- •Ответ 1 Філософія як галузь знань?
- •Ответ 2 Основні проблеми філософії?
- •Ответ3 Філософія в ст. Індії?
- •Вопрос 4 Конфуціанство та даосизм?
- •Вопрос 5 Мілетська філософська школа?
- •Вопрос 6 Діалектика Геракліта?
- •Вопрос7 Філософія піфагорійців?
- •Ответ 8 Матеріалізм і атомізм Левкіпа і Демокрита?
- •Ответ 9 Філософія софістів?
- •Ответ 10 Філософська система Сократа?
- •Ответ 11 Філософія Платона?
- •Ответ 12 Філософське вчення Аристотеля?
- •Ответ 13 Епікурізм?
- •Ответ14 Стоїцизм і скептицизм?
- •Ответ15 Неоплатонізм і занепад античної філософії?
- •Ответ 16 Загальна характеристика античної філософії?
- •Ответ 17 Арабомовна філософія середньовіччя
- •Ответ 18Середньовічна християнська філософія?
- •Ответ 19 Загальна характеристика філософії доби Реннесансу?
- •Ответ 20 Погляди на людину доби відродження?
- •Ответ 21 ф. Бекон і ставлення емпіризму?
- •Ответ 22 р.Декард і ставлення раціоналізму?
- •Ответ 23 Англіське просвітництво 17-18ст.?
- •Ответ 24Францу просвітництво 18 ст. Енциклопедисти?
- •Ответ 25Німецька класична філософія. Її основні риси?
- •Ответ26 Філософсько концепція і. Канта?
- •Ответ27 Філософська система г.Гегеля?
- •Ответ28Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха?
- •Ответ 29 Маркситська філософія 19-20ст.
- •Ответ30 Позивітизм та неопозитивізм?
- •Ответ32 Філософія а. Бергсона та о. Шпенглера?
- •Ответ34 Релігійна філософія хх ст.. Неотонізм?
- •Ответ35 Герменевтика як напрям в філософії хх ст.?
- •Ответ36 екзистенціалізм хх ст.?
- •Ответ37Структуалізм?
- •Ответ 38 Філософія г. Сковороди?
- •Ответ39 Проблема буття в філософії Отнологія?
- •Ответ40 Філософія світогляд. Історичні форми світогляду?
- •2. Історичні типи світогляду
- •Ответ41 Основні проблеми теорії пізнання. Поняття істини?
- •Ответ42 Діалектика. Основні закони діалектики?
- •Ответ43 Альтернативи діалектики. Метафізика Догматизм?
- •Ответ 44 Основне питання філософії. Матеріалізм і ідеалізм?
- •Ответ45 Поняття свідомості. Форми суспільної свідомості?
- •Ответ47 Поняття субекта і об’єкта
- •Ответ48 Матерія. Ознаки і форми матерії.
- •Ответ49 Рух,час і простір в філософії?
- •Ответ50 Принципи діалектики?
- •Ответ51 Категорія відображення?
- •[Править] Эволюция форм отражения
- •- Практическая философия Канта
- •Ответ52 Категорія якості і кількості? Качество и Количество
- •Ответ53 Категорія ідеї і ідеальності?
- •Ответ54 Категорія закону?
- •Ответ55 Гносеологія і майєхвтика?
- •Ответ56 Сенсуалізм і емперіка?
- •Ответ57 Раціоналізм і ірраціоналізм?
- •Ответ58 Практичне в філософії?
- •Ответ59 Проблема творчості в філософії? Проблема творчості в історії розвитку філософської думки
- •Ответ60 Суспільство в філософії?
Вопрос 5 Мілетська філософська школа?
