9.3. Визначення кредитних ризиків

Процес кредитування інвестиційних проектів у ці­лому є ненадійним, тому інвестиційні кредити повинні бути до­статньо ліквідними для того, щоб покривати будь-який відплив коштів, витрати та збитки і при цьому забезпечувати прийнятний для акціонерів банку розмір прибутку. Така цілеспрямованість має бути основою будь-якої кредитної політики щодо прийняття ризиків та управління ними.

Кредитний ризик, або ризик неповернення боргу, при інвести­ційному кредитуванні може бути визначеним як невпевненість кредитора у спроможності боржника виконати свої зобов'язання за умовами кредитної угоди. Можливість такого ризику виникає через:

• помилки самого банку під час розгляду кредитної заявки, розробки умов кредитної у годи;

• неефективну роботу клієнта, що отримав інвестиційну позичку;

• неефективність інвестиційного проекту, під який надається кредит;

• нездатність банку створити адекватний грошовий потік у зв'язку з непередбаченими змінами в діловому, економічному і/або політичному оточенні позичальника:

• невпевненість у майбутній вартості та якості (ліквідності чи можливості продажу на ринку) застави під кредит;

• кризу в діловій репутації позичальника.

Серед причин виникнення цих ризиків, що залежать від само­го банку, слід відзначити:

• ліберальне ставлення до позичальника під час розгляду заявки на кредит;

• неякісна оцінка кредитоспроможності позичальника;

• погане структурування позички;

• помилки в оцінці забезпечення позички;

• неповне відображення в кредитній угоді умов, що забезпечують інтереси банку;

• відсутність контролю за позичальником у період повернен­ня позички та ін.

Основні причини створення кредитних ризиків, що залежать від позичальника, пов'язані з:

• незадовільним керівництвом підприємства;

• погіршенням якості продукції та робіт;

• помилками в оцінці ринків збуту та ін.

До факторів, які не перебувають під контролем банку та пози­чальника, належать:

• погіршення економічної кон'юнктури;

• зміна політичної обстановки, законодавства та ін.

Отже, діяльність банку залежить від реальної оцінки ризику, пов'язаного з інвестиційними позичками, які він надає.

9.4. Управління кредитними ризиками

Управління кредитним ризиком при інвестиційно­му кредитуванні можна представити у вигляді моделі, яка зо­бражена на рис. 9.2.

Оцінка кредитних ризиків. Кредитний ризик — це функція параметрів позички та позичальника. Оцінка кредитної пропози­ції, представленої потенційним позичальником, є оцінкою різних видів можливого ризику, які виникають під час надання бажаного кредиту для банку, що кредитує. Така оцінка повинна прова­дитися за п'ятьма критеріями:

1) репутація — бажання позичальника забезпечити свої зо­бов'язання. Процес оцінки має передбачати перевірку кредитних справ позичальника тощо;

2) можливості позичальника на одержання коштів за всіма своїми операціям або за конкретним Інвестиційним проектом та здатність його управляти своїми коштами;

3) капітал — оцінка бази капіталу позичальника та його готов­ність використовувати власний капітал у проекті, на який заявле­ний кредит. Позичальник повинен бути готовим розділити ризик проекту з банком, що його кредитує, надаючи для фінансування значну частину свого акціонерного капіталу, тобто позичальник повинен перейняти на себе певні зобов'язання;

4) умови — оцінка поточного стану та прогнозу розвитку міс­цевої, регіональної та загальнонаціональної економіки, а також галузей господарства, де оперує позичальник. Різні економічні умови та різні економічні прогнози для різних галузей господарс­тва часто потребують і різних позичкових критеріїв на тих чи ін­ших фазах ділового циклу;

5) застава — надійне забезпечення кредиту у формі застави або гарантії. Банк не повинен надавати кредитів лише під заставу або лише під гарантію, потрібне подвійне покриття.

Оцінка фінансової інформації. На основі попереднього ана­лізу працівник банку приймає рішення про продовження розгля­ду заявки на кредит, для цього він повинен оцінити фінансову інформацію позичальника:

• річну, піврічну або квартальну фінансову звітність підпри­ємства;

• залежно від виду кредиту, його суми та строків — детальну структуру запасів, розшифрування дебіторської та кредиторської заборгованості;

• у випадку великого довгострокового кредиту — бізнес-план, де буде показано, як надходження від позички відбиватимуться на майбутньому фінансовому стані підприємства і особливо на грошових потоках.

Захист від втрат у разі невиконання зобов'язань. Для захи­сту від непередбачених втрат за кредитними операціями банк вимушений вимагати від позичальників забезпечення кредиту. Забезпечення — це матеріальний актив, на який банк має права застави, а також потенційне вторинне джерело погашення креди­ту. Якщо кредитування забезпечене, працівник банку зобов'яза­ний так структурувати кредит, щоб його величина дорівнювала об'єктивній ліквідаційній вартості забезпечення. Зауважимо, що забезпечення заставою не гарантує погашення кредиту, тому банк повинен ретельно оцінити ринкову та ліквідаційну вартість за­безпечення, а потім постійно здійснювати його поточну переоцін­ку. Найчастіше вартість забезпечення вища, ніж сума кредиту, бо вона повинна покривати не лише ризик від того, що ліквідаційна вартість забезпечення може виявитися меншою від оцінювальної, а й відшкодовувати відсоткові платежі, які нагромаджуватимуть­ся в міру погіршення стану кредиту.

