![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Основи термодинаміки. Однокомпонентні системи.
- •Робота № 1/1. Визначення теплоємності речовин.
- •Робота № 1/2. Визначення тиску насиченої пари індивідуальної рідини динамічним методом
- •2. Гомогенні багатокомпонентні системи. Розчини
- •Робота № 2/1. Визначення молекулярної маси розчиненої речовини кріоскопічним методом
- •Робота № 2/2. Визначення парціальних мольних об'ємів
- •Робота № 2/3. Визначення коефіцієнта розподілу оцтової кислоти між водною та органічною фазами
- •Робота № 2/4. Визначення активностей йоду методом розподілу
- •Робота № 2/5. Визначення термодинамічної активності компонентів розчину кріоскопічним методом
- •3. Фазові рівноваги в багатокомпонентних системах
- •Робота № 3/1. Дослідження рівноваги рідина - рідина в двокомпонентній системі з обмеженою розчинністю рідин
- •Робота № 3/2. Вивчення рівноваги рідина - пара у двокомпонентних системах з необмеженою розчинністю компонентів у рідкому стані
- •Робота № 3/3. Вивчення кристалізації бінарних сумішей
- •Робота № 3/4. Дослідження рівноваги рідина - рідина в трикомпонентній системі з однією областю розшарування
- •4. Хімічна рівновага та термохімія
- •Робота № 4/1. Визначення теплоти гідратації СиSо4
- •Робота № 4/2. Визначення теплоти нейтралізації калориметричним методом
- •Робота № 4/3. Визначення теплоти реакції окиснення.
- •Робота № 4/4. Дослідження рівноваги хімічної реакції.
- •Робота № 4/5. Дослідження хімічної рівноваги в реакції термічного розкладу карбонату кальцію
- •Робота № 4/6. Дослідження рівноваги хімічної реакції у рідкій фазі
- •5. Статистична термодинаміка
- •Завдання № 5/1. Виведення формул зв'язку між сумами за станами та основними термодинамічними функціями ідеального газу
- •Завдання № 5/2. Розрахунок молекулярної суми за станами q
- •Завдання № 5/3. Розрахунок термодинамічних функцій ідеального газу статистичним методом
- •Завдання № 5/4. Розрахунок констант хімічної рівноваги статистичним методом
- •6. Основи хімічної кінетики
- •Робота № 6/1. Визначення константи швидкості оксидації водного розчину органічної речовини пероксидом водню
- •Робота № 6/2. Вивчення кінетики інверсії цукру
- •7. Кінетика реакцій в гомогенних системах
- •Робота № 7/1. Визначити константу швидкості реакції гідратації оцтового ангідриду
- •Робота № 7/2. Вивчення швидкості реакції йодування ацетону
- •Робота № 7/3. Встановлення кінетичних параметрів реакції мутаротації глюкози
- •8. Фізико-хімія поверхневих явищ
- •Робота № 8/1. Визначення питомої поверхні твердого тіла за адсорбцією з розчину
- •9. Каталіз
- •Робота № 9/1. Дослідження швидкості реакції розкладу пероксиду водню
- •Робота № 9/2. Вивчення кінетики омилення складних ефірів у присутності іонів гідроксилу
- •Робота № 9/3. Вивчення кінетики омилення складних ефірів у присутності іонів водню
- •10. Електрохімія. Електроліти
- •Робота № 10/1. Визначення ступеня та константи дисоціації слабкого електроліту методом вимірювання електропровідності розчинів.
- •Робота № 10/2. Визначення розчинності та добутку розчинності важкорозчинної солі методом вимірювання електропровідності
- •Робота № 10/3. Визначення чисел переносу іонів у розчинах електролітів
- •11. Термодинаміка та кінетика електрохімічних процесів
- •Робота № 11/1. Визначення електрорушійних сил (ерс) гальванічних елементів і електродних потенціалів
- •Робота № 11/2. Електрорушійні сили концентраційних елементів
- •Робота № 11/3. Визначення стандартного окисно-відновного потенціалу
- •Робота № 11/4. Визначення коефіцієнта активності електроліту методом вимірювання ерс
- •Робота № 11/5. Визначення термодинамічних характеристик реакцій в гальванічних елементах
- •Робота № 11/6. Напруга розкладу електролітів
- •Робота № 11/7. Зарядка та розрядка акумуляторів
- •Робота № 11/8. Визначення рН розчинів та потенціометричне титрування.
- •Список літератури
7. Кінетика реакцій в гомогенних системах
Бімолекулярні реакції в газах. Застосування теорії зіткнень. Реакції з участю складних молекул, стеричний фактор. Застосування теорії активного комплексу для бімолекулярних реакцій у газах.
Мономолекулярні реакції в газах. Застосування теорії активного комплексу до мономолекулярних реакцій. Теорія Ліндемана.
Тримолекулярні реакції з позицій теорії зіткнень та активного комплексу.
Ланцюгові процеси. Нерозгалужені ланцюгові реакції, довжина ланцюга. Механізм та кінетика нерозгалужених ланцюгових реакцій.
Розгалужені ланцюгові реакції, теорія Семенова - Хіншельвуда. Період індукції, граничні явища в розгалужених ланцюгових процесах.
Реакції в розчинах неелектролітів. Вплив розчинника, комірковий ефект. Ланцюгові реакції полімеризації в неводних розчинах.
Реакції в розчинах електролітів. Сольові ефекти. Вплив полярного розчинника на швидкість реакції.
Література: [1-7,14-16].
Робота № 7/1. Визначити константу швидкості реакції гідратації оцтового ангідриду
Мета роботи. Визначити середню константу швидкості реакції.
Методика роботи. У роботі використовують один з електрохімічних методів аналізу для вивчення кінетики реакції:
.
Ця реакція в розведених водних розчинах проходить як реакція 1-го порядку і практично до кінця. До найбільш зручних методів відноситься метод вимірювання електропровідності під час протікання реакції. Електропровідність системи з часом значно підвищується завдяки утворенню оцтової кислоти.
Концентрацію оцтової кислоти, що утворюється, визначають за величиною електропровідності розчину, яку вимірюють за допомогою містка Кольрауша. Опір розчину R визначається за рівнянням
,
(1)
де Rмаг - опір магазину; l і (1000 - l) - довжина плеч реохорду (мм) (див. рисунок до роботи № 10/1).
Якщо позначити електропровідність розчину на момент початку реакції як к0, електропровідність на даний момент часу к, електропровідність у кінці реакції к (коли вона не змінюється), тоді
;
;
(2)
,
(3)
де - стала посудини.
Константа швидкості реакції 1-го порядку розраховується за рівнянням
.
(4)
Опір
розчину на момент початку реакції (R0)
експериментально не вимірюється, тому
що від початку реакції до першого
вимірювання проходить певний час. Тому
ln(1/R
-
1/R0)
визначають екстраполяцією, для чого
будують графік
.
Порядок роботи.
1. Зливають 6 мл оцтового ангідриду та 44 мл води. Момент початку змішування є початком реакції.
2. У посудину для вимірювання електропровідності наливають досліджуваний розчин. Електроди повинні бути занурені в розчин на 0,5 - 1 см нижче його рівня.
3. Проводять вимірювання електроопору розчину через певні проміжки часу. Одержані та розраховані дані зводять у таблицю:
№ |
, хв. |
R, Ом |
1/R |
1/R-1/R |
ln(1/R-1/R) |
k |
|
|
|
|
|
|
|
Література: [24, с. 268-280, 322-354; 22, с. 319-345, 356-359].