14. Поняття та елементи форми держави

Найбільш повно у радянській юридичній науці категорія форма держави була досліджена Недбайлом П.О. На його думку, категорія форми держави ототожнювалась з способами організації та функціонування вищих органів влади, тобто з формою державного правління. Цей підхід є характерним і для сучасної науки і визначається як вузький підхід до характеристики форми д-ви. Окрім цього підходу існує широкий, відповідно до якого ця категорія визначається як засіб організації і здійснення влади, що має складний характер та визначається за територіальною ознакою, за характером вищих органів влади та за способами її здійснення. Відповідно, форму держави визначають як сукупність трьох елементів. Кожен з яких має власне функціональне призначення:

1. Форма державного правління характеризують:

• Способи організації вищих органів влади;

• Способи здійснення владних функцій

• Способи взаємодії вищих органів влади;

• Особливості принципу розподілу влади у певній державі.

1. Форма державного устрою характеризує:

• Особливості територіального устрою держави

• Особливості структурної характеристики основних гілок влади за ієрархією органів, що до неї належать

• Характер взаємодії центральних і місцевих органів влади

• Статус адм.-терит одиниць з т.з. органів влади, що функціонують

2. Правовий режим (д-пр режим) характеризує:

• Способи здійснення д влади

• Рівень ідеологічного тиску населення на сусп.

• Співвідношення правових та поза правових методів управління сусп.

• Статус ін-тів громад суспільства владній сфері

15. Завдання та функції держави: співвідношення.

Поняття «функції держави» є складною категорією і тісно пов'язане з такими поняттями, як «завдання держави», «соціальне призначення», «мета держави». Проте наведені близькі поняття не є ідентичними. Завдання — це те, що необхідно зробити, а функція — це діяльність, процес вирішення завдання. Завдання може бути ширшим тієї чи іншої функції (наприклад, сприяння розвитку економіки — це глобальне завдання, що вирішується засобами реалізації декількох функцій).

На наш погляд, невірним є твердження про те, що завдання слугують першоосновою функцій держави, оскільки вони обумовлюються політичними і економічними потребами суспільства, визначаються історичними закономірностями розвитку держави, особливостями соціально-економічних умов її розвитку (історичними обставинами, співвідношення класових сил, національними особливостями).

Слід розрізняти також функцію держави і функцію органу держави. Функція держави — це основний напрям діяльності останньої, що випливає з її класової сутності і соціального призначення, а функція конкретного державного органу — діяльність відповідно до його компетенції (повноважень).

Загальновизнаний підхід, орієнтований на безумовне підкреслення класової сутності, здійснення державних функцій, дозволив лише однобічно охарактеризувати їх, не сприяючи розкриттю більш складної структури багатьох функцій держави.

Одним з істотних недоліків визначення поняття і класифікації функцій держави було те, що не враховувалися зв'язки функцій та соціального призначення держави. Соціальне призначення визначає весь спектр напрямів діяльності держави, надаючи останнім деякі загальні основи.

Функції держави — це специфічні прояви, конкретні визначення соціального призначення держави у діяльності її органів.

Цілі держави, безумовно, у тій чи іншій мірі визначають систему її функцій, проте це не означає їх тотожність, швидше йдеться про співвідношення.

Таким чином, основні функції сучасної держави — це визначені її соціальним призначенням основні напрями діяльності держави.

У наведеному визначенні функцій держави на першому місці головний сутнісний фактор — соціальне призначення сучасної держави. Відсутність вказівки на зв'язок функцій з класовою сутністю держави пояснюється глобальними змінами нашої історичної епохи, що змінила багато сутнісних моментів сучасних держав.

Функції держави реалізуються як засоби реалізації її завдань. Це визначає необхідність визначення їх співвідношення.

Завдання і функції держави мають як спільні, так і відмінні риси.

Спільні риси:

1. Розкривають соціальне призначення держави;

2. Певним чином закріплені;

3. Здійснюються у чітко визначених формах;

4. Залежать від рівня розвитку суспільства та держави;

5. Змінюються від характеру дії політичних, економічних, соціальних, науково-технічних та інтелектуальних факторів;

6. Відображають процес еволюційного розвитку держави.

Відмінні риси:

№

п/п

Завдання держави

Функції держави

1. Визначають зміст діяльності держави; Є засобом реалізації завдань;

2. Мають програмний характер; Мають прикладний характер;

3. Стосуються лише найважливіших сфер життєдіяльності суспільства; Стосуються всіх сфер суспільного життя;

4. Закріплюються конституційно; Закріплюються за допомогою законів та підзаконних актів;

5. Можуть лише декларуватися; Є конкретними і повинні реалізовуватися;

6. Форми та методи здійснення не чітко визначені; Форми та методи здійснення мають конкретний зміст і закріплюються нормативно;

7. Мають стабільний характер і змінюються в залежності від суттєвих факторів (зміна сутності держави чи її форми). Діє механізм оновлення функцій, що залежить від суб'єктивних факторів.