![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Поняття, предмет і сутність мп
- •Особливості сучасного міжнародного права
- •Система сучасного міжнародного права
- •8Поняття і ознаки суб’єкта міжнародного права
- •9Види суб’єктів міжнародного права та їх характеристика
- •10. Держава – основний суб»єкт міжнародного права
- •11. Сутність та способи визнання держав
- •12. Міжнародно-правові підстави визнання держав
- •13. Види держав суб»єктів міжнародного права і особливості їх міжнародної правосуд»єктності
- •15.Нації і народи – суб»єкти міжнародного права і особливості їх міжнародної правосуб»єктності
- •16 Міжнародні організації: ознаки і особливості правосуб»єктності
- •17 Фізична особа як суб»єкт міжнародного права
- •18 Поняття, ознаки та характерні риси загальновизнаних принципів міжнародного права
- •19. Класифікація загальновизнаних принципів міжнародного права
- •20. Місце загальновизнаних принципів в системі міжнародного права
- •23. Принцип про незастосування сили, або загрози силою.
- •24. Принцип мирного врегулювання спорів
- •25. Загальна характеристика мирних засобів вирішення міжнародних спорів
- •26.Принцип територіальної цілісності держав і принцип непорушності кордонів.
- •28 Поняття і предмет, джерела права міжнародних договорів. Загальна характеристика Віденської конвенції про право міжнародних договорів.
- •29. Поняття і види міжнародних договорів
- •30.Структура міжнародного договору.
- •31.Стадії укладання міжнародного договору
- •33.Суб»єкти і об»єкти міжнародного договору
- •36,37 Дія і призупинення дії міжнародного договору
- •38,39. Застереження до міжнародного договору. Неприпустимість застережень до міжнародного договору.
- •40 Реєстрація та опублікування міжнародних договорів.
- •41. Поняття, цілі і способи тлумачення міжнародних договорів
- •42. Органи, що здійснюють тлумачення міжнародних договорів
- •43. Правовий статус і функції депозитарія
- •44. Поняття, предмет і джерела права міжнародних організацій
- •45. Поняття і ознаки міжнародної організації
- •46. Класифікація міжнародних організацій
- •1. За предметом діяльності:
- •2. За колом учасників:
- •3. За порядком приймання нових членів:
- •5. За цілям і принципам діяльності:
- •47. Членство в міжнародних організаціях
- •48. Історія і етапи створення Організації Об’єднаних Націй
- •49. Структура оон і її загальна характеристика
- •50. Цілі і принципи оон
- •Функції
- •Джерела права, що використовує Суд
- •Члени Міжнародного Суду
- •Керівництво
- •56 Спеціальні установи оОн та їх класифікація
- •62 Порядок призначення голови дипломатичного представництва
- •63 Персонал дипломатичного представництва
- •65. Поняття дипломатичних привілеїв та імунітетів
- •Особисті дипломатичні привілеї та імунітети
- •69 Дипломатичний корпус
- •84. Правовий статус осіб з подвійним громадянством і осіб без громадянства.
- •88. Форми і напрямки співробітництва держав в галузі прав і свобод людини.
- •89.Міжнародно-правові механізми захисту прав людини
- •91. Форми і напрямки співробітництва держав у боротьбі із злочинністю
- •92. Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності держав
- •94 Поняття, види і загальна характеристика злочинів міжнародного характеру
- •96. Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій.
49. Структура оон і її загальна характеристика
Структура ООН:
Генеральна Асамблея: 192 держави-члена
Рада Безпеки: 5 постійних і 10 непостійних членів
Економічна й Соціальна Рада: 54 члена
Міжнародний Суд: 15 суддів
Рада по Опіці: 5 членів
Секретаріат
Генеральна Асамблея
Генеральна Асамблея є головним робочим органом Організації Об'єднаних Націй, що складається із представників всіх держав-членів. Повсякденна діяльність Організації Об'єднаних Націй формується багато в чому виходячи з виданого Генеральною Асамблеєю мандата. У цей час ведеться діяльність по активізації роботи Асамблеї, а також пошук подальшого підвищення її ролі, авторитету, дієвості й ефективності. Економічна й Соціальна Рада
ЕКОСОР заснований Статутом Організації Об'єднаних Націй як головний орган, відповідального за координацію економічної, соціальної й іншої відповідної діяльності ООН, а також спеціалізованих установ і організацій. Голосування в Раді проводиться простою більшістю голосів; кожний член Ради має один голос. Міжнародний Суд
Місцеперебуванням Міжнародного Суду, заснованого Статутом Об'єднаних Націй у якості головного судового органа Об'єднаних Націй, є Гаага, Нідерланди. Міжнародний Суд є форумом для мирного врегулювання юридичних суперечок між державами. Суд також займається підготовкою консультативних висновків для ООН і її спеціалізованих установ. Його Статут є невід'ємною частиною Статуту Організації Об'єднаних Націй.
