- •1 Поняття про числовий ряд і його суму. Геометричний ряд.
- •2 Необхідна умова збіжності ряду. Гармонічний ряд. Залишок ряду. Властивості збіжних рядів. Критерій Коші збіжності ряду.
- •3 Ознаки збіжності числових рядів з додатними членами
- •5 Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца.
- •6 Абсолютно і умовно збіжні ряди, їх властивості.
- •7 Поняття про числовий ряд з комплексними числами
- •8 Функціональні ряди.
- •9 Властивості рівномірно збіжних рядів
- •10 Степеневі ряди.
- •11 Властивості степеневих рядів.
- •13 Ортогональна система функцій. Ряд Фур’є, коефіцієнти Фур’є, теорема Діріхле.
- •14 Ряд Фур’є для парних і непарних ф-й.
- •16 Ряд Фур’є в комплексній формі
- •17 Інтеграл Фур'є. Теорема Фур'є. Амплітудний і фазовий частотні спектри.
- •18 Інтеграл Фур’є для парних і непарних ф-й. Синус і косинус перетворення Фур’є.
- •19 Інтеграл Фур’є в комплексній формі.
- •21 Функція комплексної змінної. Границя. Неперервність
- •22 Основні елементарні ф-ї кз:
- •23 Диференціювання ф-ї комплексної змінної (фкз). Умови Коші-Рімана
- •24 Аналітична ф-я. Гармонічна ф-я.
- •25 Геометричний зміст модуля та аргументу похідної ф-ї кз. Поняття про конформне відображення.
- •26 Означення інтегралу від ф-ї кз. Формули для обчислення інтегралу.
- •27 Теорема Коші для однозв’язної області
- •28 Теорема Коші для багатозв’язної області
- •29 Інтегральна формула Коші. Інтеграл Коші. Формула для похідної аналітичної функції.
- •30 Степеневі ряди в комплексній формі. Теорема Абеля. Круг збіжності ряду.
- •31 Ряд Тейлора. Теорема про розвинення аналітичної ф-ї в степеневий ряд.
- •32 Ряд Лорана. Теорема про розвинення ф-ї в кільці.
- •33 Класифікація ізольованих особливих точок ф-ї.
- •34 Означення лишку аналітичної функції в ізольованій особливій точці. Обчислення лишків в особливих точках.
- •35 Розвинення функції в ряд Лорана в околі нескінченно-віддаленої точки.
- •37 Обчислення інтегралів за допомогою лишків.
- •38 Означення функції-оригіналу. Означення перетворення Лапласа. Теорема існування. Необхідна умова існування зображення.
- •39 Властивості перетворення Лапласа
- •40 Теорема Бореля. Згортка функцій. Зображення згортки.
- •41 Інтеграл Дюамеля. Зображення періодичного сигналу.
- •42. Формула Рімана-Мелліна
- •43 Застосування операційного числення.
32 Ряд Лорана. Теорема про розвинення ф-ї в кільці.
Ряд вигляду називається рядом Лорана в околі точки або по степенях , при цьому ряд Лорана є сумою рядів:
- правильна частина ряду Лорана;
- головна частина ряду Лорана.
Ряд Лорана вважається збіжним в точці , якщо одночасно існують границі:
Форма області збіжності ряду Лорана визначається тим, що його правильна частина є збіжною у крузі , а головна частина у зовнішності круга . Таким чином обл. збіжності ряду Лорана є кільце з центром в точці внутрішній радіус якого а зовнішній . Якщо то обл. збіжності такого ряду не досліджується.
Частинними випадками є:
обл. збіжності являє собою круг з виколотим центром;
обл. збіжності являє собою зовнішність круга.
Теорема: Нехай ф-я є однозначною та аналітичною в кільці тоді ця ф-я може бути представлена у вигляді суми ряду Лорана: , де
- коло концентричне з даним кільцем.
33 Класифікація ізольованих особливих точок ф-ї.
Якщо ф-я аналітична в крузі з виколотим центром і неаналітична в точці , то така точка називається ізольованою особливою точкою цієї ф-ї.
Ізольована особлива точка ф-ї називається усувною особливою точкою, якщо ряд Лорана в області для такої ф-ї не містить від’ємних степенів.
Ізольована особлива точка ф-ї називається полюсом n-го порядку, якщо ряд Лорана для цієї функції в області містить скінчену кількість від’ємних степенів найвищим з яких є .
Ізольована особлива точка ф-ї називається істотно особливою, якщо ряд Лорана для цієї ф-ї в області містить нескінченну кількість від’ємних степенів.
34 Означення лишку аналітичної функції в ізольованій особливій точці. Обчислення лишків в особливих точках.
Означення: Лишком аналітичної функції називається коефіцієнт її Лоранівського розкладу.
Лишки обчислюються в залежності від класифікації особливих точок:
Якщо точка аналітичності або усувна особлива точка, то лишок нульовий.
Якщо точка є простим полюсом, то лишок обчислюється наступним чином: . У випадку якщо ф-я має наступний вигляд , то лишок можна обчислити за формулою , де , , .
Якщо точка є полюсом порядку , то лишок обчислюється наступним чином: .
Якщо є істотно особлива точка, то лишок має наступний вигляд .
35 Розвинення функції в ряд Лорана в околі нескінченно-віддаленої точки.
Означення: Нескінченно віддалену точку комплексної площини називають відповідно усувною, полюсом n-го порядку або істотною особливою точкою, якщо такою є точка для функції .
Таким чином характерні особливості нескінченно-віддаленої точки визначається поведінкою правильної частини р. Лорана.
37 Обчислення інтегралів за допомогою лишків.
Інтеграл дорівнює сумі лишків ф-ї для ізольованих особливих точок розташованих у верхній півплощині комплексної площини помноженій на за умови, що немає ізольованих особливих на дійсній осі.
Для знаходження інтегралів типу зауважимо, що
, де - правильний дріб, знаменник якого не має дійсних коренів.
Для знаходження інтегралів
зауважимо, що поклавши , отримаємо