2.9.2 Класифікація багатокомпонентних товарів

Багатокомпонентний товар у товарній номенклатурі HS (та УКТЗЕД) класифікується за тим компонентом, який:

– визначений як пріоритетний у текстах товарних позицій або примітках. Відносно м'ясних продуктів, текстильних і деяких інших товарів прийняте положення про те, що основна властивість товару визначається компонентом, який переважає за масою;

– складає товар повністю або частково так, що конкуренція з іншим компонентом або матеріалом відсутня відповідно до ОПI 2 (b);

– складає товар частково поряд з іншим компонентом і визначає основну властивість товару відповідно до ОПI 3 (b);

– складає товар частково й рівною мірою з іншими компонентами визначає властивості товару, але перебуває в товарному угрупованні, більшому за номером, ніж товарні угруповання інших компонентів, відповідно до ОПІ 3 (с).

З метою тарифної класифікації (наприклад, митний тариф США), якщо контекст не потребує іншого, терміни „повністю”, „частково” та „вмісний”, використовувані для опису виробів і матеріалів (наприклад, „тканини, виконані повністю з бавовни”), мають такі значення:

– „повністю” означає, що товари, за винятком незначних або несуттєвих кількостей деякого іншого матеріалу або матеріалів, складаються повністю з названого матеріалу;

– „частково” або „вмісний” означає, що товари містять істотну кількість названого матеріалу.

Товарне угруповання матеріалу може прямо називати розглянутий матеріал (наприклад, „З бавовни”) або включати його за залишковим принципом (наприклад, „З інших матеріалів”). Значення товарного угруповання „Інші” може змінюватися від групи до групи.

3. Товарознавство як інструмент митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

3.1 Роль товарознавства в системі митного регулювання

Велика різноманітність і кількість товарів, переміщуваних через кордон України, ставить перед митними службами завдання не тільки із захисту економічної безпеки країни, але й із захисту інтересів споживачів товарів.

Товар є предметом праці, призначеним для задоволення конкретних потреб людини, і розподіляється шляхом купівлі-продажу. Товар за своєю сутністю має дві основні властивості: споживчу вартість – здатність задовольняти яку-небудь людську потребу й мінову вартість – здатність обмінюватися як річ у певних пропорціях на іншу річ або грошовий еквівалент.

Таким чином, товар – це основний продукт, призначений не тільки для одержання конкретного прибутку певною державою, але, у кінцевому підсумку – це предмет споживання, виготовлений для купівлі-продажу.

Товар як предмет комерційної діяльності є об'єктом особливої наукової дисципліни – товарознавства.

Головними завданнями товарознавства як наукової дисципліни на сучасному етапі розвитку ринкових відносин є:

– дослідження й виявлення загальних закономірностей формування та прояву споживчої вартості товарів;

– дослідження й подальша розробка наукових принципів формування термінології, класифікації та кодування для різних груп товарів (для використання в сучасних комп'ютерних технологіях);

– дослідження й розробка принципів і методів управління якістю та асортиментами товарів;

– активізація творчих зв'язків та обміну інформацією про товари як усередині країни, так і на міжнародному рівні;

– проведення митних експертиз.

Завдання товарознавства тісно пов'язані з головними завданнями митної служби України – здійсненням ефективного контролю за ввезенням і вивезенням товарів із країни. Останнім часом підсилилася роль митних органів у реалізації таких державних, політичних і соціальних програм як захист навколишнього середовища, захист прав споживачів, тобто забезпечення безпеки життя та здоров'я.

Роль товарознавства під час проведенні митних експертиз неможливо переоцінити. Головна мета митної експертизи – перевірка відповідності відомостей про товар, заявлених у державній митній декларації (ДМД), реальним характеристикам товару, пропонованого до митного оформлення (для більш точного й обґрунтованого стягнення митних податків і зборів).

Через митний кордон проходять різноманітні товари. До числа товарів, які можуть переміщуватися через митний кордон України, прийнято відносити всі вироби, призначені для комерційного застосування з метою одержання прибутку:

– різні види енергії;

– транспортні засоби будь-якого призначення;

– будь-яке рухоме майно, наприклад, меблі, холодильники, взуття, килими тощо;

– цінні папери, коштовні камені й дорогоцінні метали;

– об'єкти зовнішньоторговельної діяльності з купівлі-продажу або обміну (бартерні поставки);

– інтелектуальна власність.

У поняття „товар” у митній практиці не входять транспортні засоби, використовувані для міжнародних перевезень пасажирів і товарів, включаючи контейнери та транспортне устаткування.

Перехід України до ринкових умов господарювання передбачає насичення внутрішнього ринку країни високоякісними й конкурентоспроможними товарами, які забеспечують задоволення різних потреб споживачів. У зв'язку з цим зростає роль держави в гарантуванні високої якості товарів.