22 Припущення, покладені в основу аналізу взаємозв’язку “витрати-обсяг-прибуток”.

26 Класифікація відхилень в системі „стандарт-кост” та нормативному методі обліку витрат і калькулювання.

На предприятиях, применяющих систему "стандарт-кост", учет отклонений фактических расходов от стандартных норм ведут, как правило, на следующих отдельных четырех счетах.

Отклонения по расходу материалов.

Отклонения по заработной плате.

Отклонения по накладным расходам.

Отклонения от стандартной коммерческой себестоимости.

При необходимости – например при отражении отклонений с подразделением по причинам – каждый из этих счетов может быть расчленен на более мелкие аналитические счета.

Отклонения от норм по местам их возникновения выявляются в оперативном порядке на основании сигнальной и другой документации для принятия управленческих решений. В отличие от системы "стандарт-кост" отклонения от норм по статьям затрат на отдельных счетах не учитываются. Величина затрат по отклонениям от норм (а также по изменениям норм) находит отражение в оборотных ведомостях затрат и выпуска из производства по отдельным видам изделий, а также в калькуляциях фактической себестоимости этих изделий.

27 Процес прийняття рішення і релевантність облікової інформації

прийняття рішення – цілеспрямований вибір з кількох альтернативних варіантів такої дії, що забезпечує досягнення обраної мети або розв’язання певної проблеми.

Процес підготовки і прийняття рішення містить кілька етапів:

Релевантність означає, що дані обліку мають задовольняти конкретні інформаційні потреби користувачів.

Релевантною є тільки та інформація, що може вплинути на рішення менеджера. При цьому інформація має бути оперативно передана менеджерові, оскільки з часом вона втрачає свою цінність. Також дані обліку не мають містити помилок або упереджених оцінок.

Таким чином, роль бухгалтера в процесі підготовки рішення полягає у своєчасному забезпеченні менеджера достовірною і релевантною інформацією.

28, Аналіз варіантів альтернативних рішень.

Аналізуючи ситуації, що виникають у процесі поточної діяльності, менеджери постійно мають справу з вибором серед альтернативних рішень.

Типовими прикладами задач альтернативного вибору є:

Ш Оптимізація виробничого процесу (оптимальне співвідношення різних

типів обладнання; оптимальний шлях руху заготовок, готової продукції або

сировини; оптимальне розміщення складів тощо);

Ш Виробляти самим чи купувати окремі компоненти продукції (послуг,

процесів);

Ш Визначення оптимального розміру замовлення;

Ш Визначення оптимальної ціни реалізації шляхом порівняння кривих

попиту та ціни і визначення сумарного покриття змінних витрат виручкою

ння сумарного покриття змінних витрат виручкою

(маржинального доходу);

Ш Рішення про спеціальне замовлення (визначення ціни покриття, тобто

ціни реалізації спеціального замовлення);

Ш Рішення про ліквідацію збиткового сегмента діяльності при наявності

вільних (незадіяних) виробничих потужностей;

Ш Рішення про доцільність надання додаткових послуг та ін.

Вибір серед кількох варіантів оптимального рішення здійснюють на підставі диференціального аналізу релевантної інформації.

Диференціальний аналіз передбачає визначення і зіставлення диференціальних витрат і доходів для прийняття управлінських рішень.

Такий аналіз дає змогу зосередитись суто на релевантних даних, оскільки лише диференціальні витрати і доходи є релевантними. Своєю чергою, шляхом зіставлення диференціальних витрат і доходів можна визначити диференціальний прибуток (або збиток), який значною мірою характеризує економічну вигоду того чи іншого рішення.

Диференціальний аналіз – визначення та зіставлення диференціальних

доходів і витрат для прийняття управлінських рішень.

Слід відзначити, що зазвичай диференціальний аналіз охоплює лише

додаткові грошові потоки, тобто грошові надходження та грошові видатки.

Це зумовлено тим, що лише реальні кошти можуть бути витрачені в процесі

поточної діяльності або з метою інвестування. Застосовуючи диференціальний аналіз, слід пам’ятати, що для різних типів рішень масив релевантної інформації може бути різним. Треба також враховувати не тільки короткострокові вигоди, а й довгострокові наслідки рішень.

Розглянемо приклади диференціального аналізу релевантної інформації для розв’язання типових задач альтернативного вибору.