1.1 Мета та завдання виробничої практики

Мета практики:

• розвивиток вміння свідомого і варіативного розв’язання соціальних проблем та задоволення потреб користувачів соціальних послуг;

• активізація інтереус до самостійного пошуку нових, творчих способів розв’язання професійних завдань;

• розвиток здібностей студента формувати взаємозв’язок індивіда, групи і суспільства, аналізувати потреби клієнтів і працювати над їх задоволенням шляхом розробки соціальних проектів;

• усвідомлення необхідності піддавати наявні форми обслуговування аналізу, оцінці і організовувати нові у відповідності до потреб користувачів соціальних послуг;

• поглиблення процесу професійної соціалізації студентів через прийняття професійних норм і обов ’язків.

Завдання практики:

Проаналізувати діяльність відділу ( центру, закладу, служби) і на цій основі підготувати соціальний проект, який буде містити пропозиції по перспективному розвитку того чи іншого напрямку соціальної роботи. Цей проект необхідно публічно захистити.

Продемонструвати вміння оцінювати потреби і можливості клієнтів і на цій основі приймати рішення по наданню допомоги.

Проявити вміння допомагати різним категоріям користувачів соціальних послуг з використанням індивідуальної, групової та общинної форм роботи, надавати необхідну інформацію, спонукати до вирішення проблеми своїми силами.

Вміти враховувати формальну і неформальну мережу допомоги і підтримки, наявні ресурси (власні, клієнтів, соціального закладу, закладів-партнерів), причому не тільки матеріальні.

Відпрацьовувати вміння ефективно взаємодіяти з різними організаціями, в т.ч. недержавними.

Зібрати матеріал для підготовки соціального проекту.

1.2. Основні напрями організації виробничої практики:

• соціальна робота з дітьми і молоддю у соціумі (формування просоціальної поведінки, реабілітація, корекція, обслуговування, профілактика негативних явищ);

• організація соціальної допомоги населенню: людям похилого віку, малозабезпеченим громадянам (консультування, обслуговування, надання соціальних послуг);

• соціальна робота педагога-психолога з сім'єю (консультація);

• соціальна робота з клієнтами соціальної сфери у соціумі (патронаж, індивідуальна і групова робота);

• збір і обробка соціологічних даних, робота з базами даних;

• дослідження та розробки в галузі гуманітарних та соціальних наук;

• дослідження ринку та вивчення суспільної думки;

• розробка і впровадження соціальної реклами;

• інформаційно-просвітницька і консультативна робота в друкованих засобах масової інформації, в галузі радіомовлення і телебачення;

• масово-роз'яснювальна робота в органах державного управління;

• діяльність у системі виконання покарань та в кримінологічних службах;

• робота у сфері створення іміджу та зв’язків з громадськістю;

• робота в підрозділах кадрів і трудових відносин;

• діяльність в галузі освіти та науки.

1.3. Прикладні завдання виробничої практики

Завдання навчальної практики випливають з особливостей напрямів соціальної роботи (соціально-педагогічної роботи), що впроваджуються в організаціях і установах, до компетенції яких відноситься питання надання соціальної допомоги різним верствам населення. Зважаючи на це, під час проходження практики у відповідних закладах студент повинен закріпити і практично використати теоретичні знання у таких напрямках:

1. Ознайомитись з Законодавством України про освіту і соціальний захист населення, нормативно-правовим забезпеченням діяльності органів освіти, зокрема Державними стандартами про освіту, соціальних служб для молоді, державних соціальних закладів та установ.

2. Знати систему освіти, соціальних служб для молоді і соціального захисту населення та інших соціальних інституцій.

3. Вивчити типи і структуру діяльності закладів системи освіти, соціальних служб для молоді, соціальної політики і праці, державних соціальних організацій та установ.

4. Ознайомитись з системою соціальної підтримки, допомоги і захисту різних верств населення (дітей, молоді, людей похилого віку, малозабезпечених громадян), основними напрямками діяльності певного закладу чи установи, в якому проходить практика.

5. Ознайомитись з правами, обов'язками, функціями соціального працівника, засобами роботи; ознайомитись з навчальними планами і програмами закладу, планами соціально-виховної роботи.

6. Ознайомитись з різними формами і методами соціальної допомоги окремим людям, соціальним групам або верствам населення.

7. Вивчити науково-методичне забезпечення діяльності закладу.

За результатами практики студенти складають диференційований залік. Основою для оцінювання служить:

1. Підготовка і публічний захист підготовленого проекту.

2. Оцінювання на основі анкети (здійснюють керівники практики від соціальних закладів).

3. Кількість відпрацьованих годин.

Вимоги до написання проекту.

В основу проекту має бути поставлена значима для окремої спільноти, групи людей або окремих індивідів соціальна проблема, вирішенню якої і повинен сприяти проект.

Проекти можуть бути орієнтовані на створення нового або вдосконалення (реконструкцію) діючого об’єкту ( служби, відділу, організації, центру і т.п.), зміну функцій, послуг, системи впливу (ідеологія, підхід, моделі допомоги), окремі міроприємства, заходи і т.п.

При підготовці проекту необхідно дотримуватись слідуючих вимог:

1. Специфічність проблеми.

2. Вимірюваність (відображення очікуваного результату втручання).

3. Реальність виконання.

4. Зв’язок з конкретною проблемою.

5. Чіткі часові рамки.