Аналіз уроку в теорії і практиці навчання

Правильний і глибокий педагогічний аналіз уроку сприяє поліпшенню як усього навчального процесу, так і окремих його ланок. Об'єктивний аналіз підвищує рівень навчання (викладання), спонукає до самоконтролю, здійснює контроль, допомагає втіленню рекомендацій науки в практику.

Професор М.Махмутов зробив спробу підійти до аналізу уроку всебічно, запропонував такі типи аналізу: повний, аспектний, комплексний. Зупинимося лише на деяких аспектах аналізу, які, на наш погляд, не викликають сумніву своєю доцільністю, науковістю.

Повний аналіз уроку містить у собі розгляд його найважливіших елементів: його змісту, методів і прийомів навчання, взаємодії вчителя й учнів на уроці, взаємозв’язку його типу і структури. Наслідком такого аналізу можуть і повинні бути висновки та пропозиції, що стосуються удосконалення процесу навчання. Урок ми повинні розглядати цілісно, як організаційну форму, в якій усі елементи взаємозв'язані, підпорядковані логіці процесу навчання. Виділені елементи розглядаються й оцінюються з точки зору дидактичних і виховних завдань уроку, в першу чергу з точки зору найважливіших вимог до сучасного уроку: його структурна чіткість і завершеність, цілеспрямованість, різноманітність методів і прийомів, активність і самостійність учнів на уроці, творчий характер уроку, його висока науковість та ідейна спрямованість, керівна й організуюча роль учителя, виховальна і розвивальна роль уроку.

Здійснюючи повний аналіз уроку, слід у першу чергу звернути увагу на тему й мету уроку: чи визначено мету уроку, його тему, чи інформує учнів про неї і як це він робить; чи все в класі сприяє тому, щоб уже на першому етапі учні були підготов­лені до сприймання мети і завдань уроку, до розуміння важливості поставленої тему уроку в системі уроків; чи акцентується увага на готовності вчителя й учнів до співпраці.

Слід обов'язково звернути увагу на тип уроку і відповідну йому структуру. Визначивши тип уроку, аналізуються доцільність вибору його в досягненні мети і поставлених завдань, місце типу уроку в системі інших уроків з цієї теми, важливо визначити чи відповідає структура даному типу уроку: послідовність розташування елементів уроку, наявність їх, регламентація в часі, роль кожного етапу у виконанні дидактичних і виховних завдань.

Наступним етапом є аналіз змісту уроку: чи відповідає зміст віковим особливостям дітей, їх індивідуальним якостям; чи відповідає зміст матеріалу найновішим науковим знанням з конкретної теми; чи зв'язаний матеріал з життям, практикою, досвідом учнів, місцевим матеріалом; чи він сприяє розвитку творчого, самостійного мислення, наскільки в ньому відбиті проблеми, елементи пошуку. Важливо вияснити, наскільки матеріал, що викладається, сприяє нагромадженню нових знань, прищепленню умінь та навичок у порівнянні з засвоєними раніше.

Якщо зміст уроку спонукає дітей до творчості, сприяє постанов­ці проблем, створенню проблемних ситуацій, завдань, залучає дітей до наукового пошуку, знайомить з науковою термінологією, сприяє активному мисленню - такий зміст уроку вартий високої оцінки.

Важливо на уроці вдало підібрати і використати методи і прийоми навчання. Аналізу методів і прийомів на уроці слід приділити велику увагу. Загальнодидактичні вимоги до методів навчання на уроках мови та літератури такі: різноманітність методів на уроці, відповідність методів і прийомів меті і завданням уроків, змісту і типу уроку, віковим особливостям учнів; творчий характер методів на уроці.

