- •Порядок Державної атестації випускників Івано-Франківського державного медичного університету з внутрішніх, професійних та інфекційних захворювань випускників у 2008 році
- •1. Перша частина іспиту - робота з хворим.
- •2. Друга частина іспиту.
- •Медичний ліцензійний іспит крок 2 - загальна лікарська підготовка
- •Практично-орієнтований державний іспит з внутрішніх, професійних та інфекційних захворювань Оцінювання результатів.
- •Практично-орієнтований державний іспит
- •З внутрішніх, професійних та інфекційних захворювань
- •Типова задача діяльності і уміння: робота з хворим
- •Карта первинного огляду хворого
- •Визначення та оцінка біомас-індексу
- •Ситуаційні задачі з невікладного стану
- •II. Визначення тактики і надання екстреної медичної допомоги (ситуаційна задача).
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2.Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •1 Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2.Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2.Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об'єм невідкладної допомоги:
- •2.Об'єм невідкладної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об‘єм невідкладної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2.Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2.Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2.Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2.Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2.Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
- •III. Оцінювання результатів інструментальних та лабораторних досліджень. Аналіз та оцінка рентгенограми та протоколів променевого (ультразвукового) дослідження.
- •Аналіз та оцінка електрокардіограми.
- •Аналіз та оцінка результатів пікфлоуметрії і комп'ютерної спірографії. Проведення пікфлоуметрії.
- •Аналіз та оцінка результатів лабораторного дослідження сечі:
- •5.1.1. Аналіз та оцінка результатів лабораторного дослідження харкотиння.
- •5.1.2. Аналіз та оцінка результатів ендоскопічного дослідження бронхів:
- •5.2. Аналіз та оцінка результатів дослідження біоптатів тканин, плевральної, асцитичної і синовіальної рідин, кісткового пунктату та проби Манту.
- •5.2.1. Аналіз та оцінка результатів дослідження біоптатів тканин, плевральної, асцитичної і синовіальної рідин, кісткового пунктату:
- •5.2.2. Аналіз та оцінка результатів проби Манту:
- •Правила вимірювання артеріального тиску
- •Класифікація артеріальної гіпертензії за рівнем ат
- •Класифікація рівня ат у відповідності
- •Класифікація артеріальної гіпертензії за ураженням органів-мішеней
- •Рекомендації щодо попередження несприятливих тенденцій розвитку фатальних серцево-судинних подій.
- •Інструкція по користуванню шкалою score
- •Стратифікація ризику при аг
- •Стратифікація ризику при аг за даними Фремінгемького дослідження (сша)
- •Харчові компоненти dash-дієти хворих на аг
- •Метаболічний синдром.
- •Клінічна ситуація 1.
- •Клінічна ситуація 2.
- •Клінічна ситуація 3.
- •Клінічна ситуація 4.
- •Клінічна ситуація 5.
- •Клінічна ситуація 6.
- •Клінічна ситуація 7.
- •Клінічна ситуація 8.
- •К лінічна ситуація 9.
- •Клінічна ситуація 10.
- •Клінічна ситуація 11.
- •Клінічна ситуація 12.
- •Клінічна ситуація 13.
- •Клінічна ситуація 14.
- •Клінічна ситуація 15.
- •Стратифікація ризику при аг
- •Вплив немедикаментозного лікування на рівень сат
- •Дуже високий ризик ускладнень
- •Рецепторів
- •Раптова кардіальна смерть (ркс): рекомендації щодо її профілактики та подолання
- •Діагностика раптової кардіальної смерті:
- •Клінічна систематизація шлуночкових порушень ритму серця
- •Мал. 5. Коротка пробіжка шлуночкових екстрасистол – шлуночкової тахікардії.
- •Доцільність застосування β-адреноблокаторів для запобігання ркс
- •Доцільність застосування кордарону для запобігання ркс
- •Первинна профілактика ркс у хворих, які перенесли інфаркт міокарда з або без серцевої недостатності
- •Профілактика ркс у хворих на синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта
- •Синдром подовженого інтервалу q-t (long q-t syndrome-lqts)
- •Рекомендації з профілактики ркс у хворих на синдром Бругада
- •Заходи з елементарнї підтримки життя.
