9.Власний та регулятивний капітал:взаємозв’язок та відмінності

Капітал банку — це залишковий інтерес банку в активах за вирахуванням зобов’язань. Здійснюючи порівняльний аналіз джерел формування власно-го капіталу банку та регулятивного капіталу (в розрізі наведених елементів та з урахуванням складових даних елементів), не важко з’ясувати спільні та відмінні можливості збільшення обох видів капіталу банку. Порівнюючи джерела формування обох видів капіталу один з одним видно, що існує теоретична можливість перевищення роз-міру регулятивного капіталу над розміром власного капіталу за-вдяки більшій кількості джерел створення регулятивного капіта-лу через використання пасивних операцій (залучення коштів на умовах субординованого боргу) та через досить високу якість кредитних вкладень на міжбанківському ринку та в позики юри-дичним і фізичним особам (стандартні бланкові кредити). Аналогічно порівняємо відвернення (причини зменшення) власного та регулятивного капіталів. З порівняння бачимо, що невдалий підхід щодо політики інвестування, недосконала якість кредитного портфеля банку може призвести до істотного змен-шення регулятивного капіталу банку (порівняно з розміром влас-ного). Окрім прямого впливу на зменшення регулятивного капі-талу через відвернення, існує також побічний вплив через зменшення поточного прибутку у зв’язку з необхідністю форму-вання резервів під активні операції банківської установи, а відпо-відно, якість та розмір нестандартної заборгованості кредитного портфеля, розмір та розподіл дебіторської заборгованості за гру-пами ризику, інвестиції банку в цінні папери за категоріями ма-ють велике значення при визначенні поточного розміру регуля-тивного капіталу банку. Водночас наведені позиції не мають впливу на поточний розмір власного капіталу банку, але відігра-ють досить суттєву роль у майбутньому. Ураховуючи наведене, аналіз динаміки розміру регулятивного капіталу за певний про-міжок часу звітного періоду дає можливість відносного прогно-зування змін розміру власного капіталу на кінець даного звітного періоду.

10.Структура, функції та порядок формування власного капіталу банку

Призначення банківського капіталу виражається в його функціях. Власний капітал комерційного банку виконує такі функції:

Захисна: власний капітал слугує насамперед для страхування інтересів вкладників і кредиторів банку, а також для покриття поточних збитків від банківської діяльності. На сьогоднішній день це основна функція капіталу, оскільки в умовах, коли значна частина ресурсів вкладається в ризикові активи (кредити і цінні папери), навіть порівняно невеликі втрати можуть призвести до банкрутства  банку.

Забезпечення оперативної діяльності: є другорядною для капіталу банку. Ця функція має вагу на перших етапах діяльності банку коли за рахунок власного капіталу формується його інфраструкура і розгортається його діяльність (фінансування придбання комп’ютерної та оргтехніки, будівництво (оренда) офісів і т. п.).

Регулююча: через фіксацію розміру власного капіталу регулюючі органи впливають на діяльність банку в цілому. Розмір власного капіталу банку служить порогом допуску на банківський ринок (мінімальний розмір статутного капіталу) та регулятором розширення масштабів діяльності банку (прийняття банком додаткових ризиків, без яких неможливе отримання додаткових прибутків) регулюючі органи ставлять у залежність від адекватного  нарощення капіталу.

Зважаючи на джерела і порядок формування капітал банку надається зі статутного капіталу, резервного капіталу, спеціальних фондів, нерозподіленого прибутку, субординованого боргу.