Аналізуючи урок з погляду застосування методів і прийомів навчання, слід звернути увагу на почуття міри у використанні словесних, наочних та практичних методів. Захоплення яким-небудь з методів, надання йому абсолютної переваги згубно діє на засвоєння знань, активне сприймання матеріалу, на самостійність і творчість учня на уроці. Звертається увага на доцільне поєднання методів, коли один метод чи прийом доповнює або поглиблює інший, коли за допомогою вдалого поєднання методів, факти або явища постають перед учнями в новому, раніше невідомому висвітленні, більш глибоко і міцно засвоюються. Звичайно цьому сприяє поєднання словесних методів з різними практичними методами, особливо проблемно-пошукового характеру, з ілюстрацією і демонструванням.

Слід звернути увагу на різноманітність прийомів. Чим різноманітнішими будуть методи і прийоми на уроці, тим більш активно учні спонукатимуться до роботи. Хотілося б підкреслити необхідність використання на уроках мови та літератури різних прийомів роботи з книгою.

Варто аналізувати методи та прийоми індивідуальної роботи на уроці, як вона поєднується з колективними формами роботи, як вписується в хід уроку, його структуру, відповідає меті і завданням уроку.

На закінчення в аналізі цієї сторони уроку слід зробити загальний висновок про те, чи сприяють методи і прийоми навчання виконанню основної дидактичної мети уроку.

Проаналізувавши важливі сторони уроку, слід, на наш погляд, звернути увагу на оцінку знань учнів, підготовку їх до домашньої навчальної роботи з теми. Крім цього, слід звернути увагу на такі запитання: Які прийоми в оцінці знань учнів типові для вчителя? Які його критерії оцінок? Чи коментуються оцінки? Чи оцінюються знання протягом уроку чи тільки в кінці? Звернути увагу на виховне значення оцінки. Чи диференціюється домашнє завдання, який об'єм його, елементи роз'яснення в класі, ступінь трудності, творчий характер домашнього завдання?

Нарешті, важливо вказати на взаємостосунки, ступінь контакту вчителя й учнів, учителя й класу. З цього погляду оцінити: активність учнів, вміння організувати клас на різних етапах, педагогічний такт, етику вчителя, вміле поєднання колективних й індивідуальних форм роботи, прийоми педагогічного впливу на клас і окремих учнів з метою ефективної організації уроку.

Паралельно, з цим звертається увага на активність і дисципліну класу, ставлення учнів до вчителя, самостійність їх роботи на уроці.

Проаналізувавши урок за основними його елементами, слід зробити висновок про освітнє та виховне його значення, відзначити позитивні, сильні сторони уроку і його недоліки, дати поради, як їх уникнути, до якої додаткової літератури звернутися, з чиїм досвідом познайо­митися.

Отже, повний аналіз уроку поєднує в собі такі елементи:

1. загальну характеристику мети уроку;

2. визначення типу і структури уроків, їх характеристику;

3. аналіз змісту уроку;

4. аналіз методів і прийомів навчання на уроці;

5. аналіз діяльності вчителя і учнів на уроці;

6. загальні висновки про ефективність уроку.

Аспектний аналіз - це аналіз однієї з сторін уроку: психологічної, дидактичної, виховної, організаційної, санітарно-гігієнічної сторін - з метою більш поглибленого вивчення його ефективності. Аналіз може бути комплексним, тобто охоплювати декілька уроків з однієї теми. За характером він близький до повного. Дидактичний аналіз передбачає аналіз уроку з основних дидактичних вимог до мети, змісту, методів, засобів, структури уроку.

Організаційний аспект аналізу передбачає аналіз засобів організації занять на різних аспектах, оснащення уроку наочністю, посібниками, технічними засобами навчання, а також раціональним використанням часу, дотриманням режиму з боку санітарно-гігієнічних вимог.

Виховальний аспект передбачає аналіз виховного впливу на учнів змісту уроку, його методів, засобів, а також особистості вчителя, його такту. Під час будь-якого аналізу слід звернути увагу на етико-естетичну сторону уроку.

• Схема аналізу уроку української мови

(за М.Пентилюк [24])