3. Питання, які вирішуються судом у стадії виконання вироку.

Не­обов'язковий етап, бо не завжди такі питання перед судом виника­ють.

Провадження з вирішення цих питань здійснюється в такому порядку:

1) ініціація розгляду питання відповідними суб'єктами (суд не є таким) шляхом внесення до суду подання, клопотання, заяви;

2) розгляд цього питання судом;

3) прийняття судом рішення і оформлення його постановою, яку складають у нарадчій кімнаті.

Питання, які вирішуються судом у процесі звернення вироку до виконання.

1) про застосування давності виконання обвинувального вироку щодо особи, засудженої до довічного позбавлення волі

2) про звільнення від покарання або пом’якшення покарання у разі прийняття закону, яким усунена караність закону або зменшена санкція закону, на підставі якого особа засуджена (ч.2 і 3 ст.74 КК)

Питання, які вирішуються судом у процесі фактичного виконання вироку

1) про зарахування в строк покарання часу перебування в лікувальній установі засудженого до позбавлення волі під час відбуття покарання

2) умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання і заміна невідбутої частини більш м'яким (ст.81 і 82 КК)

3) звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років (ст.83 КК)

4) звільнення від покарання за хворобою (ст.84 КК)

5) звільнення від покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку

6) скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням

7) скасування звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років

8) заміна штрафу покаранням у виді громадських робіт (ч.5 ст.53 КК), виправних робіт штрафом (ч.3 ст.57 КК), обмеження чи позбавлення волі службовим обмеженням (ч.1 ст.58 КК), позбавлення волі триманням у дисциплінарному батальйоні (ч.1 ст.62 КК)

9) застосування судом примусового лікування до засуджених, які є алкоголіками чи наркоманами, і його припинення

10) визначення порядку застосування покарання за наявності декількох вироків (ст.71 КК)

11) про тимчасове залишення засудженого в слідчому ізоляторі чи тюрмі і переведення з виправно-трудової установи у слідчий ізолятор чи тюрму.

Питання, які вирішуються судом після відбування засудженим призначеного покарання.

1) клопотання про зняття судимості (ст.91 КК)

2) клопотання про включення часу відбування виправних робіт до загального трудового стажу.

4. Усунення судом неясностей у вироку і сумнівів, що виникли при їх виконанні, які не стосуються суті вироку і не погіршують становища засудженого.

У порядку, передбаченому ст.411 КПК України, суди вправі вирішувати такі питання, які виникають при виконанні вироків внаслідок їх недоліків:

- про застосування акта амністії, якщо його застосування є обов'язковим і суд при постановленні вироку не обговорював цього питання;

- про звільнення з-під варти особи, засудженої умовно чи до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або із застосуванням до неї ст.46-1 КК України, якщо підсудний був під вартою і суд не вирішив питання про зміну запобіжного заходу;

- про скасування запобіжного заходу, якщо при виправданні підсудного чи засудженні його зі звільненням від покарання суд у вироку не вказав про його скасування;

- про зарахування попереднього ув'язнення в строк відбуття покарання, якщо таке зарахування не проведено судом або допущено неточність при його обчисленні;

- про скасування заходів по забезпеченню цивільного позову чи можливої конфіскації майна, якщо при винесенні виправдувального вироку чи відмові у позові або незастосуванні конфіскації вироком ці заходи не скасовані;

- про застосування відстрочки виконання вироку не тільки щодо основного, але й щодо додаткового покарання, якщо рішення суду про застосування ст.46-1 КК України неконкретизоване;

- про виключення з акта опису майна, на яке за законом не допускається звернення стягнення, якщо у вироку не вирішено питання про це майно;

- про долю речових доказів, якщо її не вирішено вироком суду;

- про визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань;

- про оплату праці захисника;

- про долю неповнолітніх дітей засудженого, які залишилися без догляду, і передачу їх для піклування установам, родичам або іншим особам, якщо у вироку нема такого рішення;

- про уточнення посади чи виду діяльності, якщо при призначенні покарання (основного або додаткового) у вигляді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю допущено неточні, неконкретні формулювання;

- про призначення громадського вихователя неповнолітньому в разі його умовного засудження або застосування до нього міри покарання, не пов'язаної з позбавленням волі, або відстрочки виконання вироку відповідно до ст.46-1 КК України;

- про усунення неточностей, допущених у вироку при написанні прізвища, імені, по батькові чи інших біографічних даних засудженого, а також описок та арифметичних помилок, коли вони очевидні і виправлення їх не стосується суті вироку і не тягне погіршення становища засудженого.

Зазначені питання вирішує суд, який постановив вирок, у судовому засіданні з участю прокурора. В судовому засіданні може брати участь засуджений, а за його клопотанням - і захисник, а якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову - то й цивільний позивач і цивільний відповідач.