3. Кінцева будівельна продукція на ринку як форма інвестиційного товару

Кінцевою будівельною продукцією є побудовані та реконструйовані підпри­ємства, заводи, фабрики, шахти, дороги й інші об'єкти народного господарства, а також житлові, соціально-культурні й комунальні будинки та споруди. Випуск кінцевої (готової) будівельної продукції здійснюється, як правило, генеральною підрядною організацією (підприємством). Будівельна продукція стає товаром, як тільки вона потрапляє на ринок купівлі-продажу будівельної продукції.

Після здачі в експлуатацію та прийняття готових об'єктів за­мовником вони залишають сферу капітального будівництва та набувають форми ос­новних виробничих фондів різних галузей народного господарства.

Товарний обіг будівельної продукції супроводжується не переміщенням її з однієї сфери в іншу, а зміною самих сфер, одна з яких, заміщуючи іншу, включає в себе про­дукт товарного обміну.

Будівельний об'єкт оплачується замовником на місці, що викликає коротко­часність обігу коштів при його реалізації. Виникає нерозривність фаз вироб­ництва та реалізації будівельного продукту. Така нечіткість особливо яскраво проявляється при розрахунках із застосуванням проміжних платежів. Отже, у сфері капітального будівництва необхідно чітко розрізняти поняття готової та реалізованої продукції.

Кінцевим народногосподарським результатом діяльності інвесторів у сфері бу­дівництва є продукція, яка після введення у дію набуває форми основних виробни­чих фондів народного господарства та обліковується на балансі замовників. Вод­ночас готова будівельна продукція (ГБП) набуває якісної форми основного капі­талу лише при повному освоєнні виробничих потужностей, що передбачені проек­том. Тому по об'єктах державного замовлення державна приймальна комісія по­винна відзначати не тільки факт зведення підприємства, а й виведення його на проектну потужність. На відміну від промисловості товар інвестиційного ком­плексу, як правило, не виступає на ринку в пошуку знеособленого покупця, а ство­рюється за замовленням відповідно до раніше обраної моделі (проекту) й у суворо визначеному місці, будучи призначеним для певного замовника (інвестора).

Показник готової будівельної продукції багато в чому аналогічний показникові товарно-будівельної продукції (ТБП). Водночас тут є ряд суттєвих відмінностей. Склад ГБП обмежується чотирма елементами: підприємство, його черги, пускові комплекси та об'єкти, які вводяться в експлуатацію у встановленому порядку. Вони повинні бути підготовлені до випуску або надання послуг. Принциповою відмінніс­тю ГБП від ТБП є те, що вона виникає по об'єктах виробничого призначення не піс­ля підписання, а після затвердження акту державною приймальною комісією. Цей захід спрямований на зниження кількості недоробок на об'єктах, які здаються в екс­плуатацію, підвищення відповідальності підрядників за якість будівництва. Обсяг ГБП визначається згідно з договірною ціною, що передбачена в договорі підряду.

До реалізованої продукції підрядних організацій належить вся продукція (виконані роботи), що прийнята й оплачена замовником за договірними цінами. Процес реалізації у сучасних умовах полягає в здачі та прийманні виконаних робіт на різних стадіях їх виконання з перерахуванням замовником грошей під­ряднику (за допомогою банків) як еквівалента вартості виробленої продукції.

Якщо будівництво об'єкта зупинено або передано іншій підрядній організа­ції, то генпідрядник не повинен повертати замовнику отримані гроші за викона­ний обсяг будівельно-монтажних робіт, бо вони є його виручкою за продану бу­дівельну продукцію.

Таким чином, будь-яка оплата за фактично виконані та передані на баланс за­мовника будівельно-монтажні роботи для генпідрядника є реалізацією. У субпід­рядних організаціях реалізацією вважаються оплачені генпідрядником комплек­си спеціальних робіт, що виконані по цьому будівництву (електромонтажні, сан­технічні та ін.).