Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекции Звітність.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
29.08.2019
Размер:
1.99 Mб
Скачать

3.2.2. Витрати та інші доходи (рядки 040—225)

Рядок 040. «Собівартість реалізованої продукції. У статті «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» показують виробничу собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) або собівартість реалізованих товарів.

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається згідно з П(С)БО 9 «Запаси», 16 «Витрати».

У цій статті організації, основною діяльністю яких є торгівля цінними паперами, відображають балансову вартість-реалізованих цінних паперів.

Згідно з П(С)БО 16 до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включають:

  • прямі матеріальні витрати;

  • прямі витрати на оплату праці;

  • інші прямі витрати;

  • загальновиробничі витрати.

Собівартість реалізованих товарів розраховують за таким алгоритмом:

Запаси на початок періоду +

Закупівля товарів для продажу +

Запаси на кінець періоду ─

Дорівнює собівартості реалізованих товарів +

Кількісна оцінка запасів, включених до собівартості виробництва, буде залежати від методу оцінки вартості запасів, які перебувають на балансі підприємства.

Для підприємств торгівлі собівартість реалізованої продукції дорівнює ціні придбання плюс витрати на придбання і доставку (мінус вартість товарів повернених). Собівартість поверненої продукції у цьому рядку не відображається.

У підприємств, які надають послуги, можливі випадки, коли за звітний період не відбувалося реалізації. У такому разі неможливо розподілити постійні загальновиробничі витрати, а тому вони мають бути віднесені на витрати поточного періоду, тобто безпосередньо списані на фінансові результати.

«Довідково» платники фіксованого сільськогосподарського податку показують за дописаними кодами 041 «Суму нарахованого фіксованого сільськогосподарського податку» та 042 «Суму фактично сплаченого фіксованого сільськогосподарського податку».

Рядок 050/055. «Валовий прибуток (збиток)». Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Визначається як різниця рядків 035 та 040. Дані також можна отримати з балансового рахунка 79.

Валовий прибуток можна розглядати як залишок на покриття інших накладних і адміністративних витрат. Ці витрати безпосередньо не збільшують собівартість продукту, але створюють умови, за яких виробництво може продукувати товар.

Рядок 060. «Інші операційні доходи». У статті «Інші операційні доходи» відображають суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо. Сума цих доходів у рядку відображається без ПДВ, акцизу та інших вирахувань з доходу.

Доходи, що включаються до цієї статті, не належать до звичайної операційної діяльності підприємства, і якщо становлять суттєву суму, то підлягають розкриттю у примітках до звіту.

Рядки 070, 080, 090. У цих рядках відображають накладні операційні витрати, пов’язані в основному з діяльністю підприємства з продажу товарів і управлінням підприємством. Це витрати, понесені у звітний період і не пов’язані безпосередньо з виробництвом товарів; обліковуються на рахунках 92—94.

Рядок 070. «Адміністративні витрати». У статті «Адміністративні витрати» відображають загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства.

Згідно з П(С)БО 16 до адміністративних витрат належать такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

  • загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

  • витрати на службові відрядження та утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

  • витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

  • винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

  • витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

  • амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

  • витрати на врегулювання спорів у судових органах;

  • податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

  • плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

  • інші витрати загальногосподарського призначення.

Рядок 080. «Витрати на збут». У статті «Витрати на збут» відображаються витрати підприємства, пов’язані з реалізацією продукції (товарів) — витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції (товарів), рекламу, доставку продукції споживачам тощо.

Склад витрат на збут визначено П(С)БО 16. Це заробітна плата з нарахуваннями, відрядження, утримання складів, транспортні витрати зі збуту, реклама, маркетингові дослідження, витрати зі зберігання.

