29 Аналіз рішення про спеціальне замовлення

Рішення про спеціальне замовлення – це рішення стосовно отриманої пропозиції на разовий продаж продукції або надання послуги за ціною, нижчою за звичайну (або навіть нижчою за собівартість). Прийняття такої пропозиції доцільне лише тоді, коли додатковий доход перевищує додаткові витрати на виконання такого замовлення і відсутня загроза деформації ринку. При аналізі такої пропозиції необхідно враховувати можливі додаткові витрати в разі відсутності вільних виробничих потужностей та довгострокові наслідки прийняття такого замовлення. Для прийняття правильного рішення необхідно спочатку визначити економічну доцільність виконання такого замовлення, а потім оцінити його довгострокові наслідки. Економічну доцільність можна визначити застосовуючи маржинальний підхід та диференціальний аналіз релевантної інформації. Спочатку визначимо, яка з наведеної інформації є релевантною, тобто:

1)         які події вона характеризує (майбутні чи минулі);

2)         чи змінює вона грошові потоки;

3)         чи зумовлює відмінності за варіантами. 

Для об’єктивного вирішення питання про доцільність прийняття спеціального замовлення необхідно правильно визначити додаткові витрати на його виконання. У багатьох випадках основна сума таких витрат припадає на прямі матеріальні витрати. Релевантна оцінка матеріалів повинна враховувати такі фактори, як ціна придбання і відновлювальна вартість матеріалів, можлива ціна реалізації наявних матеріалів або іншого альтернативного їх використання Та все ж для остаточного вирішення питання про спецзамовлення треба врахувати можливий його вплив на поведінку інших замовників та конкурентів, тобто на можливі зміни ситуації на ринку. Якщо існує така небезпека, то на неї треба зважити. 30 Аналіз для прийняття рішення виробляти чи купувати.

Виробляти чи купувати - це альтернатива відносно того, що вигідніше: самим виробляти окремі компоненти продукції (виконувати роботи) чи купувати їх у зовнішніх постачальників (підрядників). Аналіз для вирішення цієї проблеми передбачає:

-          визначення релевантної виробничої собівартості компонента (послуги, роботи);

-          диференціальний аналіз витрат;

-          урахування якісних факторів та нефінансової інформації про можливі наслідки такого рішення на перспективу. Необхідно визначити, чи доцільно прийняти пропозицію про закупівлю комплектуючих у зовнішнього постачальника. Якщо підприємство має можливості альтернативного використання вивільнених виробничих потужностей (наприклад, Диференціальний аналіз релевантної інформації для прийняття управлінських рішень  для здавання їх в оренду або випуску іншої прибуткової продукції), то до фактичних (дійсних) змінних витрат необхідно додати альтернативні (можливі) витрати (тобто суму втраченої орендної плати або прибутку), якщо підприємство відмовиться від купівлі комплектуючих на стороні. Порівняння таких витрат з вартістю купівлі комплектуючих може зумовити інші висновки. Остаточне рішення з цього питання треба приймати з урахуванням таких якісних та нефінансових факторів, як:

-          надійність постачальника;

-          гарантія якості продукції постачальника;

-          стабільність цін;

-          можливості використання вивільнених потужностей та робочої сили;

-          можливі зміни у технології виробництва;

-          час, необхідний для відновлення власного виробництва