- •1. Первіснообщинний лад на території України.
- •3. Східні слов’яни в Ітис. До н.Є.
- •4. Передумови створення східнослов’янської держави. Політика перших київських князів.
- •5.Київська Русь під управлінням Ігоря, Ольги та Святослава.
- •6. Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого.
- •7. Запровадження християнства. Значення цієї події для Русі.
- •8. Зовнішня і внутрішня політика Ярослава Мудрого.
- •9. Київська Русь у добу роздроблення.
- •10. Монголо-татарська навала та її вплив на соціально-економічний та політичний розвиток Русі.
- •11. Галицько-Волинське князівство кінця хііі - поч. Хіv ст.
- •12.Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •13. Люблінська унія (1569 г.) Україна у складі Речі Посполитої.
- •14. Виникнення українського козацтва і Запорозької Січі
- •15. Козацько-селянські війни в Украине наприкінці хvi – в 30-і роки хviі ст. Та їх наслідки
- •16.Причини, характер та рушійні сили Визвольної війни укр.Народу
- •17. Державотворча діяльність б. Хмельницького.
- •18. Переяславська рада та її вплив на подальший соц.-економічний та політичний розвиток України.
- •19. Політичне і соц.-економічне становище України в добу Руїни.
- •20. Гетьманування Мазепи. Конституція п.Орлика
- •21. Гетьманщина у хvііі ст.
- •22. Адміністративно-територіальний устрій та організація влади Запорозької Січі.
- •23. Ліквідація козацької державності у другій половині хvііі ст.
- •24. Опір польсько-шляхетському гнобленню на Правобережжі наприкінці хvіі – у хvііі ст.
- •25. Національне відродження в Україні в першій половині хіх ст.
- •26. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
- •27. Соціально-економічне становище Наддніпрянської України в першій половині хіх ст..
- •28. Соціально- економічне становище Надніпрянської України с першої половини хіХст.
- •29. Реформа 1861 р. Та її значення для України.
- •30. Економічне та політичне життя на західноукраїнських землях у другій половині хіх – на початку хх ст..
- •31. Національний рух у Наддніпрянській Україні в другій половині хіх ст.
- •32. Політичні партії в Наддніпрянській Україні на початку хх ст.
- •33. Революція 1905-1907 рр. В Україні. Діяльність української думської громади в і і іі Державних Думах
- •35. Україна в першій світовій війні
- •36. Лютнева революція 1917 р. Створення Української Центральної Ради, її лідери та політична програма
- •37. Унр і Брестський мир. Перша радянсько – українська війна
- •38. Українська держава п. Скоропадського. Внутрішня і зовнішня політика
- •39. Проголошення зунр. Взаємини між унр і зунр.
- •40. Україна в період Директорії.
- •41. Встановлення радянської влади в Україні. Політика «Воєнного комунізма» та її наслідки.
- •42.Особливості переходу до неп в Україні.
- •43. Політика «українізації» 20-их років та її результати.
- •44. Радянська політика колективізації. Голодомор 1932-1933 та його наслідки.
- •45. Сталінська індустріалізація України та її соціально-економічні наслідки
- •46. Сталінський терор в Україні в 30 роках. «розстріляне відродження»
- •47. Пакт Ріббентропа-Молотова 1939 р. «Радянізація»Західної Укріїни
- •48. Німецька окупаційна політика в Україні в 1941-1944 рр.
- •49. Українське питання під час другої світової війни.
- •50. Становище України після Другої Світової війни.
- •51. Україна за часів хрущовської „відлиги”. Особливості процесу дестаналізації в Україні.
- •52. Дисидентський рух в Україні в 60-80-х роках
- •53. Застійні явища в соціально-економічному і політичному житті України 70-80—х роках
- •54.Обставини прогодошення незалежності України 24 серпня 1991 р.
- •55. Державотворчі процеси в Україні в умовах незалежності
- •56. Соціально-економічні проблеми України в умрвах незалежності.
- •57. Державна символіка України та її історичне походження
- •58. Зовнішня політика незалежної Укр.
- •59 Становлення і розвиток митної служби Укр. В умовах незалежності.
- •60. Українці східної і західної діаспор
29. Реформа 1861 р. Та її значення для України.
Каталізатором реформаційного процесу в Росії стала Кримська війна. Вона ще рельєфніше показала занепад господарства, кризу організації праці, наростання соціальної напруженості. Спираючись на прагматично настроєну частину імперської бюрократії, Олександр П вирішив перейти до радикальних реформ. Першим його кроком було підписання 19 лютого 1861 p. маніфесту про скасування кріпосного права.
Реформа 1861 p. зберігала селянську общину, яка перетворювалася в найнижчу адміністративну одиницю. До її функцій належали місцеве самоврядування, забезпечення своєчасної сплати селянами платежів та податків і виконання ними повинностей. Характерною особливістю українських земель була незначна поширеність селянських общин.
Реформа проводилася за рахунок селян, які мусили сплатити поміщику викуп. Формально цей викуп призначався за землю, а по суті, він був компенсацією за скасування феодальних повинностей. Скасування кріпосного права стало початковим кроком, своєрідним ключем до модернізації Російської імперії. Таке радикальне перетворення в аграрному секторі вимагало термінових змін та зрушень у інших сферах суспільного життя, які б дали можливість гармонізувати та стабілізувати ситуацію.