Рада Безпеки
Рада Безпеки відповідно до Статуту ООН несе головну відповідальність за підтримку міжнародного миру й безпеки. Активно розглядається питання про реформу Ради Безпеки, включаючи його членський склад. Рада по Опіці
В 1945 році відповідно до Статуту була заснована Рада по Опіці, на який було покладене завдання за спостереженням за керуванням 11 підопічними територіями, що підпадають під систему опіки 7 держав-членів. Головні цілі системи полягали в сприянні поліпшенню положення населення підопічних територій і їхньому прогресивному розвитку в напрямку до самоврядування або незалежності. Рада по Опіці призупинив свою роботу 1 листопада 1994 року після того, як остання підопічна територія Організації Об'єднаних Націй, здобула незалежність. Рада внесла у свої правила процедури виправлення, що передбачають скасування зобов'язання про проведення щорічних засідань, і погодився збиратися в міру необхідності.
Секретаріат
Секретаріат - це міжнародний персонал, що працює в установах по усьому світі й виконуючу різноманітну повсякденну роботу Організації. Він обслуговує й інші головні органи Організації Об'єднаних Націй і здійснює прийняті ними програми й політичні установки. Обов'язку, виконувані Секретаріатом, настільки ж різноманітні, як і проблеми, якими займається Організація Об'єднаних Націй, - від керівництва миротворчими операціями до посередництва в міжнародних суперечках, від складання оглядів економічних і соціальних тенденцій до підготовки досліджень по правах людини.
50. Цілі і принципи оон
Статья 1
Организация Объединенных Наций преследует Цели:
1. Поддерживать международный мир и безопасность и с этой целью принимать эффективные коллективные меры для предотвращения и устранения угрозы миру и подавления актов агрессии или других нарушений мира, и проводить мирными средствами, в согласии с принципами справедливости и международного права, улаживание или разрешение международных споров или ситуаций, которые могут привести к нарушению мира;
2. Развивать дружественные отношения между нациями на основе уважения принципа равноправия и самоопределения народов, а также принимать другие соответствующие меры для укрепления всеобщего мира;
3. Осуществлять международное сотрудничество в разрешении международных проблем экономического, социального, культурного и гуманитарного характера и в поощрении и развитии уважения к правам человека и основным свободам для всех без различия расы, пола, языка, религии, и
4. Быть центром для согласования действий наций в достижении этих общих целей.
Статья 2
Для достижения Целей, указанных в статье 1, Организация и ее Члены действуют в соответствии со следующими Принципами:
1. Организация основана на принципе суверенного равенства всех ее Членов;
2. Все Члены Организации Объединенных Наций добросовестно выполняют принятые на себя по настоящему Уставу обязательства, чтобы обеспечить им всем в совокупности права и преимущества, вытекающие из принадлежности к составу Членов Организации;
3. Все Члены Организации Объединенных Наций разрешают свои международные споры мирными средствами таким образом, чтобы не подвергать угрозе международный мир и безопасность и справедливость;
4. Все Члены Организации Объединенных Наций воздерживаются в их международных отношениях от угрозы силой или ее применения как против территориальной неприкосновенности или политической независимости любого государства, так и каким-либо другим образом, несовместимым с Целями Объединенных Наций;
5. Все Члены Организации Объединенных Наций оказывают ей всемерную помощь во всех действиях, предпринимаемых ею в соответствии с настоящим Уставом, и воздерживаются от оказания помощи любому государству, против которого Организация Объединенных Наций предпринимает действия превентивного или принудительного характера;
6. Организация обеспечивает, чтобы государства, которые не являются ее Членами, действовали в соответствии с этими Принципами, поскольку это может оказаться необходимым для поддержания международного мира и безопасности;
7. Настоящий Устав ни в коей мере не дает Организации Объединенных Наций права на вмешательство в дела, по существу входящие во внутреннюю компетенцию любого государства, и не требует от Членов Организации Объединенных Наций представлять такие дела на разрешение в порядке настоящего Устава; однако этот принцип не затрагивает применения принудительных мер на основании Главы VII.
