Сутність та структура політичного рішення

Політичне рішення – напрацювання декількох варіантів дії для ліквідації політичної проблеми, що виникла, і подальший вибір оптимального ( найкращого ) з них, реалізація якого має ліквідувати проблему з максимальною ефективністю ( Симонов ). Р. Даль: “політичне рішення – вибір найкращої з альтернатив”.

Р. Мекрайдіс: “прийняття рішень – найважливіша соціальна функція політики”

Згідно з Симоновим, політичне рішення “очолює” піраміду політичного аналізу, у підніжжі якої знаходиться ситуаційний аналіз, а у центрі – політичне прогнозування.

Структура політичного рішення ( за В. Бебиком ):

1. Постановка проблеми;

2. Збір інформації;

3. Виокремлення можливих альтернатив;

4. Добір конкретної альтернативи для розв’язання проблеми;

Основні етапи розробки і прийняття політичного рішення ( за Саймоном ):

1. Інформаційна активність – дослідження вирішуваної проблеми;

2. Конструктивна діяльність (розробка намірів по вирішенню проблеми );

3. Альтернативна діяльність ( оцінка і вибір конкретного варіанту рішення );

Етапи розробки і прийняття політичного рішення як демократичного процесу:

1. Виникнення та постановка проблеми;

2. Обговорення проблеми;

3. З’ясування всіх існуючих думок;

4. Вибір методу прийняття рішень;

5. Прийняття рішень;

Основні етапи розробки і прийняття політичного рішення ( за Симоновим ):

1. Оцінка ситуації;

2. Виявлення проблеми;

3. Постановка та розробка проблеми;

4. Вибір мети та засобів її досягнення;

5. Вибір методу прийняття рішень;

6. Прийняття рішень;

***

Типологія політичних рішень

Політичне рішення – напрацювання декількох варіантів дії для ліквідації політичної проблеми, що виникла, і подальший вибір оптимального ( найкращого ) з них, реалізація якого має ліквідувати проблему з максимальною ефективністю ( Симонов ). Р. Даль: “політичне рішення – вибір найкращої з альтернатив”.

Типологія політичних рішень ( за Мекрайдісом ):

1. Фундаментальні рішення ( зачіпають всю схему прийняття рішень у суспільстві і саму особу, що приймає рішення ):

- легітимний тип ( реформа );

- нелегітимний тип ( революція );

2. Законодавчі рішення ( ухвалюються в межах конституційного поля або т. зв. “революційної законності”, що декларується в якості конституційної );

3. Адміністративні рішення ( стосуються конкретної ситуації і невеликої групи людей );

Фактори побудови типології політичних рішень ( за Клементевичем ):

Суб’єкти, що приймають участь у політиці:

- громадяни;

- представники ( представницька форма) – парламент, місцеві ради;

- представники ( непредставницька форма ) – профспілки;

Рівні інтеграції соціальних інтересів:

- федеральний;

- регіональний;

- місцевий;

Поєднання цих двох груп факторів дозволяє побудувати таблицю-типологію політичних рішень.

Критерії типологізації політичних рішень ( за Симоновим ):

1. Суб’єктний ( у відповідності до суб’єкта рішення );

2. Функціональний (функція рішення );

***