Рядок 090. «Інші операційні витрати». У статті «Інші операційні витрати» відображають собівартість реалізованих виробничих запасів; відрахування на створення резерву сумнівних боргів і суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості відповідно до пункту 11 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 р. № 237 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 1999 р. за № 725/4018, та втрати від знецінення запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення наступних операційних витрат, а також усі інші витрати, що виникають у процесі операційної діяльності підприємства (крім витрат, що включаються до собівартості продукції, товарів, робіт, послуг).

Слід зазначити, що до цієї статті належать і витрати на дослідження і розробки. Основне питання, пов’язане з дослідженнями та розробками, полягає в тому, чи можуть конкретні витрати на дослідження і розробки включатися до витрат або вони збільшують вартість нематеріальних активів (капіталізують витрати). У зв’язку з цим необхідно враховувати вимоги П(С)БО 8 «Нематеріальні активи».

Згідно з П(С)БО 8 нематеріальний актив — це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більшого за один рік (або один операційний цикл, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. Рядок заповнюється на підставі рахунка 94.

Рядки 100 та 105. «Прибуток (збиток) від операційної діяльності». Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Рядки 110 та 150. «Дохід від участі в капіталі» та «Втрати від участі в капіталі». У статті «Дохід від участі в капіталі» відображається дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться за методом участі в капіталі.

У статті «Втрати від участі в капіталі» відображається збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких провадиться методом участі в капіталі.

Згідно з П(С)БО 3 метод участі в капіталі — метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування.

Рядок 120. «Інші фінансові доходи». У статті «Інші фінансові доходи» показують дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, що обліковуються за методом участі в капіталі, які враховуються в рядку 110). Іншими словами, у рядку враховуються доходи від інвестицій без участі в контролі.

Рядок 130. «Інші доходи». У статті «Інші доходи» показують дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів, дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

До інших доходів відносять доходи, що враховуються на однойменному рахунку 74, до яких належать доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, від безоплатно отриманих активів, від неопераційних курсових різниць тощо.

Витрати за цією статтею (собівартість плюс витрати з реалізації) показують у рядку 160 «Інші витрати».

Рядок 140. «Фінансові витрати*’. До фінансових витрат належать витрати на відсотки (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов’язані з залученням позикового капіталу.

Рядок 160. «Інші витрати». У статті «Інші витрати» відображаються собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

Рядок 165. «Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті».

Відображається прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті відповідно до П(С)БО 22 «Вплив інфляції».

Рядки 170 та 175. «Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування». Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).

Сума в рядку буде обов’язково відрізнятись від оподатковуваного прибутку.

Рядок 180. «Податки на прибуток». У статті «Податки на прибуток» показується сума податків на прибуток від звичайної діяльності, визначена згідно з П(С)БО 17 «Податок на прибуток».

Важливо, що витрати на виплату податку не обов’язково будуть дорівнювати фактичній сумі податку, що належить до сплати. Така ситуація виникає у зв’язку з тим, що окремі витрати, наприклад на розваги, не включаються до валових витрат при розрахунку податку на прибуток. Аналогічна ситуація виникає також при врахуванні у податковому та фінансовому обліку витрат на оренду легкових автомобілів та паливно-мастильні матеріали, використані для легкових автомобілів. Так, у податковому обліку до валових витрат відносять 50 % витрат на оренду легкових автомобілів та на паливно-мастильні матеріали, використані для легкових автомобілів. У цих випадках виникають так звані постійні різниці з прибутку, які слід враховувати, відображаючи витрати з податку на прибуток. Тобто запис за дебетом субрахунка 981 і кредитом субрахунка 641 робиться на прибуток, скоригований на постійні різниці.

Крім постійних, вирізняють тимчасові різниці. Так, П(С)БО 7 вимагає щомісячного нарахування амортизації, виходячи з корисного строку служби, а за податковим обліком до витрат включають лише амортизацію, нараховану дозволеним податковим способом. У податковому обліку до валових витрат включається сума перерахованих постачальникам авансів, а у фінансовому обліку перераховані аванси не визнаються витратами. У податковому обліку аванси отримані включаються до валових доходів, а у фінансовому — ні. Однак такі різниці протягом довгострокової діяльності підприємства взаємно компенсуються, до того ж становлячи собою податкові активи чи пасиви.

