Контрольні запитання

1. Яке призначення кнопки «Power»?

2. Яке призначення кнопки «Reset»?

3. Яка різниця між системними блоками типу АТ і АТХ?

4. Яка різниця між інтегрованою і неітегрованою платою розширення?

5. Як за розміщенням розʼємів плат розширення на задній стінці системного блока визначити які інтегровані у системну плату, а які ні?

6. До яких роз’ємів можна під’єднати клавіатуру?

7. До яких роз’ємів можна під’єднати маніпулятор «миш»?

8. До яких роз’ємів можна під’єднати принтер чи сканер?

9. Які роз’єми може мати відеокарта?

10. Які роз’єми може мати звукова карта?

11. Які роз’єми може мати мережева карта?

12. Які пристрої можна під’єднати до com-порта?

13. Які пристрої можна під’єднати до LPT -порта?

14. Які пристрої можна під’єднати до USB-порта?

15. Які порти задньої стінки системного блока є послідовними, а які паралельними?

Інструкція до лабораторної роботи № 2 Тема: “ Дослідження системної конфігурації комп’ютера.”

Мета: побачити складові частини та їх характеристики системи комп’ютера при початковому завантаженні, навчитись робити аналіз системної конфігурації комп’ютера.

Прилади та обладнання: персональний комп’ютер, операційна система Windows NT4/2000/XP, мультимедійний проектор.

Допуск до проведення лабораторної роботи: Виконання тестів з використанням комп’ютерної програми або письмового виконання наявно вказаних тестових завдань.

Тест 1. Назвати одиниці у яких вимірюють:

1. тактову частоту процесора;

2. об’єм кеш-пам’яті;

3. розмір оперативної пам’яті;

4. розмір вінчестера.

Тест 2. Скільки пристроїв можна підключити до двох шлейфів ide. Навести приклад підключення. Короткі теоретичні відомості

Після того, як компоненти системи сполучені і їхні з'єднувачі живлення включені в розетки, система готова до роботи, але без надійного системного програмною забезпечення, що керує його роботою його роботою, компоненти та модулі на системній платі комп'ютера працювати не можуть.

Системне програмне забезпечення вимагає більш високого рівня технічної підготовки і тому найбільш часто вимагає втручання збоку обслуговуючого персоналу.

Категорія системного програмного забезпечення складається із спеціальних програм, які використовуються самою системою для управління роботою комп'ютера. Однією із класичних програм цього типу є програма базової системи введення (basic input/output system, BIOS). Програма BIOS записана в ІС ПЗП на системній платі. Тому звичайно її називають BIOS ПЗП. Програма DOS звичайно знаходиться на магнітному диску.

Коли ПК включається, вся система скидається в початковий стан. З цього стану вона починає виконувати програмні інструкції своєї програми BIOS. Ця невелика програма постійно зберігається в мікросхемах ПЗП, встановлених на системній платі. Інформація, що зберігається в цих чіпах, представляє весь інтелектуальний потенціал, яким система розташовує з початку своєї роботи.

Програма BIOS системи - один з основних чинників, визначальних її сумісність. Наприклад, щоб комп'ютер був сумісний з IBM PC, його BIOS повинна виконувати ті ж базові функції, що і BIOS комп'ютера IBM PC.

Під час виконання підпрограм програмно-апаратного забезпечення BIOS виконує три основні набори операцій. По-перше, BIOS здійснює ряд діагностичних перевірок системи (званих Power-On Self-Тests (самотестування при включенні), або POST), щоб переконатися в правильності її функціонування.

Якщо будь-який з компонентів системи працює некоректно, тести приводять до генерації коду відповідного повідомлення про помилку і відображення його на екрані монітора і видачі звукового сигналу через динамік системи.

Програма BIOS поміщає також початкові значення в різні програмовані пристрої системи. Ці програмовані пристрої управляють функціонуванням різних компонентів устаткування комп'ютера. Описаний процес називається ініціалізацією. Наприклад, при першому запуску системи BIOS передає інформацію про початкову адресу і режим в контролер прямого доступу до пам'яті (DMA). Аналогічно, інформація про місцеположення програм обробника переривань комп'ютера записується в контролер переривань. Подібний процес повторюється для декількох пристроїв підтримки мікропроцесора, щоб вони мали необхідну для початку роботи інформацію.

І нарешті, BIOS перевіряє наявність в системі спеціальної програми, яку вона може використати для завантаження інших програм в ОЗУ. Ця програма називається головним завантажувальним записом (Master Boot Record, MBR). Програма завантажувального запису містить інформацію, яка дозволяє системі завантажити в ОЗУ значно більш могутню управляючу програму, звану дисковою операційною системою. Після того, як операційна система завантажена в пам'ять комп'ютера, BIOS передає їй управління системою. З цієї миті за функціонуванням комп'ютерної системи стежить операційна система.