- •Агропромисловий комплекс України і його адаптація до ринкових умов.
- •Банки, їх функції, операції та види. Особливості банківської системи її Україні.
- •Бюджетна система. Бюджетний дефіцит. Особливості бюджетної системи України
- •Валовий внутрішній продукт та його структура. Методологія обчислення ввп.
- •Валютний ринок. Валютні операції та їх види.
- •Виробничі фонди підприємства та їх структура. Оборот і кругооборот фондів.
- •Види безробіття.
- •Види цін, методи ціноутворення.
- •Виробничі фонди підприємства та їх структура.
- •Внутрігалузева та міжгалузева конкуренція. Досконала і недосконала конкуренція.
- •Грошова база. Компоненти грошей.
- •Економічна теорія: виникнення та етапи розвитку.
- •Економічна рівновага та її забезпечення.
- •Економічна конкуренція, її форми та методи.
- •Економічна система та її основні структурні елементи. Типи економічних систем.
- •Економічна роль держави в ринковій економіці.
- •Економічний зміст продуктивних сил.
- •Економічний інтерес, його суб’єкт, об’єкт, функція.
- •Економічні закони, їх пізнання та використання.
- •Економічні потреби, їх характеристика та походження. Закон зростання потреб.
- •Еластичність попиту і пропозиції.
- •Єдність і суперечності в системі інтересів суспільства.
- •Зайнятість і безробіття. Безробіття і його форми. Закон Оукена.
- •Земельна рента, її сутність, види і механізми.
- •Зміст закону вартості та його функції.
- •Інфраструктура ринку та її функції.
- •Кейнсіанський напрямок розвитку економічної теорії.
- •Конкуренція і монополія. Антимонопольне законодавство.
- •Кредит, його функції та форми. Принципи кредитування.
- •Кредитно-грошова політика, її мета та інструменти.
- •Кейнсіанська та монетаристська моделі кредитно-грошової політики.
- •Малі підприємства та їх роль у формуванні ринкового середовища.
- •Механізм формування рівноважної ціни.
- •Матеріальні основи розвитку сучасної цивілізації.
- •Методи і способи конкурентної боротьби.
- •Методи пізнання економічної теорії.
- •Моделі ринкової економіки.
- •Національний продукт держави: його формування, розподіл і перерозподіл.
- •Нові тенденції розвитку відносин власності в країнах з розвиненою економікою.
- •Нові тенденції розвитку відносин власності в Україні.
- •Організація підприємницької діяльності. Суб’єкти, об’єкти та види підприємництва.
- •Орендні відносини.
- •Основні етапи розвитку цивілізації.
- •Основні напрями, пріоритети, методи економічної політики.
- •Основні форми власності та їх взаємодія.
- •Особливості аграрної та індустріальної цивілізації.
- •Особливості становлення ринкових відносин в Україні.
- •Передумови виникнення і основні риси постіндустріального суспільства.
- •Підприємство і його види. Підприємство і фірма.
- •Податки: суть, види, функції. Принципи і форми оподаткування.
- •Попит на гроші та фактори, що визначають його параметри.
- •Поділ праці як основа розвитку товарного виробництва.
- •Поняття ринку, функції ринку.
- •Попит і пропозиція товарів та механізм їх взаємоврівноваження в ринковій економіці.
- •Потреби та інтереси - рушійні сили економічного розвитку.
- •Правовий та економічний зміст власності.
- •Предмет економічної теорії та еволюція підходів до його визначення.
- •Прибуток. Основні напрями використання прибутку.
- •Ринок праці і його особливості в Україні.
- •Ринок цінних паперів і його особливості в Україні.
- •Розподіл доходів у суспільстві. Суть і функції розподілу в умовах ринкової економіки.
- •Система відносин власності в економіці України.
- •Сутність заробітної плати, її форми та системи.
- •Структура та зайнятість трудових ресурсів в економіці України.
- •Сукупний попит та сукупна пропозиція. Макроекономічна рівновага.
- •Суть і генезис товарного виробництва.
- •Суть підприємництва. Організаційно-правові форми підприємництва. Принципи підприємництва.
- •Сутність попиту та фактори, що його визначають.
- •Сутність та характерні риси натурального виробництва.
- •Сутність та характерні риси ринкової економіки.
- •Суть конкуренції, умови її виникнення.
- •Сучасна корпорація, її структура та механізм функціонування акціонерної власності в Україні.
- •Теорія трудової вартості та граничної корисності.
- •Теорії, що визначають цінність товару.
- •Технологічний спосіб виробництва. Основні риси сучасної науково-технічної революції.
- •Типи економічних систем.
- •Товар і його властивості.
- •Товарна біржа. Мета та функції товарної біржі. Суб’єкти товарної біржі, її угоди.
- •Трудові відносини та соціально-економічний механізм їх регулювання.
- •Умови існування ринку.
- •Фондова біржа. Основні види операцій, здійснювані на фондовій біржі.
- •Форми організації виробництва.
- •Форми підприємств залежно від їх розмірів.