Якщо у звіті про фінансові результати відображено прибуток у розмірі 60 тис. грн., а в декларації про прибуток — 50 тис, то при ставці податку 30% (з 1 січня 2004 р. ставка податку на прибуток дорівнює 25 %) податок становитиме відповідно 18 тис. та 15 тис. грн. У звіті про фінансові результати буде відображено податок на прибуток у 18 тис. грн. У балансі буде відображено податковий пасив у розмірі 3 тис. грн. та поточну заборгованість за податком на прибуток, але якщо є постійна різниця, наприклад у сумі 5 тис. грн. витрат на розваги, то до суми витрат з податку на прибуток включають і податок з цієї постійної різниці, а тому витрати з податку на прибуток становитимуть 19,5 тис. грн., а податкові пасиви — 1,5 тис. грн.

Рядок 185. «Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності». Відображається дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності, обчисленого згідно з П(С)БО 17 «Податок на прибуток». Визначається як сума збитку, помноженого на коефіцієнт оподаткування. Ця сума вважається відстроченим податковим активом і враховується на рахунку 17 «Відстрочені податкові активи». Робиться запис за дебетом рахунка 17 та кредитом субрахунка 981. При отриманні прибутку в наступних звітних періодах ця сума списується в сумі нарахованого податку на прибуток за фінансовим обліком (у межах сум на рахунку 17) записом за дебетом субрахунка 641 та кредитом рахунка 17.

Приклад. Підприємство розпочало свою діяльність у 2002 р. За 2002 р. воно зазнало фінансового збитку в розмірі 50,0 тис. грн. і таку ж суму валового збитку відобразило у податковому обліку. Згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» у підприємства є можливість протягом наступних звітних періодів зменшити оподатковуваний прибуток на цю суму і відповідно податок на прибуток на 15,0 тис. грн. (50,0 тис. грн. • 30%), тобто виникає податковий актив у сумі 15,0 тис. грн. У наступному році можливі два варіанти:

а) фінансовий прибуток менший за податковий. Наприклад, фінансовий прибуток — 75,0 тис. грн. і податковий прибуток без зменшення на збитки попереднього року — 100,0 тис. грн.;

б) фінансовий прибуток більший за податковий. Наприклад, фінансовий прибуток — 75,0 тис. грн. і податковий прибуток без зменшення на збитки попереднього року — 60,0 тис. грн.

В обліку буде зроблено записи, наведені в табл. 3.5.

Таблиця 3.5. Бухгалтерські записи, пов’язані з заповненням рядка 185 Звіту про фінансові результати, тис. грн.

Господарська операція

Дт

Кт

Сума

1

2

3

4

2002 р.

Відображення доходу з податку на прибуток від звичайної діяльності

17

981

15,0

2003 р., варіант а

Нарахований податок на прибуток у фінансовому обліку

981

641

22,5

Донараховано податок на прибуток за даними податкового обліку

17

641

7,5

Зменшено податок на прибуток до перерахування в бюджет на суму податкового активу, відображеного у 2002 р.

641

17

15,0

Списано суму витрат з податку на прибуток на фінансові результати

791

981

22,5

Перераховано податок на прибуток у бюджет

641

311

15,0

Продовження таблиці 3.5

1

2

3

4

2003 рік, варіант б

Нарахований податок на прибуток у фінансовому обліку

981

641

22,5

Зменшено податок на прибуток за даними податкового обліку

641

54

4,50

Зменшено податок на прибуток до перерахування в бюджет на суму податкового активу, відображеного у 2002 р.

