4) Поступово в ісламі формується своя догматика та релігійний культ. Основні догмати ісламу складалися поступово, е різниця в догматиці між окремими напрямками в ісламі, але основні догмати такі:

• вчення про єдинобожжя;

• віра у божу справедливість та правосуддя Аллаха;

• визнання пророчої місі і Мухаммеда та пророків, що йому переду-­ вали;

• віра в воскресіння, Судний день та потойбічний світ;

• вчення про верховну владу.

Мусульмани називають бога Аллахом - це ім'я було відоме і раніше як ім'я одного з найвищих божеств аравійського пантеону: арамейське слово "аллаха" та арабське слово "іллах" означає одне Й те саме - бог, божество. Аллах - єдиний та одноосібний бог, творець світу і господар Судного дня. Навіть християнську Трійцю мусульмани відкидають як політеїзм, проголошуючи символ віри: "Немає ніякого Бога, крім Аллаха, і Мухаммєд - його посланець!". "Аллах єдиний, вічний; не родив і не був народжений, і не був Йому рівним жоден" (Коран, 112). Аллах має владу над усіма своїми творіннями та піклується про них. Щодо людей він ми­лостивий і милосердний, такий, що все прощає. У відповідь люди повинні усвідомлюючи могутність та велич Аллаха, цілком підкоряти себе йому, бути богобоязливими, благочестивими, у всьому покладатися на його волю та милість.

Взагалі, ісламу дуже притаманний Фаталізм (віра у визначеність наперед усіх дій людини та і і долі). Проте одночасно підкреслюється, що людина е сама відповідальною за свої дії, насамперед неправедні, тому на суді Аллаха кожен отримає своє залежно від того, шо він зробив за своє життя-

Іслам значною мірою грунтується на релігіях, що вже існували (Іудаїзм та християнство). Тому не випадково, що багато християнських та іудейських мотивів увійшло до мусульманської традиції.

Мусульмани вірять, що Аллахом на землю було послано 124 тис. про­років. Головними серед яких були шість; Адам, Ібрагім (Авраам), Нух (Ной), Муса (Мойсей), Іса (Ісус) та Мухаммєд - останній пророк.

Іудеям та християнам було послано пророків, які навчили іх істинноі віри, але це було так давно, що вони забули і спотворили свою релігію.

За ісламською традицією Адаму, як першій людині, Аллах доручив спорудити місце, де люди будуть поклонятися Аллахові (Каабу). Проте Всесвітній потоп зруйнував святиню і Ібрагіму, який був попередньо випробуваний на вірність Аллаху (був готовий принести в жертву свого сина Ісмаіла), було доручено відбудувати Каабу. Інші пророки виконува­ли функції, близькі до описаних в Біблії.

Щодо християн, то мусульмани не визнають Ісуса (Ісу) богом, а ли­ше людиною, найбільшим пророком. На відміну від інших людей Іса, як і Адам був створений із праху словом Бога: "Будь" (араб. – кун). Мусульманська тра­дицій не погоджується з тим, що Ісуса розп'яли. Проте другий прихід Ісуса мусульмани визнають. Вони вірять, що перед Судним днем Ісус спуститься на землю, де буде вести боротьбу проти зла, А за одніе з мусульманських легенд, в Медині біля могили Мухаммеда приготовлено місце для поховання Ісуса, який загине після перемоги над злом.

Процес створення світу в ісламській традиціі теж дуже схожий на опис в Біблії - Аллах творив світ за допомогою слова "кун" ("будь"). За два дня Аллах створив небо і землю. Небо складалося а семи сводів. На нижньому небі Аллах прикріпив сонце, місяць та зорі, а на сьомому небі розташовувався рай. Протягом чотирьох днів Аллах створив все, що е на землі, потім ангелів і демонів. Останнім Аллах з праху створив чо­ловіка - Адама, а з плоті Адама - жінку Хавву. Всі ангели і демони вклонилися Адамові, але один ангел Ібліс, створений з вогню, відмовив­ся вклонитися Адаму і був скинутий з небес. Проте покарання Іблісу бу­ло відкладена до Судного дня. Ібліс вирішив шкодити людям, відводячи людей з і стиного шляху.

Коли наступить Судний день — невідомо. Про це відає лише Аллах. Після смерті душа кожної людини потрапить в рай або в пекло, в залеж­ності від тяжкості та кількості гріхів. Душа мусульманина, навіть якщо він здійснив найважчі гріхи, в пеклі перебувати вічно не буде. Врешті-решт душа кожного мусульманина потрапить в рай. В пеклі залиша­ються лише душі невірних.

Таким чином, ми бачимо, шо іслам запозичив з інших релігій ос­новні сюжети та догматику.

В ісламі, як і в інших релігіях, ритуальні обряди створюють складну систему ритуальних дій. Вони є важливим компонентом мусуль­манського культу. Але мусульманський культ має ряд специфічних рис, які обумовлені відсутністю в ісламі церковноі організації духовенства, як, наприклад в християнстві. Особливості ці такі:

• деякі культові обряди не є обов'язково колективними, а мажуть здійснюватися індивідуально;

• в уявленні віруючих існує неподільний зв'язок між ісламськими обрядами та народними традиціями тих краін, в яких проживають мусуль­мани.

Серед багаточисельних релігійних вимог та обрядів виділяються п'ять "стовпів віри", виконання яких е обов'язковим для всіх віруючих. Ці стовпи єдині для всіх мусульман, незважаючи на країни і континенти. Але виконання іх різниця в різних країнах.