- •Форми підприємств залежно від форм власності.
- •Формування економічних основ постіндустріальної цивілізації.
- •Формування економічної політики.
- •Функції грошей та їх еволюція.
- •Функції держави в ринковій економіці.( див 17)
- •Характеристика економічних відносин.
Основні напрями, пріоритети, методи економічної політики.
Економі́чна полі́тика — система заходів, здійснюваних державою та її владними структурами або іншими особами, спрямованих на регулювання економічних процесів. Економічна політика включає постановку тих або інших цілей і визначення шляхів та методів їх досягнення. Економічна політика поділяється на дві галузі: конституючу економічну політику та регулюючу економічну політику. Сутність конституючої економічної політики: становлення та закріплення на тривалий час типових умов господарювання. Сутність регулюючої економічної політики: поточне регулювання господарських процесів в межах існуючих типових умов господарювання. Антициклічна політика — це політика спрямована на підтримку певних стабільних темпів економічного зростання, на недопущення падіння, виникнення криз.
Структурна політика — це політика спрямована на формування сучасної, прогресивної і ефективної структури національного господарства.
Монетарна політика — це політика, яка передбачає забезпечення економіки країни необхідною кількістю грошей, регулювання грошового та кредитного ринків.
Фіскальна політика — передбачає державне визначення джерел формування державних доходів, бюджету та основних напрямків його витрат.
Маркетингова політика підприємства включає товарну, цінову, збутову політику (політику розподілу), а також політику комунікацій.
Товарна політика підприємства — це комплекс заходів щодо планування асортименту товарів, які випускаються, та послуг, які надає підприємство, фірма.
Цінова політика — це комплекс економічно зважених заходів щодо встановлення оптимальної ціни на товари і послуги та їх регулювання залежно від пропозиції, регулюючих дій держави.
Регуляторна політика — напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами країни. Регуляторна політика включає політику держави у дозвільній сфері.
Основні форми власності та їх взаємодія.
Приватна власність (як економічна категорія) — привласнення окремим індивідуумом, максимум однією сім'єю, матеріальних благ і послуг та певна підсистема відносин між суб'єктами цього типу власності у різних сферах суспільного відтворення.
Об'єктами цього типу власності в Україні є:
а) індивідуальні підприємстваб) приватні капіталістичні підприємства в) підприємства, засновані на власності окремих іноземних громадян;
г) сімейні підприємства ґ) селянські (фермерські) господарства д) селянські (фермерські) господарства, засновані на експлуатації найманих працівників. е) майно громадян, у тому числі тих, хто займається підприємницькою діяльністю без наявності юридичної особи. Якщо об'єктом приватної власності є приватні капіталістичні підприємства, то між їх власниками і найманими працівниками виникає певна сукупність відносин економічної власності, що розкривається передусім в якісному аспекті власності.
Внаслідок цього слід розмежовувати право приватної трудової власності та право приватної капіталістичної (нетрудової) власності. Право приватної трудової власності виникає від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування та в інших випадках. Право приватної капіталістичної власності виникає на підставі ведення підприємницької діяльності на підприємствах, де експлуатується наймана робоча сила, наявне використання майна з метою наживи тощо.
Колективна власність (як економічна категорія) — привласнення асоційованими власниками (труд колектив, обєд капіталів) результатів колективної праці, матеріальних благ і послуг та певна підсистема відносин між суб'єктами цього типу власності у всіх сферах суспільного відтворення,
Залежно від того, наймають чи не наймають асоційовані власники робочу силу, займаються чи не займаються продуктивною працею, колективна власність виступає у двох основних формах: колективна трудова та колективна капіталістична.
Суб'єктами права колективної власності, згідно з чинним законодавством, є:
1) колективні підприємства (в тому числі сільськогосподарські); 2) господарські товариства 3) кооперативи; 4) споживчі товариства та їхні спілки;
5) орендні підприємства та організації орендарів; 6) товариства покупців; 7) спільні підприємства;
Державна власність — привласнення державою (як суб'єктом власності) засобів виробництва, робочої сили, частки національного доходу та інших об'єктів власності у різних сферах суспільного відтворення.
Згідно з чинним законодавством розрізняють загальнодержавну і комунальну форми державної власності. Суб'єктами права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України, а суб'єктами права комунальної власності — Верховна Рада Криму та адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.
Згідно з чинним законодавством підприємницькою діяльністю не займаються організації, заклади, установи, для яких привласнення прибутку не є основною метою їх діяльності.
У разі діяльності наведених суб'єктів права державної власності та економічних суб'єктів (вищих чиновників державного апарату, директорів та ін.) в інтересах трудящих державна власність переростає в суспільний тип власності. Проте практика минулого і сьогодення свідчить про узурпацію результатів усуспільненої праці передусім вищими чиновниками державного апарату та директорським корпусом державних підприємств, кланово-тіньовими структурами тощо.
Залежно від форм державної власності формуються різні види підприємств, організацій та установ, а отже види підприємницької діяльності, організаційно-правові форми господарювання.