28 Проникнення ксенофобських та расистських настроїв в молодіжне середовище

 Все частіше в загальноросійських друкованих виданнях, не кажучи вже про газети і листівках належать партіям право-радикального спрямування, можна зустріти замітки, статті й цілі розвороти, присвячені діяльності нелегальних екстремістських організацій, детальний опис їхніх акцій і програм. Видаються книжки російською мовою давно заборонені в цьому світі через пропаганди расизму, право-радикального націоналізму, закликів до насильства та екстремізму («Щоденник Тернера» Е. МакДональд, вид. "УльтраКультура»; «Скіни. Русь прокидається» Д. Нестеров, вид. «УльтраКультура»; «Фабрика футболу» Джон Кінг, вид. «АСТ» і т.д.) По телебаченню нескінченною низкою йдуть ток-шоу присвячені даній тематиці, але вражаюче все, що відтепер дані передачі не ставлять метою викрити злочини на расової і національної грунті, а намагаються шукати «позитивні» сторони, приймаються аргументи як «проти» так і «за», ведеться інтерактивне голосування. Міжнародна мережа «Інтернет» завалена сайтами і сторінками скінхедських і співчуваючих їм організацій, на яких крім фашистської символіки і закликів братися за зброю можна знайти відеоматеріали хуліганських бійок, побиття іноземців та навколофутбольних заворушень. Ці матеріалиможна знайти у величезній кількості, без обмеження. У будь-якому відеомагазині можна знайти художні та документальні фільми,романтизує образ молодого екстреміста.

Контакти зі своїми «ідейними» послідовниками дані особи також всіляко маскують, нерідко здійснюють через особливо довірених осіб, різні клуби або анонімні Інтернет-сайти. Зокрема, у «скінхедів» існує своя так звана скін-преса: журнали «Під нуль", "Біле опір», «Викрутка», «Стоп», «Я - білий», «Streetfighter». Наполовину скінхедівським є ультраправий контркультурний журнал «Сполохи». Існують, також, розраховані на скінів, ультраправі сайти в Інтернеті, включаючи «російське дзеркало» американського скінгедського сайту «Stormfront». Вся ця преса - екстремістського і профашистського толку. Очевидно, без серйозних фінансових витрат неможливо здійснювати зв'язок між окремими бригадами, організовувати колективні вояжі, утримувати ЗМІ і т.п.

 Груповий молодіжний екстремізм - протиправна діяльність організованої групи фізичних осіб у віці від 14 до 25 років, об'єднаних за принципом расової, національної, релігійної, політичної, соціальної чи іншої ненависті або ворожнечі.

 У процесі дослідження особистості екстреміста вчені стикаються з певними труднощами, пов'язаними з визначенням психологічного портрета. Поєднане це було з тим, що загальна маса всіх учасників екстремістських груп за своєю суттю неоднорідна. Кожна має свої групові норми і цінності, свою ідеологію і призначення. А так само з тим, що засобами масової інформації був вироблений невірний стереотип тих же скінхедів чи футбольних хуліганів. Применшувати розумовий та інтелектуальний розвиток членів цієї контркультури, представляючи їх малолітніми, тупими, недорозвинутими людьми, непростима помилка.

Таким чином, особи, які вчиняють екстремізм, інші злочини екстремістської спрямованості та інші злочини, що здійснюються на грунті ворожнечі та ненависті, можуть бути умовно розділені на чотири групи: 1) хулиганствующих «попутники», 2) посередні або другорядні виконавці; 3) безпосередні або « ідейні »виконавці і координатори, що становлять« ядро »або« актив »екстремістської організації; 4) лідери, організатори та спонсори, які використовують екстремістів у власних цілях і забезпечують їм прикриття від ефективного переслідування. Перші і другі є «слабкими ланками» в системі екстремістських угруповань через відсутність ідейної та структурної зв'язку з ядром організації, представленими третіми.