Організація та управління гд

1. Поняття, значення організаційно управлінських засад у сфері господарювання

2. Державний рівень організації Г сфери України

3. Особливості управління ГД в державному та комунальному секторах економіки

1.

Організація ГД – це система заходів, спрямованих на раціональне поєднання в часі і просторі всіх елементів Г системи відповідного рівня: економіки країни, Г системи певного регіону або суб’єкта господарювання.

Г система:

• Суб’єкт

• Майнова база – матеріальні ресурси

• Нормативна система, та яка визначає правила її функціонування

• Інформаційна (двосторонній зв’язок між центром і елементами

Державний рівень організації Г сфери країни

Держава встановлює основні правила здійснення ГД.

• Державна економічна політика (див. у перших статтях ГКУ)…

• Економічна стратегія та економічна тактика – ст.. 9 ГКУ

Основні напрями економічної політики держави (ст.. 10 ГКУ):

1. структурно-галузева політика

2. інвестиційна політика (ЗУ «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991р., ЗУ «Про інноваційну діяльність» від 4.07.2002р. )

3. амортизаційна політика (ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. – ст.. 8,9; ПК від 10.12.2010р.)

4. політика інституційних перетворень (ЗУ «Про приватизацію держмайна» та ін.)

5. цінова політика (ЗУ «Про ціни та ціноутворення» від 03.12.1990р., ПК)

6. антимонопольна конкурентна політика (ЗУ «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001р. , ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7.06.1996р, ГКУ)

7. бюджетна політика (БК)

8. податкова політика (ПК)

9. грошово-кредитна політика (ЗУ «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000р., ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006р., ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001р. )

10. валютна політика (ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.2003р., Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993р.)

11. зовнішньоекономічна політика (ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991р., ЗУ «Про режим іноземного інвестування» від 19.09.1996р.)

12. екологічна політика

13. соціальна політика

Правові форми державного регулювання економіки – врегульовані правом відмінні за конкретними способами і цілями здійснення види діяльності держави (ОДВ, ОМС) у сфері економіки:

1. Нормативне регулювання – це встановлення компетентними ОДВ правил здійснення ГД (провідна роль ВРУ) – ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфер ГД» від 11.09.2003р.

2. Прогнозування та планування – це визначення за допомогою правових засобів основних напрямів та конкретних результати діяльності країни, регіонів, галузей народного господарства, окремих суб’єктів господарювання – ГКУ (ст..11), ЗУ «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного та соціального розвитку України» від 23.03.2000р.

3. Управління – це прийняття компетентним органом юридично значущих рішень для суб’єктів господарювання з оперативних питань господарського життя (здійснення державної реєстрації суб’єктів господарювання (СГ), видача ліцензій патентів та ін.)

4. Контроль – це встановлення компетентними органами ступеня відповідності фактичних напрямів і результатів діяльності суб’єктів господарського життя, встановлених державою правилам, нормам і нормативам, а також виявлення порушень у діяльності цих суб’єктів, вжиття заходів щодо їх усунення, в т.ч. застосування Г-П санкцій. (ГКУ, ЗУ «Про ДПСУ» та ін.)

Методи державного регулювання економіки – це передбачені законом способи впливу держави на поведінку суб’єктів Г життя з метою отримання необхідного для суспільства результату:

1. Адміністративні – це такі способи впливу держави, коли необхідний суспільству результат досягається прямим наказом компетентного органу, що підлягає обов’язковому та однозначному виконанню СГ (проведення реєстрації юр осіб, вдача патентів та ліцензій, встановлення податкових ставок та ін.)

2. Економічні – це такі способи впливу держави, коли необхідний суспільству результат досягається через економічний інтерес виконавця (встановлення податкових пільг, надання дотацій та ін.)

Основні засоби регулювання державної ГД (ч. 2 ст. 12 ГКУ):

1. Державне замовлення

2. Ліцензування, патентування і квотування

3. Сертифікація і стандартизація

4. Застосування нормативів та лімітів

5. Регулювання цін та тарифів

6. Надання інвестиційних, податкових та інших пільг

7. Надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій

• Державне замовлення ( див. ст.. 13 ГКУ, ЗУ «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб» від 22.12.1995р., ЗУ «Про здійснення державних закупівель» від 1.06.2010р.)

• Ліцензування, патентування і квотування (див. ГКУ, ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1.06.2000р., «Перелік органів ліцензування» затверджений Постановою КМУ від 14.11.2000р. №1698; «Перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду ГД» затверджений Постановою КМУ від 4.07.2001р. №756; Постанова КМУ «Про строк дії ліцензії на провадження певних видів ГД, розміри і порядок зарахування плати за її видачу» від 29.11.2000р. №1755

• Патентування – п. 267.1.1. ст. 267 ПК… строк дії патенту 60 місяців, за виключенням короткострокового (1-15 днів) та для проведення розваг (1-8 кварталів?).

• Стандартизація - Ст.. 15 ГКУ…

• Сертифікація - це підтвердження відповідності якості продукції та послуг вимогам стандарту, що здійснюється з метою запобігання…. Декрет КМУ «Про стандартизацію та сертифікацію» від 10.05.1993р.