4.Позитивна та нормативна економічна теорія Рівні господарських систем

з позицій функціонального підходу розрізняють позитивну та нормативну економічні теорії.

Позитивна ек.теорія вивчає систематизує та узагальнює об’єктивні факти ек.дійсності,тобто фактичний стан економіки. Вона вивчає те, «що є» в даний час в економіці.

Нормативна ек.теорія дає оцінку фактичному стану економікиі на цій основі визначає які конкретні рішеня та заходи здійснені в тій чи іншій ек.ситуації. вона дає відповідь на питання «як повинно бути?»

Наприклад,позитивне твердження:фактичний рівень безробіття в країні становить 10%. Нормативне твердження:рівень безробіття потрібно скоротити на 4%,щоб довести його до природного рівня.

Економіка — полісистемне утворення. Вона має складну структуру, яку можна вивчати з різних позицій, у різних аспектах залежно від критерію, покладеного в основу дослі­дження її будови. Зокрема, економічна система має дослі­джуватись на різних її рівнях: мікро-, мезо-, макро-, мега-..

Мікроекономічний рівень господарської системи ви­вчає мікроекономіка. Вона досліджує економічну поведін­ку будь-якого індивіда чи суб'єкта господарювання та ме­ханізм функціонування конкретних ринків. Мікроекономі­ка виявляє мотиви та механізм прийняття суб'єктами гос­подарювання управлінських та поведінкових рішень, спря­мованих на максимізацію корисності в умовах обмежених ресурсів.

Мезоекономіка — це проміжний рівень економічної системи між мікро- та макроекономікою. Об'єктом дослідження на мезорівні є регіональна економіка, а також такі підсистеми національної економіки, як аграрно-промисловий комплекс (АПК), військово-промисловий комплекс (ВПК), паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) і т. ін. Мезоекономіка як наука ви­вчає зміст, структуру та поведінкові функції цих підси­стем.

Макроекономіка — це економічна система на рівні на­родного господарства. Наука макроекономіка дослі­джує умови, чинники та результати функціонування національної економіки як єдиного цілого.

Мегаекономіка — економічна система на рівні світо­вого господарства. Наука мегаекономіка досліджує систему світового господарства, її зміст, структуру та поведінку суб'єктів на рівні міжнародних господарсь­ких зв'язків.

5.Економічні категорії, закони та функції економічної теорії

Економічні категорії – це абстрактні, логічні, теоретичні поняття, які в узагальненому вигляді виражають суттєві властивості економічних явищ і процесів (власність, капітал, прибуток, ринок, попит, ціна і т.д.)

Основне призначення і зміст економічної науки полягає у виявленні, врахуванні і використанні в практичній діяльності законів господарського розвитку. Економічні закони - це найбільш стійкі, істотні постійно повторювані об'єктивні причинно-наслідкові зв'язки і взаємозалежності в економічних явищах і процесах. Системам економічних законів включає в себе 4 види: 1) Всезагальні – функціонують у всіх економічних системах (закон зростання продуктивності праці, закон зростання потреб та інше) 2) Загальні – функціонують у кількох економічних системах, де існують для них відповідні економічні умови (закони ринкової економіки) 3) Специфічні – функціонують лише у межах однієї економічної системи. 4) Стадійні – функціонують на окремих стадіях даної економічної системи (становлення зрілості чи занепаду)

Між економічними законами і законами природи існують спільні риси і відмінності. Спільне між ними те, що, як і закони природи, економічні закони об'єктивні, тобто діють незалежно від волі і свідомості людей. Відмінності ж полягають в наступному: економічні закони є законами людської діяльності. Вони виникають у процесі діяльності людей і здійснюються через неї. Закони природи діють і поза людським суспільством; закони природи вічні, а економічні закони можуть виникати і зникати.

Отже, вивчення економічної теорії головним чином зводиться до пізнання економічних законів і категорій, які виражають глибинну суть конкретної економічної системи.

Пізнавальна функція. Реалізується через дослідження сутності економічних процесів і явищ. Розкриваючи і фор­мулюючи економічні категорії і закони, економічна теорія тим самим збагачує знання людей, примножує інтелекту­альний потенціал суспільства, розширює науковий світогляд людей, сприяє науковому передбаченню економічного розвит­ку суспільства.

Методологічна функція полягає в тому, що економічна теорія виступає методологічною базою для цілої системи економічних наук, оскільки розкриває основоположні ба­зові поняття, економічні закони, категорії, принципи госпо­дарювання, які реалізуються в усіх галузях і сферах люд­ської діяльності.

Практична функція економічної теорії зводиться до наукового обґрунтування економічної політики держави, розробки рекомендацій щодо застосування принципів і ме­тодів раціонального господарювання.

Економічна політика — це цілісна система заходів держави, спрямованих на розвиток національної еко­номіки в інтересах усіх соціальних груп суспільства. Вона має визначати оптимальні варіанти вирішення економічних проблем.

Прогностична функція економічної теорії виявляєть­ся у розробці наукових основ передбачення перспектив со­ціально-економічного розвитку в майбутньому. По суті, вона зводиться до розробки прогнозів довгострокових програм розвитку суспільного виробництва з урахуванням майбутніх ресурсів та можливих кінцевих результатів.

Виховна функція — полягає у формуванні в громадян економічної культури, логіки сучасного економічного мис­лення. Вона вихо­вує у них усвідомлення того, що досягти професійних успіхів і вищого життєвого рівня можна, лише оволодівши глибо­кими знаннями, в результаті наполегливої праці, прийнят­тя обґрунтованих рішень і здатності брати на себе відпові­дальність за свої господарські дії.