Завдання 6

1. Психофізіологічна діяльність людини з точки зору безпеки життєдіяльності.

2. Побутові фактори небезпеки.

3. Захист населення в надзвичайних ситуаціях.

Методичні вказівки

1. Визначити складові компоненти діяльності людини, охарактеризувати її фізичну, розумову діяльність, а також фізіологічні критерії здоров’я та її вплив на безпеку життєдіяльності [1].

2. Характеризуючи побутові фактори небезпеки, потрібно розглянути небезпеку отру­єння людини препаратами побутової хімії, медикаментозними препаратами, чадним газом, отрутохімікатами і небезпеку контактів людини з отруйними тваринами та рослинами [2, 3].

3. Необхідно розглянути принципи, заходи та засоби захисту населення в надзви­чайних ситуаціях, умови сповіщення населення про загрозу виникнення надзвичайної ситу­ації, засоби індивідуального захисту, методи захисту продуктів харчування в умовах радіо­активного забруднення, організацію евакуації населення з небезпечних районів [2, 3, 5].

Завдання 7

1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності.

2. Хімічні та біологічні фактори безпеки.

3. Евакуація населення з небезпечних районів.

Методичні вказівки

1. Необхідно навести основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності людини, аксіому про потенційну небезпеку діяльності людини, об’єкти та цілі безпеки життє­діяльності в системі “життєве середовище – людина” різного рівня, дати класифікацію небез­пек, визначення та вимірювання ступеня ризику і методологію дослідження ризику [1, 2].

2. Дати загальну характеристику отруйних речовин, небезпечних, шкідливих хімічних та біологічних речовин для людини, а також розглянути їх вплив на організм людини [2, 3].

3. Необхідно вказати порядок організації евакуації населення з небезпечних районів під час аварій на атомних електростанціях та хімічнонебезпечних об’єктах [2, 5].

Завдання 8

1. Правові основи безпеки життєдіяльності.

2. Основи технічної безпеки.

3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях.

Методичні вказівки

1. Необхідно коротко охарактеризувати законодавство України про охорону здоров’я, охорону праці, охорону навколишнього середовища, цивільну оборону, забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення, пожежну безпеку [2, 5, 10].

2. Вказати вимоги безпеки до обладнання на стадіях проектування, виготовлення, постачання та експлуатації, принципи захисту людей від дії небезпечних факторів і дати оцінку ергономічності машин [1, 3].

3. Розглядаючи питання безпеки життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях, необхідно визначити поняття «надзвичайна ситуація», її причини і привести класифікацію, вказати наслідки аварії на АЕС з викидом радіоактивних речовин та їх дію на організм людини, а також дати характеристику надзвичайних ситуацій, які спричинені аваріями з викидом хімічно та біологічно небезпечних речовин [2, 5].

Завдання 9

1. Електробезпека населення.

2. Шляхи підвищення безпеки життєдіяльності людини.

3. Безпека життєдіяльності людини під час аварії на АЕС з викидом радіоактивних речовин.

Методичні вказівки

1. Необхідно розглянути дію електричного струму на людину і заходи безпеки при користуванні електроустаткуванням [1, 3].

2. Охарактеризувати основні шляхи підвищення життєдіяльності людини – оздоровчу фізичну культуру, медико-біологічні засоби, психологічні засоби відновлення працездатності, профвідбір і профорієнтацію [1].

3. Розглядаючи питання безпеки життєдіяльності людини під час аварії на АЕС з викидом радіоактивних речовин, потрібно дати основні визначення відмінності аварій на АЕС від ядерних вибухів, охарактеризувати катастрофу на Чорнобильській АЕС і дати порівняльну оцінку впливу на людину природних та технологічних випромінювань [1, 2, 3].