- •Фармакологічна підтримка серцево-легенево-церебпральної реанімації
- •Серцево-легенево-церебральна реанімації не показана і її можна не розпочинати в наступних випадках:
- •VIII. Виконання 3-ї медичної маніпуляції - реєстрація екг та діагностика гострих коронарних синдромів. Методика реєстрації електрокардіограми
- •*Додаткові відведення екг.
- •Еталони відповідей до 3-ї медичної маніпуляції: реєстрація електрокардіограми та діагностика гострих коронарних синдромів.
- •IX. Виконання 4-ї медичної маніпуляції - промивання шлунка або дренаж жовчних шляхів в залежності від клінічної ситуації (за списком №1)
- •Клінічна ситуація 2.
- •Клінічна ситуація 3.
- •Клінічна ситуація 4.
- •Клінічна ситуація 5.
- •Клінічна ситуація 6.
- •Клінічна ситуація 7.
- •Клінічна ситуація 8.
- •Клінічна ситуація 9.
- •Клінічна ситуація 10.
- •X. Виконання 5-ї медичної маніпуляції – промивання кишечника.
- •Клінічна ситуація 1.
- •Клінічна ситуація 2.
- •Клінічна ситуація 3.
- •Клінічна ситуація 4.
- •Клінічна ситуація 5.
- •Клінічна ситуація 6.
- •Клінічна ситуація 7.
- •Клінічна ситуація 8.
- •Клінічна ситуація 9.
- •Клінічна ситуація 10.
- •Список лікарських середників Увага! Студенту необхідно:
- •Список рекомендованої літератури
Клінічна систематизація шлуночкових порушень ритму серця
(Рекомендації Українського наукового товариства кардіологів, 2003)
Критерії систематизації |
Систематизація |
I. Кількість, морфологія і градація шлуночкових екстрасистол (ШЕ) (B. Lown, 1971) |
I – поодинокі ШЕ (<30 за годину) ІІ – часті мономорфні ШЕ (≥30 за годину) IІІ – поліморфні ШЕ IVа – парні ШЕ IVb – пробіжки ШТ V – ранні (“R-на-T”) ШЕ |
|
Продовження таблиці 7 |
IІ. Тривалість пароксизму ШТ |
|
IІІ. Характер змін ЕКГ підчас пароксизму ШТ |
а) з нормальним інтервалом Q-T; б) залежна від брадикардії з подовженим інтервалом Q-T; в) адренергічнозалежна з подовженим інтервалом Q-T;
|
IV. Прогностичне значення шлуночкових аритмій |
|
Мал. 5. Коротка пробіжка шлуночкових екстрасистол – шлуночкової тахікардії.
Антиаритмічна ефективність -адреноблокаторів щодо подолання шлуночкових екстрасистол відносно слабка, але вони виявили здатність зменшувати ризик РКС у різних категорій хворих та запобігати розвитку проаритмогенної дії препаратів І класу (табл. 8).
Таблиця 8
Доцільність застосування β-адреноблокаторів для запобігання ркс
(Рекомендації Українського наукового товариства кардіологів, 2003)
Рекомендації |
Категорії пацієнтів і тип профілактики РКС |
Користь безперечна
|
Синдром подовженого інтервалу QT разом з імплантованим кардіовертером-дефібрилятором (вторинна профілактика) |
|
Продовження таблиці 8 |
Є докази або думка експертів на користь використання β-адреноблокаторів
|
|
Аргументи на користь використання β-адреноблокаторів слабші |
Аритмогенна дисплазія правого шлуночка (первинна профілактика) |
Немає підстав для застосування |
Гіпертрофічна кардіоміопатія (первинна профілактика) |
За даними мета-аналізу ATMA (сукупний аналіз 13 рандомізованих досліджень у 6553 хворих) встановлено, що найбільш доказовим сьогодні для запобігання раптової кардіальної смерті у хворих після перенесеного інфаркта міокарда та з серцевою недостатністю є застосування КОРДАРОНУ. При цьому встановлено, що ризик РКС при тривалому застосуванні КОРДАРОНУ вірогідно зменшився на 29%, загальної смертності – на 13% (табл. 9).
Таблиця 9