641

17

15,0

Списано суму витрат з податку на прибуток на фінансові результати

791

981

22,5

Перераховано податок на прибуток у бюджет

641

311

3,0

Відображений у 2002 р. податковий актив у 2003 р. також може бути списаний у випадку нестачі податкового прибутку для списання цього активу. Списання податкового активу відображають записом за дебетом субрахунка 981 та кредитом рахунка 17.

Рядки 190 та 195. «Прибуток від звичайної діяльності». Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування та сумі податків на прибуток.

Рядки 200 та 205. «Надзвичайні доходи» і «Надзвичайні витрати». Надзвичайні доходи — це доходи, незвичайні для підприємства або по суті, або за їх величиною. Тобто одні й ті ж по суті доходи для одного підприємства можуть бути звичайними, а для іншого — надзвичайними. Це ж стосується й надзвичайних витрат.

У статтях «Надзвичайні доходи» і «Надзвичайні витрати» відображають відповідно: невідшкодовані втрати від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо), включаючи витрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха та техногенних аварій, які визначені за вирахуванням суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел; доходи і втрати від інших подій та операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій, наведеному у П(С)БО 3. Втрати від надзвичайних подій відображаються за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності внаслідок цих втрат. Зміст і вартісну оцінку доходів або витрат від кожної надзвичайної події слід окремо розкривати в примітках до фінансових звітів.

Приклад. Підприємство у 2002 р. зазнало втрат матеріальних цінностей від надзвичайних подій на суму 100 тис. грн. Бухгалтерські записи наведено у табл. 3.6.

Таблиця 3.6. Бухгалтерські записи, пов’язані з втратами від надзвичайних подій

Господарська операція

Дт

Кт

Сума

Відображено втрати сировини і матеріалів

99

201

100000

Відображено зменшення податку на прибуток за рахунок втрат від надзвичайних подій

641

99

30000

Відображено збитки від надзвичайних подій для звітності

793

99

70000

У рядку 205 буде відображена сума 70000 грн.

Рядок 210. «Податки з надзвичайного прибутку». У статті «Податки з надзвичайного прибутку» відображається сума податків, що підлягає сплаті з прибутку від надзвичайних подій.

Рядок 215. «Частка меншості». Якщо на підприємстві є частка меншості, то відповідно до П(С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність» (пункт 13) вводиться додатковий рядок 215. Частка меншості розраховується шляхом множення прибутку після оподаткування на відсоток власності, який не перебуває у володінні підприємства, яке звітується, і відображається від’ємною величиною у дужках.

Рядки 220 та 225. «Чистий прибуток (збиток)». Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.

Розділ II. Елементи операційних витрат

У розділі II Звіту про фінансові результати наводяться відповідні елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати), яких зазнало підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду, за вирахуванням внутрішнього обороту, тобто витрат, які становлять собівартість продукції (робіт, послуг), виробленої і спожитої самим підприємством.

Собівартість реалізованих товарів, запасів, іноземної валюти у цьому розділі не наводиться.

Цей розділ є зведенням витрат, що наведені у розділі І Звіту про фінансові результати в рядках 40, 70, 80 та 90. Але слід зазначити, що сума всіх витрат може відрізнятись від суми витрат за названими рядками у зв’язку з тим, що у більшості випадків наявність запасів, готової продукції і незавершеного виробництва на початок і кінець року не є однаковою.

Отримати дані для заповнення рядків розділу можна з рахунків класу 8 «Витрати за елементами» (80—84).

Розділ III. Розрахунок показників прибутковості акцій

Розділ III Звіту про фінансові результати заповнюють відкриті акціонерні товариства, прості акції або потенційні прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які перебувають у процесі випуску таких акцій. Заповнюючи цю частину звіту, слід керуватись П(С)БО 24 «Прибуток на акцію».

У проміжній (квартальній) фінансовій звітності наводяться лише «Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію» та «Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію» (рядки 320 та 330).

