- •Практична психологія Питання № 1: Поняття псих.Консультування. Мета, предмет та завдання
- •Питання №2 : Види консультування
- •Питання №3: Фази психологічного консультування
- •Питання №4 : Етичний кодекс психолога
- •Питання № 5 : Псих. Анамнез та псих. Діагноз та їх роль у ефективності псих.Корекційної роботи психолога
- •Питання №6: Права та обов’язки практичного психолога
- •Питання № 7: Принципи психологічного консультування
- •Питання № 8: 9 Бесіда у психоконсультуванні: прийоми, умови проведення
- •Питання № 10 Індивідуальне психоконсультування та його особливості
- •Питання № 13: Особливості настановчої стадії псикорекційної роботи
- •Питання № 14: Особливості підготовчої стадії психокорекційної роботи
- •Етапи психокорекційної роботи:
Питання №3: Фази психологічного консультування
Етап перший. Підготовчий (Збирання відомостей і встановлення контакту; 2. Виявлення очікувань; 3.Укладання контракту)
Етап другий. Діагностичний (Перша фаза: клієнт говорить, консультант слухає;
Основна характеристика першої фази — клієнт говорить, консультант слухає. На думку Дж. Б'юдженталя, "слухання — це такий спосіб ведення бесіди, при якому основне навантаження в розмові припадає на пацієнта, тоді як психотерапевт обмежується підбадьоренням, прийняттям і спостереженням (для себе). Перевага слухання полягає в тому, що воно дає найменш викривлений втручанням ззовні погляд на те, як пацієнт уявляє себе і бачить свій світ" Разом з тим, необхідно відзначити, що процес слухання — один із найбільш складних у консультації. Психолог повинен не просто слухати, він повинен ще й чути клієнта, осмислювати те, що клієнт говорить; розуміти і приймати його думки і переживання; підтримувати і заохочувати відвертість і відкритість, стимулювати його подальшу розповідь; сприяти цілеспрямованому розвитку бесіди.
Друга фаза: консультант і клієнт формулюють запит
Етап третій. Корекційний( 1. Завдання корекційного етапу; 2. Можливості і технічні прийоми психокорекційного впливу; 3. Визначення реєстру рішень і вибір серед альтернатив
Етап четвертий. Заключний (1. Узагальнення висновків щодо зміни поведінки клієнта; 2. Закріплення мотивації клієнта щодо змін ; 3. Обговорення питань, що стосуються подальших відносин клієнта з консультантом ).
Питання №4 : Етичний кодекс психолога
20 грудня 1990 року у Києві був прийнятий етичний кодекс психолога. Цей нормативний акт є гарантом високопрофесійної, гуманної, високоморальної діяльності психологів України, здійснюваної взалежності від спеціалізації та сфери їх інтересів.
Даний кодекс являє собою сукупність етичних норм, правил поведінки, що склались у психологічному співтоваристві й регулюють його життєдіяльність. Об’єктом дослідження і впливу психологів є внутрішній світ особистості, тому їх контакти з ін.. людьми мають бути теплими, бодрозичливими.
Етич.к. сприяє більш успішному здійсненню психологами своєї професійної діяльності.
Товариством психологів України Комісія з етики проводить роботу, спрямовану на правильне тлумачення психологами Етичного кодексу, здійснює контроль за його додержанням, забезпечує формування у психологів сприйняття цього Кодексу як зобов'язання перед громадськістю, як одного з важливих актів чинного законодавства.
Питання № 5 : Псих. Анамнез та псих. Діагноз та їх роль у ефективності псих.Корекційної роботи психолога
Анамнез (з грец. – спомин, нагадування) – це сукупність відомостей про попередній стан хворого, які збирають для встановлення діагнозу.
Головне завдання психологічного анамнезу – отримання відомостей про індивідуально-психологічні властивості особистості хворого, ставлення до хвороби, психологію хворого, наявність психологічних розладів.
Психологічний діагноз - це не висновок про психічну хворобу або про схильність до певного психічного захворювання. У сучасній психодіагностиці психологічний діагноз не зводиться до фіксації і не пов'язаний з прогнозом можливих психічних захворювань. Він може бути поставлений будь-якій здоровій людині і означає структурований опис комплексу взаємопов'язаних психічних властивостей - здібностей, стильових рис і мотивів особистості.
Психологічний діагноз важливий для психологічного прогнозу поведінки (за винятком діагностики поточного психічного стану, що необхідно для вибору оптимального методу взаємодії з людиною в цьому стані).