Особливості в Україні:
-
Щільність населення в Україні була вищою ніж в цілому по російській імперії, особливо чорноземний край (за виключенням Воронежа, Курська);
-
В Україні-чорнозем (25-30% світових запасів). Земля-якісніша.
-
Землі було мало в розрахунку на душу населення і вона було дуже дорогою ч/з свою якість.
Внаслідок цого в Росії селяни за менші гроші могли придбати більше землі.
Наслідки були позитивні і негативні:
-
Через малоземелля наступили важкі часи, які супроводжувалися голодом в укр губерніях. 1815- масовий голод на Полтавщині, коли коли губернатор підтримав народ.
-
Селяни, які не мали можливості купитиземлі, йшли у батраки (наймані працівники).
-
Підприємства –гуральництво, горілчані, конезаводи, бджолярство. Почало розвиватися вир-во цукру (цукроваріння, яке отримало розвиток завдяки Наполеону, але і до нього Олександр І спонукав селян до посіву цукрових буряків). В пореформенний період це вир-во до 50-х рр ХІХ ст. , було основним, доки в Донбасі не знайшли великі запаси камяного вугілля. В економіки Рос.імперії активно інвестувався іноземний капітал. 90%, які інвестувалися в розвиток Донбасу, були іноземними.
Із аграрного придатку Україна перетворилася у аграрно-промислову частину Рос. Імперії.
-
Особливості полягали в тому, що ментальність більшості населення була сільською. У 70-80рр потенційні можливості на Уралі почали падати. В Росії цей розвиток почався раніше.
В ті часи ті, хто йшли працювати в Донбас отримували на 50% більше ЗП, ніж в Росії, тому багато шахтарів з Уралу почали переселятися до України, несучи з собою російськомовний елемент.
30. Економічне та політичне життя на західноукраїнських землях у другій половині хіх – на початку хх ст..
Модернізація промисловості України в другій половині XIX ст. суттєво змінила місце та роль українського регіону в імперській економіці. Зокрема, частка України в промисловому виробництві європейської частини Російської імперії від 1854 р. до 1900 p. зросла більш як у два рази – з 9,4 до 21%. На порозі XX ст. вона навіть перевищила частку населення українських земель імперії, яка становила майже 18%
Розгортання буржуазних реформ, завершення промислового перевороту, що відбувалися в другій половині XIX ст., суттєво ускладнили соціальну структуру суспільства. Поряд з традиційними станами феодального суспільства – селянством та поміщиками, які у цей час зазнають значних змін під впливом майнової диференціації, виникають нові класи – пролетаріат та буржуазія. Робітничий клас України формувався як складова загальноросійського пролетаріату. Порівняно із західноєвропейським робітничим класом він мав свої особливості: більш пізній час формування та виходу на політичну арену; надбив. звичайно високий ступінь концентрації на виробництві; вкрай важке економічне становище та політичне безправ'я; багатонаціональний склад; значний відсоток молоді в пролетарському середовищі. У своїй сукупності ці особливості визначили політичне обличчя та специфіку психологічного складу вітчизняного пролетаріату, стимулювали розвиток революційності та радикалізму в його поглядах та діях.
Суттєво відрізнялася від західної і національна буржуазія. У Російській імперії цей клас формувався за сприяння та під контролем самодержавства, був тісно пов'язаний з поміщицьким землеволодінням. Ці специфічні умови визначали консерватизм та вірнопідданість вітчизняної буржуазії. Зростаючи в умовах наздоганяючої модернізації, якій притаманні стрімке посилення ролі держави, цей клас був залежним не стільки від коливань на ринках сировини, капіталів, товарів, скільки від змін у політиці уряду, що виступав монополістом на цих ринках. Саме тому особливістю вітчизняних капіталістів-підприємців була орієнтація не на вільну конкуренцію, а на монополію держави, не на завоювання політичної влади, а на органічне «вписування» в жорстку, централізовану систему самодержавної влади.
Основними джерелами формування буржуазії в Україні були «обуржуазнене» дворянство, яке перейшло на капіталістичні методи господарювання; купці, чумаки, скупщики, сільські лихварі, які в дореформений період накопичили капітали; кустарі, які зуміли пристосуватися до нових буржуазних умов; заможні селяни, які господарювали на засадах фермерства, орієнтуючи своє виробництво на ринок та використовуючи найману робочу силу. Українська буржуазія утримувала провідні позиції в цукровій, винокурній, мукомельній, шкіряній, вугільній галузях промисловості. Поступово сформувалася українська торгово-промислова буржуазна еліта, представники якої Терещенки, Харитоненки, Яхненки, Симиренки, Алчевські та інші за розмірами своїх капіталів належали до найбагатших людей не тільки України, а й усієї Російської імперії.
У другій половині XIX ст. формується інтелігенція – специфічна верства населення, яка, не маючи приватної власності, займалася не фізичною, а розумовою працею, розвитком та поширенням культури у суспільстві. У пореформений період інтелігенція зазнала значних змін.