64.Шкода та збитки

Поряд із регулятивною функцією зобов’язання також виконують охоронну функцію. Такі охоронні зобов’язання виникають з неправомірних дій – заподіяння шкоди, завдання збитків та ін. Збитки – вартісний (грошовий) вираз майнової шкоди, завданої протиправними діями одного суб'єкта права іншому. Законодавство України виділяє такі види збитків:  витрати, зроблені кредитором;  втрата або пошкодження його майна;  не одержані кредитором доходи, які він отримав би, якщо б зобов'язання було виконане боржником. За загальним правилом збитки відшкодовуються у повному обсязі. Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлена неустойка (штраф, пеня), то збитки відшкодовуються у частині, не покритій неустойкою. Стягнення збитків має місце як у разі порушення договорів, так і у випадках позадоговірних правовідносин: у зв'язку із заподіянням шкоди; в зобов'язаннях, пов'язаних з рятуванням майна; в зобов'язаннях, що виникають внаслідок безпідставного придбання або зберігання майна. Таким чином, збитки можуть бути умовою цивільної відповідальності. Стягнення збитків служить засобом захисту майнових інтересів кредитора (потерпілого). Поняття “збитки” не слід ототожнювати з поняттям “шкода”, що може бути як матеріальною, так і нематеріальною. Під шкодою розуміють зменшення або знищення будь-якого особистого чи майнового блага. При цьому розрізняють майнову чи немайнову шкоду. Майнова – це шкода, яка може бути виражена у грошах. Вона виникає в результаті знищення або зменшення як майнових так і особистих немайнових благ. Цивільна відповідальність, за загальним правилом, настає лише тоді, коли внаслідок протиправної дії (у тому числі при невиконанні або неналежному виконанні зобов'язання) кредиторові заподіяно майнову шкоду. У випадках, коли законом або договором не передбачено неустойку на випадок невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання, наявність майнової шкоди, як правило, є необхідною умовою майнової відповідальності. Порушення особистих і майнових прав може спричинити виникнення у потерпілої особи моральної (немайнової) шкоди. Право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням договірних зобов’язань виникає лише у випадках передбачених законом або договором. Заподіяння позадоговірної шкоди особі чи її майну за загальним правилом є також протиправним. Але існують і винятки з цього правила, коли заподіяння шкоди буде правомірним, зокрема, якщо шкоду заподіяно у стані необхідної оборони або крайньої необхідності. У випадках заподіяння шкоди в стані необхідної оборони заподіювач шкоди відповідальності не несе. Лише у випадках, прямо передбачених законом, шкода, заподіяна правомірно, підлягає відшкодуванню

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави виникнення права на неустойку Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (стаття 617 цього Кодексу).