51.Генеральна Асамблея ООН — головний дорадчий, директивний та представницький орган Організації Об'єднаних Націй, створений у1945 р. згідно із статутом ООН. Генеральна асамблея Складається з 192 членів ООН і є форумом для багатостороннього обговорення всього спектру міжнародних питань, викладених у Статуті. Вона також грає велику роль в процесі встановлення та кодифікації нормміжнародного права. Асамблея збирається на чергову щорічну сесію в період з вересня по грудень і в подальший період в міру необхідності. Окрім регулярних сесій, Асамблея може проводити спеціальні і надзвичайні спеціальні сесії. Кожна держава може бути представлена в ній делегацією щонайбільше з п'яти осіб. Одна держава-член організації має в Генеральній Асамблеї один голос. Кожна країна представлена в ГА дипломатом високого рангу, але час від часу міністри закордонних справ і навіть голови держав також відвідують сесії ГА. Рішення з окремих важливих питань, таких, як рекомендації відносно миру і безпеки і вибори членів Ради Безпеки, приймаються більшістю в дві третини держав-членів; рішення ж з інших питань приймаються простою більшістю голосів.Функції та повноваження Генеральної Асамблеї
розглядати загальні принципи співпраці в підтримці міжнародного миру і безпеки, у тому числі в питаннях роззброєння, і робити відповідні рекомендації;
обговорювати будь-які питання, що відносяться до підтримки міжнародного миру і безпеки, і робити рекомендації відносно цих питань, за винятком коли дана суперечка або ситуація знаходяться на розгляді Ради Безпеки;
організовувати дослідження і готувати рекомендації в цілях сприяння міжнародній політичній співпраці, розвитку і кодифікування міжнародного права, здійснення прав людини і основних свобод і сприяння міжнародній співпраці в економічній, соціальній і гуманітарній областях і в області культури, освіти і охорони здоров'я;
рекомендувати заходи мирного залагоджування будь-якої ситуації, яка могла б порушити дружні стосунки між націями;
отримувати і розглядати доповіді Ради Безпеки і інших органів ООН;
розглядати і затверджувати бюджет Організації Об'єднаних Націй і встановлювати розмір внесків держав-членів
обирати непостійних членів Ради Безпеки і членів інших рад і органів ООН і, за рекомендацією Ради Безпеки, призначати Генерального секретаря.
53 Економічна і соціальна рада ООН (ЕКОСОР) — головний орган з координації економічної діяльностіООН та спеціалізованих установ, пов'язаних з ООН.
Важливість цього органу засвідчує той факт, що на нього припадає майже 70 % всіх бюджетних ресурсів, а також персоналу ООН. У 1965 р. кількість членів Економічної і Соціальної Ради було збільшено з 18 до 27 і в 1973 р. — до 54 членів (друга і четверта поправки до Статуту). По регіонах представництво розподіляється так: 14 місць — квота Африки, 10 — Латинської Америки, 11 — Азії, ІЗ — Західної Європи й інших країн і 6 — країн Східної Європи. Членів ЕКОСОР обирають строком на три роки, щорічно по 18 членів. Кожен член Ради має один голос, рішення приймаються простою більшістю голосів.
ЕКОСОР проводить щорічно дві сесії тривалістю в один місяць: у Нью-Йорку і в Женеві. Як один із шести головних органів ООН Економічна і Соціальна Рада має такі функції і повноваження:
обговорює міжнародні економічні й соціальні проблеми глобального і міжгалузевого характеру і розробляє рекомендації щодо політики з цих проблем для країн-членів і для системи ООН;
проводить дослідження, складає доповіді, розробляє рекомендації з міжнародних проблем в економічній і соціальній сферах Генеральній Асамблеї, членам Організації та зацікавленим спеціалізованим установам;
заохочує держави до дотримання прав людини і основних свобод для всіх;
скликає міжнародні конференції і розробляє для подання Генеральній Асамблеї проекти конвенцій з питань, що входять до її компетенції;
веде переговори зі спеціалізованими установами відносно домовленостей, угод, що стосуються взаємовідносин цих установ з ООН;
погоджує діяльність спеціалізованих установ через консультації з ними і надання рекомендацій;
надає послуги і допомогу (за ухвалою Генеральної Асамблеї) членам ООН, а також спеціалізованим установам на прохання останніх;
консультує відповідні неурядові організації з питань, які входять до її компетенції.
Протягом року робота ЕКОСОР провадиться в її допоміжних органах: комісіях і комітетах, які регулярно збираються, і подають доповіді і звіти.
Механізм допоміжних органів ЕКОСОР складається з функціональних комісій, постійних комітетів, регіональних комісій, постійних експертних органів. Крім того, сімнадцять спеціалізованих установ, пов'язаних з ООН спеціальними угодами про співробітництво і координацію, взаємодіють з нею і одна з одною через координуючий апарат ЕКОСОР. Це самостійні міжнародні організації, створені на основі міжурядових угод, які мають широку компетенцію і працюють у співробітництві з ООН. Спеціалізовані установи користуються самостійністю і мають повну юридичну правоспроможність. ЕКОСОР координує їхню діяльність
54. Міжнародний суд (англ. International Court of Justice, фр. Cour internationale de Justice) — головний судовий орган ООН, до юрисдикції якого входять усі питання, що передаються йому державами, і всі питання, передбачені Статутом ООН і чинними договорами і конвенціями. Цей орган складається з 15 суддів, яких окремо обирають Генеральна Асамблея і Рада Безпеки на дев'ять років. Судді обираються за рівнем кваліфікації, а не за національною ознакою. Проте не може бути обрано двоє суддів з однієї країни. Суд міститься у місті Гаага (Нідерланди). Країни-члени можуть передавати на розгляд Міжнародного Суду справи про прикордонні суперечки, право на рибну ловлю, право на корисні копалини та інші спірні питання. Генеральна Асамблея або Рада Безпеки можуть консультуватися з Міжнародним Судом з будь-якого питання.
Офіційні мови Суду - французька і англійська.