими водами.