Тема 8: кредит в ринковій економіці

Авальний кредит – один із видів гарантійного кредиту, що виникає внаслідок оплати банком-авалістом векселя, коли його в установле­ний строк не оплатив хто-небудь із зобов'язаних за векселем – векселедавець, акцептант, індосант. У подальшому банк пред'являє цей кредит до погашення належному боржнику в порядку регресу.

Акцептний кредит – один із видів гарантійного кредиту, який виникає в разі оплати банком-акцептантом векселя, коли його не зміг оплатити у встановлений строк зобов'язаний за векселем клієнт банку. У подальшому банк пред'являє йому цей кредит до погашення.

Банківський кредит – 1) будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми; 2) кредит, що надається банками, як правило, у грошовій формі.

Бланковий кредит – незабезпечений кредит.

Базова процентна ставка («пройм - рейт») – як правило, найнижча офіційна процентна ставка, яка встановлюється центральним банком за кредити, які він надає іншим банкам у порядку рефінансування, чи ставка за короткостроковими державними зобов'язаннями. У банківській практиці у ролі базової ставки часто використовуються ставки міжбанківської пропозиції.

Безнадійні кредити – незабезпечені кредити з простроченням терміну погашення від 60 до 180 днів та недостатньо забезпечені кредити з простроченням терміну погашення понад 180 днів.

Безризикова процентна ставка – ставка доходу за активами, вільними від ризику. Зазвичай безризиковою є ставка за короткостроковими державними зобов'язаннями.

Бюро кредитних історій – юридична особа, виключною діяльністю якої є зберігання, використання інформації, що складає кредитну історію.

Гарантований кредит – кредит під гарантію банків, фінансами чи майном третьої особи.

Грошова форма кредиту – 1) форма кредиту, при якій позичкова вартість передається на певний термін користування і повертається з додатковою сумою коштів. 2) форма кредиту, при якій здійснюється рух переважної частини позикового фонду країни, тому й переважна більшість позик надається і погашається грошима.

Державний кредит – 1) кредит, що надається юридичними та фізичними особами державі (в особі центральних та місцевих органів влади). 2) кредит, де суб’єктом виступає уряд (переважно позичальником).

Джерела формування позичкового капіталу – грошові кошти, що тимчасово вивільнились у процесі кругообігу промислового капіталу, грошові капітали рантьє (осіб, що живуть на проценти від передання свого капіталу в позичку), доходи і заощадження населення, акумульовані кредитною системою, тимчасово вільні кошти бюджету та громадських організацій, емітовані пасиви.

Дохід на момент погашення (внутрішня ставка доходу) – процентна ставка, що дорівнює відношенню поточної вартості майбутніх виплат за борговим зобов'язанням до його нинішньої вартості. Він є найточнішим вимірником процентних ставок.

Емісійна функція кредиту – пов’язана із забезпеченням потреб обороту платіжними засобами.

Елементи кредитних відносин – суб'єкти кредиту (кредитор і позичальник) та об'єкт кредиту (запозичена вартість).

Забезпечення кредиту – матеріальні і нематеріальні активи, які в разі неповернення кредиту кредитор може використати для компенсації своїх збитків. Основними видами забезпечення кредиту є застава та гарантія.

Застава - спосіб забезпечення зобов'язань, за яким кредитор (заставодержатель) має право у випадку невиконання боржником (заставонадавачем) забезпеченого заставою зобов'язання отримати задоволення із вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Іпотечний кредит – кредит під заставу нерухомого майна.

Капіталотворча теорія кредиту - теорія, представники якої ототожнювали кредит з грошима і багатством і вважали, що кредит займає становище, що не залежне від процесу відтворення.