20. Структура програми: опис міток, опис констант, опис типу даних та змінних

Опис міток

У програмі на Паскалі перед будь-яким оператором можна поставити мітку.! Мітка звичайно позначає інструкцію, до якої можна перейти з будь-якого місця програми за допомогою оператора переходу. Міткою може бути будь-яке сполучення букв і цифр завдовжки до 127 символів.

Усі використовувані в програмі мітки мають бути описані в розділі, який починається зі слова label, наприклад:

label

М1, Тоk, 1lаb, 123;

Рядок опису закінчується крапкою з комою. Це стосується не лише опису міток, а й усіх інших описів (констант, змінних тощо).

Після опису міток звичайно йде опис констант. У цьому розділі ідентифікаторам констант надаються сталі значення. Опис констант може мати такий вигляд:

Соnst

inf = 1024; (Ціла константа)

Communic = 'Связь установлена' (Рядкова константа)

Ref = 13.45; (Дійсна константа)

Опис змінних

Усі змінні, які використовуються в програмі, мають бути описані за такою схемою:

Var <ідентифікатор>: <тип>;

Опис починається із зарезервованого слова varг (від слова variable – змінна), далі йде перелік імен змінних, розділених комами. Імена змінних відокремлюються від зазначення їхнього типу. Наприклад:

vаr

А, D, М: integer;

X1, Х2: real;

L: boolean; Техt: string;

21. Розділ опису процедур та функцій. При проектуванні програми визначається, які частини алгоритму треба реалізувати як процедури, а де знадобиться функція. В головній частині програми підпрограми розташовуються після розділу опису даних перед оператором Begin, а викликаються при потребі в процесі виконання головної програми або іншої підпрограми.

Структура процедури має вигляд:

Procedure ім’я (список формальних параметрів);

Розділ локальних даних

Begin ... {розділ виконавчих операторів} End;

Перший рядок складає заголовок процедури, ім’я процедури вибирає програміст так як і ім'я змінної. В списку формальних параметрів описуються через ; параметри та інформація про їх тип. Деякі параметри призначені для передачі даних в процедуру, інші для повернення результатів з процедури до тієї програмної одиниці, яка її викликала.

22. Розділ операторів головної програми

Виконуваною частиною програми є розділ операторів, який іде за розділом описів. У ньому виконуються дії над попередньо описаними змінними, констан¬тами, функціями тощо. Саме в цьому розділі одержують результат, заради якого складалася програма. Починається розділ службовим словом begin і закін¬чується словом end із крапкою.

23. Методи конструювання програм.

Конструювання програм - одна з найважливіших розділів сучасної інформатики. Бурхливий розвиток програмно-апаратних засобів, поява нових стилів і технологій програмування, як не парадоксально, не знижують, а підвищують рівень вимог до масової алгоритмічної культури. Практично всі діалогові системи є програмованими. Методика конструювання програм легко переноситься на інші процедурні мови програмування, у тому числі й об'єктно-орієнтовані. Етапи:

1. Створення структурної програми,

2. Розбиття суцільного тексту програми на процедури.

3. Введення віконної системи за допомогою доступних можливостей мови (оператор Window

4. Введення об'єкта-панелі управління.

5. Оформлення роботи