![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Об'єкт, предмет і завдання екології.
- •3 Місце екології у системі природничих наук.
- •4 Підрозділи екології.
- •5 Рівні організації живої речовини.
- •6 Поняття про середовище існування
- •7.Наземно-повітряне середовище існування.
- •8.Водне середовище існування
- •9.Ґрунтове середовище існування.
- •10.Живі організми як особливе середовище існування.
- •Вплив факторів на організм
- •17.Визначення популяції. Основні характеристики популяцій.
- •Демографічні піраміди о. Реюньйон і Швеції
- •Види виживання: 1, 2 тип і, 3 тип II,4 тип III
- •18.Структура популяцій
- •19.Динаміка популяцій
- •20.Коливання чисельності популяцій.
- •21.Біоценоз і його структура.
- •22.Поняття про екологічну нішу.
- •23.Динаміка біоценозу. Сукцесії.
- •24.Типи сукцесій Сингенетичні й ендоекогенетичні сукцесії
- •5.8.3. Екзогенетичні та гологенетичні сукцесії
- •5.8.4. Деградаційні сукцесії
- •25.Поняття про біогеоценоз і екосистему
- •26.Індикативне значення організмів.
- •27.Стійкість екосистем.
- •30.Основні екосистеми світу.
- •31.Біосфера - глобальна екосистема Землі
- •36 Середовище існування людини та його компоненти
- •37.Структура природного середовища
- •38.Природні ресурси та їх класифікація
- •39.Види антропогенного забруднення навколишнього природного середовища
- •44.Вплив діяльності людини на біосферу.
- •45.Демографічна проблема.
- •46.Урбанізація та її вплив на біосферу.
- •47.Об'єкти правової охорони навколишнього природного середовища
- •48.Світові природні ресурси.
- •49.Міжнародне співробітництво в галузі охорони природи
- •1. Міжнародне співробітництво у галузі охорони навколишнього середовища
- •50.Міжнародні організації, які здійснюють захист навколишнього середовища
- •54.Основні напрямки охорони навколишнього природного середовища.
- •52.Екологічне право
- •53.Основні нормативно-правові акти природоохоронного законодавства.
- •54.Основні напрямки охорони навколишнього природного середовища.
- •55.Природні території та об'єкти, що підлягають особливій охороні.
- •56.Природно-заповідний фонд України.
- •57.Глобальна екологічна проблема людства.
- •59.Поняття сталого розвитку
59.Поняття сталого розвитку
Сталий ро́звиток (англ. Sustainable development) — загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі.
Ряд теоретиків і прихильників сталого розвитку вважають його найбільш перспективною ідеологією 21 століття і навіть усього третього тисячоліття, яка, з поглибленням наукової обґрунтованості, витіснить усі існуючі світоглядні ідеології, як такі, що є фрагментарними, неспроможними забезпечити збалансований розвиток цивілізації.
Сталий розвиток — це керований розвиток. Основою його керованості є системний підхід та сучасні інформаційні технології, які дозволяють дуже швидко моделювати різні варіанти напрямків розвитку, з високою точністю прогнозувати їхні результати та вибрати найбільш оптимальний.
Водночас з'явились дослідження американського вченого Н. Джорджеску-Рогена, який пов'язує розвиток економіки з природними обмеженнями та робить спроби поєднати термодинаміку з економікою довкілля. Дослідження Н. Джорджеску-Рогена проводились незалежно від К. Боулдинга, який у 1966 р. був визнаний за обґрунтування довкільних проблем принципу рівноваги речовини, а також від Г.Айреса і Л.Кохрсена, які використовували підхід балансу матеріалів та вхідних і вихідних системах[1].
Варто відзначити, що досягнення оптимального варіанта розвитку декларують ряд країн, у кожної країни свій шлях розвитку. В одних цей шлях «тільки починається, у інших вже розпочався, треті вже стали на шлях сталого економічного розвитку (США, Японія, країни Європейського Союзу)» [2]. Існує багато і таких країн, яким не до сталого розвитку і вони його не сприймають. На перше місце вони ставлять одну стратегічну мету — вижити. Саме такі країни провокують загрози, що поширюються до інших держав та їх регіонів. Досягти сталого розвитку регіонів надзвичайно важко, адже близьке сусідство з іншими державами формує загрозу екологічної небезпеки, а глобалізація, що стрімко набрала обертів, сприяє утворенню та загостренню економічних та соціальних небезпек, що зрештою торкаються регіонального розвитку.