Рядок 300. «Середньорічна кількість простих акцій». У статті «Скоригована середньорічна кількість простих акцій» наводиться середньорічна кількість простих акцій в обігу, скоригована на середньорічну кількість потенційних простих акцій.

Приклад. На початок року перебувало в обігу 10 000 акцій номінальною вартістю 10 грн. кожна. 1 квітня випущено додатково 5000 акцій з оплатою грошовими коштами, а 1 вересня викуплено 3000 власних акцій за грошові кошти.

Алгоритм розрахунку середньорічної кількості простих акцій в обігу наведено у табл. 3.7.

Таблиця 3.7. Розрахунок середньорічної кількості простих акцій в обігу

Дата

Зміст

Випущені акції

Власні

викуплені акції

Акції в обігу

Часовий зважений коефіцієнт

Середньозважена кількість простих акцій, які перебувають у обігу

(гр. 5 х гр. 6)

А

1

2

3

4

5

6

7

1

01.01.2000

Залишок на початок року

10000

10000

91/366

2486

2

01.04.2000

Випуск акцій

5000

15000

153/366

6270

3

01.09.2000

Викуп власних акцій

3000

12000

122/366

4000

4

31.12.2000

Залишок акцій на кінець року

15000

3000

12000

5

Середньозважена кількість простих акцій в обігу

(р. 1 + р. 2 + р. 3 за гр. 7)

12756

Сума чисельників за графою 6 має дорівнювати кількості днів у році. 2000р. був високосним, тому в знаменнику взято 366 днів.

У наведеному прикладі вважається, що акції, продані чи викуплені саме в день, вказаний у таблиці. У загальному плані датою продажу (викупу) вважається день переходу права власності на такі акції.

Рядок 310. «Скоригована середньорічна кількість простих акцій». У статті «Скоригована середньорічна кількість простих акцій» показують середньорічну кількість простих акцій в обігу, скориговану на кількість простих акцій, що можуть бути випущені в обіг згідно з укладеними угодами (опціон, ф’ючерсний контракт тощо).

Так, підприємство може разом з випуском облігацій надати їхнім власникам право обміняти їх на прості акції або надати власникам привілейованих акцій право обміняти такі акції на прості. Якщо таке право виникає, то йдеться про потенційні прості акції. Тобто під потенційними простими акціями розуміють фінансовий інструмент або іншу угоду, яка дає право на отримання простих акцій.

Потенційні прості акції поділяють на такі:

  • антирозбавляючі прості акції, під якими розуміють фінансовий інструмент або іншу угоду, конвертація яких у прості акції приведе до збільшення чистого прибутку (зменшення чистого збитку) на одну просту акцію від звичайної діяльності в майбутньому;

  • розбавляючі прості акції, під якими розуміють фінансовий інструмент або іншу угоду, конвертація яких у прості акції призведе до зменшення чистого прибутку (збільшення чистого збитку) на одну просту акцію від звичайної діяльності в майбутньому.

До скоригованої середньорічної кількості простих акцій включають лише розбавляючі потенційні прості акції.

Приклад. Підприємство розрахувало середньорічну кількість простих акцій, яка становила 12756 шт. Чистий прибуток, за вирахуванням дивідендів на привілейовані акції, становив 12756 грн. Середня ціна акції на біржі протягом року — 1,2 грн. Це підприємство конвертує 60 тис. 10-відсоткових облігацій номінальною вартістю 60 тис. грн. в акції у співвідношенні один до одного.

Розраховується додаткова кількість простих акцій, що розміщуються безоплатно згідно з опціоном. Для цього різницю між ринковою та номінальною вартістю однієї акції множать на додаткову кількість акцій, що випускаються для конвертації облігацій, та ділять на ринкову вартість акції.

Таким чином, додаткова кількість простих акцій, що розміщуються безоплатно, дорівнює:

(1,20 - 1,00) • 60000 : 1,2 = 10000 шт.

