3.Визначення резервів зниження собівартості продукції

Аналіз собівартості продукції закінчується зведеним підрахун­ком резервів її зниження та відпрацюванням заходів, направленим на використання виявлених резервів.

Зниження собівартості одиниці продукції і витрат на 1 гривню продукції досягається двома шляхами:

1) збільшенням обсягу ви­робленої продукції;

2) ліквідацією непродуктивних витрат і невип­равданих перевитрат за елементами і калькуляційними статтями витрат; економією матеріальних, трудових і грошових ресурсів; і підвищенням ефективності виробництва.

Збільшення обсягу продукції сприяє зниженню її собівартості за рахунок економії умовно-постійних витрат.

Непродуктивні витрати і невиправдані перевитрати виявляються за статтями витрат. При їх аналізі необхідно уникнути подвійного рахунку однакових резервів; виключити економію витрат, які чинять негативний вплив на ефективність виробництва; забезпечити макси­мальну співставленість показників за часом, і у просторі та єдності оцінки обсягу виробництва.

На підставі проведеного аналізу підраховуються резерви зниження витрат.

Резерви збільшення виробництва продукції обчислюють у процесі аналізу виготовлення виробничої програми. За збільшенні об’єму виробництва продукції збільшуються тільки змінні витрати (пряма заробітна платня робочих, прямі матеріальні витрати та ін.), сума постійних витрат, не змінюється, як наслідок знижується собівартість продукції.

Резерви скорочення витрат встановлюються по кожній статті витрат за рахунок конкретних організацій-технічних заходів (введення нової більш прогресивної техніки та технології виробництва, поліпшення організації праці та ін.), які будуть сприяти економії заробітної пларні, сировини та матеріалів, енергії…