4. Інтерпретація і використання результатів бонітування ґрунтів

У результаті проведення робіт по бонітуванню ґрунтів матеріалами бонітування є: експлікація агровиробничих груп ґрунтів по кожному природно- сільськогосподарському району;

• картосхеми оптимальних зон вирощування культур;

• шкали бонітетів ґрунтів по природно-сільськогосподарським районам.

На основі шкал бонітетів ґрунтів може бути складена карта (або серія карт для різних культур) для кожного землекористувача і землевласника, на яку наносяться контури агровиробничих груп ґрунтів з показниками бонітування. Ця карта може бути використана для розрахунку бонітувальних показників по окремих полях сівозмін або окремих землекористувань. Такі карти розробляються за спеціальною методикою.

Бонітування ґрунтів дозволяє виявити ті негативні їх властивості, які обмежують одержання високих врожаїв, і на цій основі розробити заходи по їх усуненню. У даному випадку бонітування ґрунтів застосовується при розробці схеми агротехнічних, агрохімічних, меліоративних заходів, направлених на підвищення родючості ґрунтів. Бонітування ґрунтів є природно-науковою базою для прогнозування (планування) врожаю сільськогосподарських культур і розрахунку ефективності використання земельних, агрохімічних (добрива) і метеорологічних ресурсів на рівні області, району, господарства і поля. Воно дозволяє об'єктивно оцінити реальні можливості ґрунтово- кліматичних і агрохімічних ресурсів землеробства, включаючи продуктивність ріллі, ефективність органічних і мінеральних добрив, а також вплив гідротермічного режиму на врожайність сільськогосподарських культур. Тим самим прогнозування, а відповідно, і планування врожаю максимально наближається до реальних умов сільськогосподарського виробництва.

Матеріали бонітування ґрунтів є науковою основою для вдосконалення організації території і обґрунтування проектів внутрішньогосподарського землеустрою. Зокрема, для вирішення таких питань, як розміщення виробничих і жилих об'єктів, встановлення оптимальних розмірів господарств з врахуванням природно-економічних умов, створення великих земельних масивів, визначення структури посівних площ, проведення меліоративних заходів, проектування полів сівозмін, виходячи з того, щоб вони розміщувались на близьких за агровиробничими групами ґрунтів, з однаковими рельєфними, гідрологічними і іншими умовами, направленими на забезпечення проведення робіт в однакові терміни, за єдиною агротехнікою вирощування тої чи іншої сільськогосподарської культури у кожному полі сівозміни і т. д.

Крім того, бонітування ґрунтів має важливе значення для охорони ґрунтового покриву від ерозії, заболочування, вторинного засолення, руйнування і забруднення. Контроль за використанням і станом землі повинен також будуватись на строгому обліку її якості, тобто на основі матеріалів бонітування ґрунтів.

Таким чином, облік (врахування) і визначення якості землі як основного засобу сільськогосподарського виробництва є важливою і необхідною умовою її раціонального і високоефективного використання, потужним засобом подальшого підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.