Антична .Ф-ия – это совокупность ф-ских учений , развившихся в др.гр. с 7 в. до.н.э. и в др.рим. с 2 в. до н.э. и до 6 в. н.э. А.ф-ия сложилась на основе восточных знаний.Исходной точкой развития А.ф-ии был материализм Милетской школы. Фалес из Милета основой всего сущего считал воду.Все остальное возникает путем «сгущения» и «разрежения» этой первоматерии. Анаксимандр считал, что перво-основой явл. беспредельное Apeiron ( это не вода, не воздух – это целое, безграничное в пространстве и во времени) Анаксимен считал первоосновой воздух , разрежения которого приводят к возникновению огня, а сгущения вызывают ветры – тучи – землю – камни.
Вопрос 6 Діалектика Геракліта?
Глибоке розуміння проблеми протилежностей, їхньої єдності та боротьби, ми знаходимо в творчості іншого видатного мислителя стародавньої Греції – Геракліта.
Геракліт – творець античної діалектики, оригінальний і яскравий філософ. Вчення Геракліта стало одним з величних досягнень древньогрецької культури. Напрямок, яким він очолював в античній філософії, відіграв важливу роль в подальшому розвитку надбань мілетської школи і діалектичного погляду на світ речей і явищ. Єдиним, матеріальним першоелементом світу Геракліт вважав вогонь, який лежить в основі всіх речей; сама природа є вічно живим вогнем, котрий ніколи не згасає. “Світ, єдиний із всього, не створений ніким із богів і ніким із людей, а був, є і буде вічно живим вогнем, що закономірно запалюється і закономірно згасає”. Це просто блискучий виклад початків стихійної діалектики. Стихійна діалектика у Геракліта виявляється в його вченні про рух, зміни, перетворення речей, протилежності та їхню боротьбу.
Він один з перших обґрунтував думку про те, що сама гармонія є єдністю протилежностей і висміював тих, хто цього не розумів. філософському вченні Геракліта три фундаментальних положення, котрі мають виключне значення розкриття сутності діалектики та її розуміння:
1. Це судження про зміну, плинність всіх речей і явищ, їх біжучість, взаємопереходу.
2. Це теза про всезагальність внутрішніх протилежностей, котрі притаманні всім речам і явищам, їх єдність і боротьбу.
3. Це уявлення про матеріальний першоелемент всього існуючого – вогонь.
Вопрос7 Філософія піфагорійців?
Найчастіше називається "піфагореїзм". Така назва походить від імені засновника — Піфагора (VI ст. до н.е.). Спочатку піфагорейство виникло як релігійний рух, що сформувався у релігійну громаду в місті Кротон (південна Італія — колонія Греції). Основними положеннями релігійного вчення були віра в живе тіло Космосу Ця релігійна громада була переконана в переселенні душі людини після її фізичної смерті в тіла інших істот. серед піфагорейців набула поширення філософська тенденція самоусвідомлення. Найбільш відомими піфагорейцями були Філолай, Евріт, Архіт, Алкмеон. Поштовхом до створення власної філософської системи було вирішення проблеми взаємозв'язку Порядку і Хаосу, яке відрізняється від традиції Мілетської школи. Основою вирішення цієї проблеми, як і у мілетців, була ідея протилежностей, спочатку єдиного та множинного, потім межі та безмежного (або ж оформленої та неоформленої речовини). Внаслідок змішування, поєднання протилежностей — безмежного та межі — утворюються усі речі, які ототожнювалися піфагорейцямн з числами. Це ототожнення було можливим за умов невіддільності чуттєво даного і неданого в уявленні. Наділення чуттєво неданого властивостями утворювати закони для чуттєво даного фактично призвело до створення вчення про виникнення Космосу із Логосу, а не першоречовини. Чуттєво неданим, але реально існуючим, що підкоряє своїм законам усе чуттєво дане, є число, взаємовідношення чисел. Тому піфагорейці вважали, що тільки математика може дати знання законів Космосу (1 — це точка, 2 — лінія, З — площина, 4 — тіло тощо). Знаходження числових закономірностей світу готувало народження суто ідеалістичної філософії. Таблицю множення, теорему Піфагора і т.ін. піфагорейці розглядали саме як дока,з їхньої теорії світу.