- •1.Предмет .Вивчення дисципліни «Рег. Економіка»
- •3. Економічне районування України
- •4.Основні особливості розміщення продуктивних сил
- •5.Розміщення продуктивних сил і формування економічних районів
- •6. Порівняльна характеристика
- •7.Основні принципи рпс і їх реалізація у практичній діяльності
- •8.Спеціалізація економічних районів- результат тпп
- •9.Розміщення продуктивних сил Карпатського регіону
- •10.Сутність територіальної організації продуктивних сил
- •11.Сутність комплексного розвитку пс економічних районів
- •12.Порівняльна характеристика Карпатського і Подільського районів
- •13.Місце рпс в системі наук
- •14. Паливно- енергетичний фактор у рпс
- •15.Спеціалізація господарства Подільського району
- •16.Наукові напрямки і теорії рпс
- •17.Транспортний фактор у рпс
- •18.Спеціалізація господарського комплексу Київського(столичного) району.
- •19. Територіально-виробничий комплекс(твк)- форма розміщення продуктивних сил
- •21.Розміщення продуктивних сил Північно – Східного району.
- •22.Основні ознаки класифікації твк.
- •23.Які галузі залежать в розміщенні від водного фактора.
- •24. Спеціалізація господарства і проблеми розміщення виробництва Придніпровського району
- •25.Промисловий комплекс - об’єкт вивчення рпс.
- •26. Зміни у розміщенні пс в результаті науково- технічного прогресу.
- •28.Агропромисловий - об’єкт вивчення рпс.
- •29. Особливості розміщ. В-цтва в Україні у зв’язку зі змінами демографічної ситуації
- •30. Розміщення і спеціалізація господарства Причорноморського району
5.Розміщення продуктивних сил і формування економічних районів
Ек. район – це територіально цілісна частина народного господарства країни, яка має такі ознаки: – спеціалізація як основна народногосподарська функція (спеціалізація району на певних виробництвах і послугах відповідає його географічному розташуванню, природним, економічним і соціальним умовам та спирається на раціональний поділ праці з іншими районами); – комплексність – у широкому розумінні – як взаємопов’язаність найважливіших складників економічної й територіальної структур району; – керованість, цебто наявність певних галузевих і територіальних структур, які є матеріальною основою взаємопов’язаності складових частин, що дозволяє трактувати район як цілісну систему та організаційний осередок територіального управління народним господарством.
Об’єктивною основою економічного району є територіально-виробничі комплекси.
6. Порівняльна характеристика
Донецький регіон має економічні зв'язки з усіма областями України, країнами СНД, далекого зарубіжжя. Він вивозить кам'яне вугілля, кокс, чорні метали, вогнетривкі глини, продукцію машинобудування, міндобрива, соду, нафтопродукти, будівельні матеріали, кухонну сіль. Ввозить газ, нафту, лісоматеріали, кольорові метали, деяке промислове устаткування, продукцію легкої і харчової промисловості. Район має значні потенційні можливості для створення промислових економічних зон, розбудови міжнародної системи торгівлі, транспортних коридорів, зв'язку. Донецький район поділяється на дві області - Донецька та Луганська. Район розташований на південному сході України. Більше половини його кордону припадає на Росію.
На півночі район межує з Бєлгородською і Воронезькою областями, а на сході - з Ростовською областю Російської Федерації. На заході район межує з високоіндустріальними областями України:Харківською, Дніпропетровською і Запорізькою. На півдні омивається водами Азовського моря.В межах Донецького району розміщений Український Донбас - один з найрозвиненіших у країні територіально-виробничих комплексів з переважною спеціалізацією добувних галузей промисловості та пов'язаними з ними галузями обробної промисловості, значними природними ресурсами та потужним виробничим потенціалом, густою мережею транспортних магістралей Рельєф регіону складний. Рельєф і клімат Донбасу в цілому сприятливі для активного промислового і сільськогосподарського освоєння його території, хоча і мають деякі особливості по її обмеженню. Характерними для району є степові розчленовані ландшафти, що відрізняються помірно-континентальним недостатньо зволоженим кліматом. В районі присутні сильно розчленовані височини, а також низовини та річкові долини. Чисельність населення регіону 7770,8 тис. чол., що становить 8,8% загальної чисельності населення України.
Щільність населення району є найбільшою по Україні і перевищує загальнодержавний показник майже в 1,8 рази. У Донецькій області щільність населення 191 чол/кв. км, а у Луганській - 101 чол/кв. км. Північно –східний район характеризується. Район виділяється серед інших тим, що демографічна ситуація не набрала тут надто загрозливого характеру. Частка сільських жителів на сьогодні становить тут 51%. Середня густота сільського населення тут не набагато нижча, ніж у Донецькому економічному районі. Через невисокий рівень урбанізації, середня густота населення (57 осіб на км кв) значно нижча від пересічної для країни, найменша серед усіх економічних районів. Щодо трудових ресурсів, то тут сформувався значний надлишок їх, особливо у сільській місцевості. Це зумовлює як значні маятникові міграції, так і виїзд мешканців на сезонні роботи на східні терени України, в інші держави. У межах Північно-Східного економічного району є незначні паливно-сировинні ресурси. Важливе місце серед запасів паливних ресурсів регіону належить Львівсько-Волинському кам'яновугільному басейну. Перспективні для місцевого використання газові родовища виявлені на Волині. У районі є значні запаси торфу. Рудних корисних копалин тут практично немає. Провідними міжгалузевими комплексами в економічному районі є паливно-енергетичний, машинобудівний, хіміко-індустріальний, будівельний, лісовиробничий, агропромисловий, легкої промисловості, транспортний та рекреаційний. Паливно-енергетичний комплекс базується на видобутку палива (вугілля, торф) та виробництві електроенергії на Рівненській атомній електростанції.