Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 7 МБГ оновл. 24.02.11.doc
Скачиваний:
23
Добавлен:
20.08.2019
Размер:
4.33 Mб
Скачать

2.2.2 Рекомендації щодо встановлення вуличних водорозбірних колонок

У деяких випадках розбір води здійснюють безпосередньо із зовнішньої мережі через установлені на ній водорозбірні колонки. Їх встановлюють на розподільчих лініях (кільцевих і тупикових) відповідно до радіусу обслуговування колонки, який не повинен перевищувати 100 м [7, п. 8.20].

При цьому віддаль між ними не повинна перевищувати 180190 м.

Водорозбірні колонки підключають до зовнішніх водопровідних мереж через засувки, вентилі чи коркові крани трубами діаметром мм.

Для нормальної роботи колонок московського типу тиск в мережі має бути не менше 1...1,5 кгс/см2.

2.2.3 Рекомендації щодо встановлення регулювальної і запірної арматури

Регулювальну й запірну арматуру (засувки з ручним приводом, або ж поворотні дискові затвори) застосовують для регулювання витрат води та напорів у мережі, а також для повного відключення її ділянок під час ремонту. Їх встановлюють на водоводах і водопровідній мережі в таких місцях [7, п. 8.10, 13, 14, с. 194]:

  • приєднання до магістральної мережі водоводів від насосних станцій та башт;

  • в точках підключення розподільчих ліній до магістральних;

  • на вводах до підприємств (їх повинно бути не менше двох із підключенням до різних ремонтних ділянок);

  • на початку і в кінці кожної ремонтної ділянки з таким розрахунком [7, п. 8.10], щоб відключалось не більше п’яти пожежних гідрантів.

Крім водопровідної арматури на водоводах і водопровідних мережах встановлюють спеціальні пристрої: водовипуски, упори та компенсатори.

2.2.4 Рекомендації щодо влаштування водовипусків

Водовипуски встановлюють у найнижчих точках ремонтних ділянок [7, п. 8.14] для спорожнення при ремонтах чи промиванні труб. Воду від випусків відводять у водостік, яр, канаву або в спеціальний колодязь, із якого її відкачують автонасосами чи мотопомпами. Діаметри випусків і обладнання для впускання повітря приймають таким, щоб забезпечувалось спорожнення ремонтних ділянок не більше як за 2 год [7, п. 8.14].

На трубопроводах з діаметром Dтр < 250 мм водовипуски не встановлюють, а спорожнення труб проводять висмоктуванням води з трубопроводу автомулососом.

2.2.5 Рекомендації щодо влаштування водовипусків

Упори і компенсатори встановлюють у місцях, де виникають зусилля, що здатні зруйнувати стикові з’єднання труб.

На прямих ділянках ліній труб таких сил не виникає. Вони з’являються в місцях повороту ліній, а також в деяких вузлах мережі, зокрема в місцях відгалужень, на кінцях тупикових ділянок тощо.

Це особливе значення має для розтрубних з’єднань і труб великих діаметрів. Для цього влаштовують спеціальні упори, що сприймають ці зусилля.

Упори виконують конструктивно у вигляді бетонних, цегляних або бутових масивів, в які упираються фасонні частини. Упори можна влаштовувати як в колодязях, так і безпосередньо в ґрунті.

На рис.6 наведено приклад бетонного упору для відводів при повороті ліній труб діаметром 250...400 мм в горизонтальній площині.

Упори влаштовують при зміні напряму траси трубопроводу як у горизонтальній, так і вертикальній площині, тобто в усіх місцях, де змінюється напрям руху води і дії сили тиску (рис.6.б).

Рис. 6.а Бетонний упор для відводу:

1 – бетонна подушка; 2 – бетон марки 100;

3 – чавунний відвід

Рис.6.б. Улаштування упорів з урахуванням напряму сили тиску:

а) направленому вгору;

б) направленому вниз;

1 – стиснуті сталеві муфти; 2 – штирі; 3 – бетон марки 100; 4 – чавунний відвід; 5 – бандаж

Компенсатори передбачають для трубопроводів, змонтованих із пластмасових та сталевих труб, що мають схильність до зміни лінійних розмірів. Їх встановлюють у тих випадках, якщо стики труб самі не в змозі компенсувати відповідні лінійні переміщення.

П

3

рикладом таких пристроїв може слугувати компенсатор сальниковий (рис. 7), який виготовляють діаметром від 100...1000 мм на внутрішній тиск до 16 кгс/см2.

1

2

4

Рис.7. Сальниковий компенсатор: 1 – корпус сальника; 2 – фланець сальника; 3 – сальникова набивка; 4 – циліндр;

Lмакс– найбільша довжина компенсації;

Dу – умовний прохід трубопроводу

Компенсатори слід встановлювати на сталевих трубопроводах, які прокладають в тунелях або на естакадах, при укладанні труб у просадних ґрунтах, підземній прокладці ліній з сталевих труб із зварними стиками, «жорсткому укладанні» сталевих труб в стінки колодязів, резервуарів, баків.