Тема 9: фінансові посередники грошового ринку

Асоціативні об’єднання – добровільні об’єднання, членами яких виступають рівноправні за статусом, самостійні банки, які за своїм бажанням делегують виконання окремих функцій створеному ними об’єднанню та його апарату.

Банк – грошово-кредитна установа, економічна інституція, яка діє на фінансовому ринку, як фінансовий посередник виконує одну чи кілька операцій віднесених законом до банківської діяльності.

Банківський синдикат – тимчасове банківське об’єднання, створене для розміщення великих випусків цінних паперів, обслуговування емісійно-засновницької діяльності клієнтів.

Банківський картель – об’єднання великих банків, в основі якого лежить угода про розподіл сфер діяльності (узгодження і проведення єдиної політики при встановлення процентних ставок та виплати дивідендів, умов кредитування тощо). Умови угоди, як правило, не афішуються. Незалежність банків, що входять до складу картелю , зберігається.

Банківський консорціум – тимчасове об’єднання на договірній основі кількох банків для спільного проведення кредитних, гарантійних або інших банківських операцій. Організується під керівництвом найбільшого банку, який діє від імені та в інтересах усіх учасників консорціуму.

Банківський концерн – це монопольне об’єднання акціонерних банків, де великий банк (головне акціонерне товариство) володіє контрольним пакетом акцій юридично самостійних банків (дочірніх товариств), тим самим фактично встановлює фінансовий контроль за їх діяльністю.

Банківський трест – це монопольне об’єднання банків, яке утворюється шляхом об’єднання власності банків, що входять до його складу. При цьому останні втрачають юридичну, комерційну самостійність і підпорядковуються єдиному органу управління. Б.Т. базується на пайовій формі власності.

Банківські холдинг - компанії – це об’єднання змішаного типу, до складу яких, крім банків, входять різні парабанківські установи (страхові, лізингові, факторингові та інші компанії).

Інвестиційні компанії – це різновид кредитно-фінансових інститутів, які випускають і продають власні цінні папери, в основному дрібним індивідуальним інвесторам. На отримані кошти купують цінні папери підприємств і банків, забезпечуючи своїм акціонерам дохід у вигляді дивідендів за акціями інвестиційних компаній.

Корпоративні об’єднання – об’єднання засновані на відносинах власності і системі участі у капіталі об’єднання, які мають жорстку ієрархічну структуру, відносини залежності між головним банком (що має контрольний пакет акцій) і залежними від нього банками.

Кредитна спілка – це громадські організації, створені на добровільних засадах з метою фінансового та соціального захисту їх членів через залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування. Видають позики під мінімальні проценти і не мають на меті одержання прибутку.

Кредитне товариство – це установа, що утворюється для задоволення потреб їх членів у кредиті (кооперативів, орендних підприємств, підприємств малого і середнього бізнесу, фізичних осіб). Основними видами діяльності є надання коротко - і середньострокових кредитів, посередницька діяльність.

Лізингові компанії – це організації, які купують предмети довгочасного кредитування (машин, обладнання, транспортні засоби тощо) і надають їх у довгострокову оренду (на 5-8 років і більше) фірмі-орендарю, яка поступово сплачує лізинговій компанії вартість взятого в оренду майна.

Ломбард – це кредитна установа, що надає кредити під заставу рухомого майна (як правило, це короткострокові кредити до трьох місяців, що надаються населенню на споживчі цілі).

Міжбанківське об’єднання – об’єднання, що утворюються банками, а також іншими установами за участю банків для координації та узгодження дій, підвищення ефективності своєї політики, для захисту своїх професійних інтересів, розробки етичних норм і правил взаємовідносин між банківськими установами, банками та їх клієнтами. Їх утворення базується як на добровільному об’єднанні самостійних банків (“злиття”), так і на правах власності, контролю, централізованого управління, прямого підпорядкування та залежності (“поглинання”).

Парабанківська система – частина кредитної системи, що складається із спеціальних кредитно-фінансових інститутів та поштово-ощадної системи.

Пенсійні фонди – це державні чи приватні організації, що утворюються для забезпечення населення коштами на період після виходу на пенсію. Вони утворюються за рахунок внесків працюючих та підприємців, володіють досить значними сумами грошових коштів, які вкладають в акції та облігації різних підприємств.

Поштово-ощадні установи – особлива різновидність спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, які акумулюють дрібні заощадження широких верств населення через поштові відділення і використовують ці кошти для кредитування інших кредитно-фінансових установ.

Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути - це установи небанківського типу, що акумулюють грошові доходи, капітали та заощадження населення, підприємств, держави, які спеціалізуються на виконанні кількох операцій або на обслуговуванні обмеженого кола клієнтури.

Страхові компанії – це фінансові інститути, які утворюються для відшкодування можливих збитків у результаті стихійного лиха, інших несприятливих умов. Ці організації утворюють спеціальний фонд за рахунок страхових внесків громадян та юридичних осіб-страхувальників.

Факторингові компанії – це організації, які купують дебіторську заборгованість клієнтів, пов’язану з постачанням товарів або наданням послуг.

Фінансові компанії – компанії, що спеціалізуються на кредитуванні продажу споживчих товарів на виплат, а також надають комерційні кредити (близько 80% усіх активів).