Отже, банку необхідно визначити, які активи є прийнятними для застави і як обчислити сучасну вартість кредиту. Для цього слід проаналізувати такі характеристики закладених активів:

• відносну легкість оцінки застави до прийняття рішення про видачу кредиту і протягом усього строку кредиту (вартість заста­ви потребує періодичної перевірки, з тим щоб забезпечити адек­ватне покриття кредиту);

• можливість розміщення застави на ринку;

• ліквідність або можливість швидкого переведення застави в готівку;

• підконтрольність —- точне визначення кредитором місце­знаходження застави і можливостей реалізації права на воло­діння нею;

• ступінь фізичного та морального старіння (деякі активи втрачають свою початкову вартість швидше, ніж інші, хоча стро­ки їх придатності на відміну від строку їх старіння можуть бути значними).

Зважаючи на всі ці моменти, банк, що має надати кредит, по­винен:

а) перевірити активи, які пропонуються позичальником у вигляді застави, на наявність цесій, прав відводу та інших по­зивів;

б) зареєструвати передоручення прав на заставу в судових ор­ганах;

в) постійно поновлювати записи та періодично (бажано рапто­во) перевіряти місцезнаходження та стан застави.

Таким чином, застава як така не впливатиме на ризик, вона лише надає можливість кредиторові збільшити свої шанси на по­вернення коштів за своїми фінансовими вимогами у випадку не­виплати боргу.

Аналіз якості кредиту. Система рейтингу кредиту за критері­єм якості є важливим інструментом систематичної оцінки ступе­ня кредитного ризику, пов'язаного з непогашеними інвестицій­ними кредитами банку. Використання системи рейтингу допома­гає визначити дохідність кредиту у зв'язку із ризиком, що вини­кає при цьому.

Банки найчастіше складають власні рейтинги кредиту за якіс­тю, проте основою для них є класифікація за ступенем ризику, яка наведена в Положенні НБУ «Про порядок формування та ви­користання резерву для відшкодування можливих втрат за кредит­ними операціями» від 6 липня 2000 р. № 279.

З огляду на це, банки повинні присвоювати кожному кредиту певні числа та/або букви залежно від його якості.

Наприклад:

а) рейтинг якості кредиту може складатися з номерної систе­ми, яка класифікує кредит у межах від 0 до 6 (див. табл. 9.5);

в) рейтинг якості кредиту за системою балів оцінює кредит за призначенням, заставою, фінансовим станом позичальника, стро­ком та схемою погашення, кредитною інформацією, ціною та ін. (див. табл. 9.6);

г) рейтинг якості кредиту за аналізом фінансових коефіцієнтів класифікує кредити за певним класом від І до VI (див. табл. 9.7).

Таблиця 9.5

РЕЙТИНГ ЯКОСТІ КРЕДИТУ ЗА НОМЕРНОЮ СИСТЕМОЮ

Рейтинг	Класифікація	Стан або опис
0	Класифікації не підлягає	Кредит знаходиться в процесі оцінки або переоцінки
1	«Прайм»	Позичальник має найвищий кредит­ний рейтинг
2	Високої якості	Позичальник має хороший фінансо­вий стан і кредитну репутацію
3	Задовільний	Позичальник має прийнятний фінан­совий стан і кредитну репутацію
4	Граничний	Слабкий позичальник: недостатня за­става, кредит надто великий відносно капіталу позичальника
5	Гірше граничного	Повернення боргу сумнівне, ситуація потребує спеціальної роботи з пога­шення боргу
6	Збитки	Обслуговування боргу не здійсню­ється, платежі не очікуються

Таблиця 9.6

РЕЙТИНГ ЯКОСТІ КРЕДИТУ ЗА СИСТЕМОЮ БАЛІВ

Якість кредиту	Бали
Призначення і сума кредиту Призначення допустиме, сума повністю виправдана Призначення сумнівне, сума прийнятна Призначення непереконливе, сума проблемна	20 15 8
Фінансовий стан претендента на кредит 1. Сильний поточний та минулий фінансовий стан, сильний та стабільний приплив коштів 2. Хороший фінансовий стан, сильний грошовий потік Прийнятний фінансовий стан, нестійкий грошовий потік Невисокий прибуток у майбутньому, слабкий грошовий потік Криза фінансового стану	40 30 20 10 4
Застава 1. Застава не потрібна або надається велика грошова застава 2. Значна ліквідна застава 3. Достатня застава допустимої ліквідності 4. Достатня застава обмеженої ліквідності 5. Недостатня застава недостатньої якості 6. Немає прийнятної застави	30 25 20 15 8 2
Cтрок та схема погашення 1. Короткостроковий, самоліквідується, хороше вторинне джерело 2. Середньостроковий, погашення частинами, міцний грошовий потік 3. Середньостроковий, з погашенням одним платежем, довго­строковий із середнім грошовим потоком 4. Довгостроковий, погашається частинами, невпевненість у надходженнях 5. Довгостроковий, призначення під сумнівом	30 25 20 12 5
Кредитна інформація про позичальника 1. Чудові відносини в минулому з позичальником 2. Гарні кредитні відгуки з надійних джерел 3. Обмежені відгуки, немає негативної інформації 4. Немає відгуків 5. Негативні відгуки	25 20 15 9 0
Взаємовідносини з позичальником 1. Існують постійні вигідні відносини 2. Існують посередні відносини або їх немає 3. Банк несе втрати на відносинах з позичальником	10 4 2
Ціна кредиту 1. Вище звичайної для такої якості кредиту 2. Відповідно до якості кредиту 3. Нижче звичайної для такої якості кредиту	8 5 0
Рейтинг кредиту на основі загальної кількості балів 1. Найкращий 2. Високої якості 3. Задовільний 4. Граничний 5. Гірше граничного	163-140 139-118 117-85 84-65 менше 64