![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •14. Функції юридичної практики
- •17. Методи здійснення юридичної діяльності
- •45. Психологічна культура юриста
- •67. Система юридичної діяльності
- •1.Виникнення і становлення юридичної деонтології як науки і навчальної дисципліни
- •4. Поняття юридичної деонтології
- •8,26. Типи вищих навчальних закладів
- •9. Юристи повинні мати певні якості:
- •18. Стаття 2. Адвокат
- •21. Юрисконсульт
- •24. Стаття 46. Вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів і слідчих
- •25. Соціальне призначення юриста
- •27. Стаття 8. Про державну виконавчу службу Вимоги, що пред’являються до державних виконавців
- •29,41 . Згідно Закону України “Про вищу освіту” навчальний процес в університеті здійснюється в таких формах:
- •30. Про органи реєстрації актів громадянського стану
- •31. Завдання юд
- •32. Особливості правового статусу Київського національного університету імені т.Шевченка.
- •33. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •35. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, мають право на:
- •36. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •44. Основні ознаки юридичної практичної діяльності
- •46. Поняття юридичної професії, спеціальності та кваліфікації.
- •51. Причини професійної деформації працівників юридичної сфери
- •52. Юридична деонтологія, як навчальна дисципліна, її предмет та значення
- •53. Система вищої юридичної освіти в Україні
- •56. Стаття 46. Учасники навчально-виховного процесу
- •57. Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів
- •60. Про адвокатуру
- •61. Соціальне значення юридичних деонтологічних знань
- •62. Форми юридичної діяльності
- •63. Професіограма судді
- •64. Поняття юр деонтології та її принципи
- •65. Прийоми та засоби юридичної діяльності
- •66. Професіограма адвоката
- •67. Система юридичної діяльності
- •68. Фактори формування професійної свідомості юриста
- •69. Професіограма юрисконсульта
- •70. Предмет юридичної деонтології
- •71. Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності
- •72. Професіограма прокурора
- •74. Структура вищого закладу юридичної освіти
- •75. Професіограма нотаріуса
53. Система вищої юридичної освіти в Україні
Система юридичної освіти складається з ряду компонентів:
1. Професійний відбір, як цілеспрямована діяльність спеціалізованих навчальних закладів по відбору абітурієнтів, яка полягає у вивченні їх якостей з точки зору придатності для майбутньої професії і виявленні потенційних можливостей подальшого професійного розвитку.
2. Забезпечення засвоєння студентами (слухачами) загальнонаукових, фундаментальних та спеціалізованих правових знань, формування правової та політичної культури, юридичного мислення, сучасного праворозуміння.
3. Прищеплення вмінь, навиків юридичної роботи, знань про особливості діяльності юридичних установ, органів, сприяння втіленню загально-теоретичних положень у практику юридичної діяльності.
4. Удосконалення юридичної кваліфікації, збагачення форм та методів роботи, узагальнення практичного досвіду для задоволення потреб розвитку суспільства.
Юридична освіта базується на певних принципах, серед яких необхідно зазначити такі:
1. Безперервність та поступове ускладнення навчального процесу. Безперервність полягає у тому, що кожна навчальна дисципліна є логічним продовженням попередньої. Наприклад, вивчення окремих галузей права
починається після засвоєння курсу теорії держави і права. Кримінальний процес вивчається слідом за кримінальним правом, цивільний процес - після цивільного права. Щодо ускладнення процесу навчання, то воно виявляється у поступовому переході від засвоєння первинних понять про державу та право (дефініції держави, 'права, правої норми і т.п.) до розгляду концепцій права, сучасних проблем тої чи іншої юридичної науки.
2. Поєднання загальних та спеціалізованих знань у процесі навчання. Всім студентам юридичних закладів даються знання, необхідні для юриста будь-якого профілю, які складають базову основу юридичної освіти. Разом з тим, з урахуванням характеру майбутньої спеціалізації випускників, їхні знання цілеспрямовано поглиблюються у відповідних галузях права: для експертів-криміналістів - спеціалізовані знання у галузі криміналістики, для слідчих- у галузі кримінального процесу, судової медицини, судової психіатрії, бухгалтерії, для адвокатів та юрисконсультів - у галузі цивільного права та процесу, господарського права та арбітражу.
3. Поєднання теоретичного та прикладного у юридичному навчанні. Виявляється в апробації теоретичних положень на практиці, у максимальному наближенні юридичного навчання до життєвих реалій, у вирішенні конкретних ситуацій за допомогою та урахуванням фундаментальних досліджень сучасної юридичної науки.
4. Творчий підхід до розв'язання наукових проблем та практичних ситуацій. Прищеплення студентам почуття зацікавленості до нового, прагнення до творчого пошуку шляхів розв'язання визначених завдань на основі глибокого осмислення правових та інших соціальних явищ, з використанням сучасної методології. Виховання нетерпимості до догматизму та схоластики.
Відносно процесу функціонування системи юридичної освіти, як складного та багатогранного явища, можна визначити групу загальноосвітніх та додаткових принципів, які виходять з вимог чинного законодавства України2 та розкривають методологію правового навчання. Це принципи гуманізму, демократизму, незалежності освіти від політичних партій, науковості, комплексного підходу, вимогливості, звітності, спадкоємності, періодичності контролю та інші. В сучасних умовах завдання юридичної освіти полягають в тому, щоб дати студентам повноцінні юридичні знання з навчальних дисциплін в обсязі програми, прищепити їм навички умілого застосування теоретичних положень у ході практичної діяльності, сформувати у студентів переконаність у тому, що із закінченням навчального закладу не закінчується процес пізнання, що тільки безперервне удосконалення своїх знань, збагачення їх досягненнями теорії та практики - ключ до успіху у діяльності кожного юриста.
54. Про престижність нашої професії свідчить, насамперед, величезна кількість вузів, які готують юристів. Не скажу, що це є доброю ознакою, бо таким чином юридична професія нівелюється. Крім того, часто випускники багатьох юридичних вузів не мають підготовки належної якості.
З іншого боку, великий попит на юридичну професію показує, що все більше й більше молодих людей опановують правові дисципліни та мріють стати юристами.
Роль юридичної професії підвищується й тим, що внаслідок соціально-економічних трансформацій в Україні кожна установа (приватна або державна) має потребу у кваліфікованих юристах. Більше того, за аналогією з медициною, в державі поступово складається тенденція появи сімейних юристів.
Хоча на даний момент на українському ринку склалася надлишкова пропозиція юристів. Регулювати цю надлишкову кількість юристів адміністративними заходами на практиці неможливо та не потрібно. З цим самостійно впорається ринок. Звичайно, не всі, хто закінчує юрфак влаштовуються на роботу за спеціальністю. Проте, нічого поганого в цьому не має. Професія юриста — це фундамент знань для кожної людини, який потрібен для того, щоб людина могла самостійно ефективно відстоювати власні права та інтереси. До того ж, коли ми кажемо про правову державу, підвищення правової культури у суспільстві, непогано було б, якби кожен громадянин був добре обізнаний про свої права та обов’язки.
Постійно змінюється вітчизняне законодавство, реформуються окремі правові інститути (нотаріат, адвокатура тощо). В таких постійно змінюваних умовах все більше зростає попит на юристів. Та це вже не просто тенденція, це факт того, що роль юристів, престижність юридичної професії в Україні піднялись на декілька порядків вище.