Скоригована кількість простих акцій становитиме:

12756 + 10000 + 50000 - 72756 шт.

Рядок 320. «Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію». У статті «Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію» наводиться показник, що розраховується діленням різниці між сумою чистого прибутку (збитку) і сумою дивідендів на привілейовані акції на середньорічну кількість простих акцій в обігу.

Рядок 330. «Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію». У статті «Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію» відображається показник, що розраховується діленням скоригованого чистого прибутку (збитку) на скориговану середньорічну кількість простих акцій в обігу.

Згідно з П(С)БО 24 «Прибуток на акцію» під скоригованим чистим прибутком (збитком) розуміють чистий прибуток (збиток) після вирахування дивідендів на привілейовані акції, скоригований на вплив розбавляючих простих акцій.

Приклад. Якщо підприємство обмінює 50 тис. 10-відсоткових облігацій на 50 тис. акцій, то воно в майбутньому не буде сплачувати: 50 тис. грн. • 10 % = 5 тис. грн. відсотків, тобто його прибуток збільшиться на цю суму. Але з прибутку сплачується податок на прибуток, який при ставці 30% становитиме 1,5 тис. грн. Загальний прибуток підприємства збільшиться на: 5,0 тис. - 1,5 тис. = 3,5 тис. грн. (вплив розбавляючих простих акцій), тобто скоригований чистий прибуток становитиме: 12756 грн. + 3500 грн. = 16256 грн.

Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію, в нашому випадку становитиме: 16256 грн. : 72756 = 0,22 грн.

Рядок 340. «Дивіденди на одну просту акцію». У статті «Дивіденди на одну просту акцію» відображається показник, який розраховується шляхом ділення суми оголошених дивідендів на кількість простих акцій, за якими сплачуються дивіденди.

У МСБО при розрахунку дивідендів на одну просту акцію передбачається врахування фактора поправки.

Приклад. Підприємство може випускати акції для власних працівників на пільгових умовах. Наприклад, підприємство має 50 тис. акцій загальною вартістю на біржі 600 тис. грн. (12 грн. за одну акцію). На початку першого півріччя було випущено додатково 10 тис. акцій і запропоновано власним працівникам для викупу в співвідношенні: на 5 наявних акцій одна пільгова за ціною 6 грн. за одну акцію.

Загальна ціна акцій компанії становитиме:

600 тис. грн. + 60 тис. грн. = 660 тис. грн.

Середня ціна однієї акції становитиме 11 грн. (теоретично справедлива вартість однієї акції).

Наступний крок — урахування фактора поправки. Середня кількість акцій, яку матимемо за рік, дорівнюватиме:

(50 тис. + 60 тис.) : 2 = 55 тис. шт.

Фактор поправки дорівнює біржовій ціні акції до випуску і реалізації пільгових акцій, поділеній на справедливу ціну однієї акції після випуску пільгових акцій, тобто:

12 : 11 = 1,09.

Наступний крок — розрахунок базового прибутку на акцію. Якщо прибуток по підприємству становить 100000 грн., то розрахунок буде таким:

100000 : [(50 000 • 6 : 12 • 1,09) + (60 • 6 : 12)] = 1,75.

Вимоги до заповнення Звіту про фінансові результати малими підприємствами за формою № 2-м викладені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва». На відміну від форми № 2 цей звіт не має розділу III, а також відрізняється меншою кількістю статей, що розкриваються у розділі І.

Форму Звіту про фінансові результати зі вказівками щодо його заповнення наведено в табл. 3.8.

Таблиця 3.8. Форма Звіту про фінансові результати

Коди

01

Дата (рік, місяць, число)

Підприємство_________________________________за ЄДРПОУ

Територія____________________________________за КОАТУУ

Орган державного управління___________________за СПОДУ

Галузь_______________________________________за ЗКГНГ

Вид економічної діяльності_____________________за КВЕД

Одиниця виміру: тис. грн Контрольна сума