5. Міжнародна співпраця у галузі охорони довкілля

Необхідність розв'язання глобальних екологічних проблем зумовила створення міжнародних організацій, прийняття документів та здійснення відповідних заходів з охорони навколишнього природного середовища.

5.1. Головні природоохоронні правові міжнародні організації та їх діяльність

Дуже важливе значення в міжнародному співробітництві мають спеціалізовані автономні установи Організації Об'єднаних Націй (ООН). У рамках ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки та культури) розроблена і успішно здійснюється ціла низка важливих природоохоронних програм, таких як: "Людина і біосфера", "Міжнародна гідрологічна програма", "Програма вивчення Світового океану" тощо. Продовольча і сільськогосподарська організація {ФАО) активно сприяє міжнародним заходам в області збереження природних ресурсів - грунтів, лісів, водойм та ін.

Завдання охорони здоров'я народів світу визначається статутом Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Міжнародна морська консультативна організація (ІМКО) одним з найважливіших завдань бачить розробку високих стандартів екологічної безпеки судноплавства. До складу Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) входять групи експертів з питань забруднення повітря, кліматичних змін, з питань змін погоди. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) покликане запобігати та усувати несприятливі наслідки мирного використання атомної енергії. При МАГАТЕ діє міжнародна лабораторія радіоактивності моря та відділ ядерної безпеки і охорони навколишнього середовища.

Міжнародний союз охорони природи (МСОП) - це міжнародна неурядова організація, головна мета діяльності якої - заохочувати, сприяти та допомагати народам світу зберегти цілісність і ба-гатоманіття природи та забезпечити екологічно стале і справедливе використання природних ресурсів. МСОП був створений в 1948 p., штаб-квартира знаходиться в Швейцарії; налічує більше 980 членів з приблизно 140 країн світу (Окружающая среда для Европы, 2003). Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) - створена відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 15 грудня 1972 р. згідно з рекомендаціями Стокгольмської конференції ООН з навколишнього середовища. Головне завдання ЮНЕП полягає в координації природоохоронної діяльності в системі ООН та розповсюдження екологічних знань в світі.

Рада Європи - це міжурядова організація, цілями створення якої є: захист прав людини, пошук вирішення характерних для європейського суспільства проблем, зокрема, захист навколишнього середовища, допомога у зміцненні демократичної стабільності в Європі тощо. Європейська економічна комісія (ЄЕК ООН) була заснована у 1947 р. Вона забезпечує регіональний форум урядів Європи, Північної Америки, Середньої Азії та Ізраїлю для вивчення економічних і технологічних проблем навколишнього середовища регіону та визначає рекомендовані напрямки діяльності; бере участь у формуванні міжнародних юридичних інструментів та встановленні міжнародних норм і стандартів. В наш час діяльність ЄЕК ООН охоплює 55 держав.

Міжнародна Комісія із захисту Дунаю {МКЗД) - це інститу-ційна структура, заснована для виконання Конвенції із захисту р. Дунай. Вона встановлює принципи міжнародного співробітництва в басейні р. Дунай, забезпечує захист водних та екологічних ресурсів та їх стійке використання. Міжнародні групи експертів працюють у таких напрямках: управління річковим басейном; моніторинг, лабораторні дослідження і обробка інформації; запобігання і контроль катастроф. Всесвітній Фонд Дикої Природи (ВФДП, WWF) - одна з найбільших в світі незалежних природоохоронних організацій. Заснував для регіону Дунай-Карпати спеціальну програму з акцентом на збереженні, відновленні та стійкому використанні природи, особливо чистої води та лісових ресурсів шляхом розробки типових

проектів, політики впливу, співробітництва, розвитку потенціалу, обміну інформацією та реагування на кризи в країнах басейну Дунаю і Карпатських гір - це Міжнародна програма Дунай-Карпати (МДК)-

Найважливішим джерелом і початком міжнародного екологічного співробітництва стала Декларація ООН з навколишнього середовища, яку було прийнято на Всесвітній конференції ООН з проблем навколишнього середовища (Стокгольм, 1972) та Всесвітня хартія природи, прийнята Міжнародним союзом охорони природи і природних ресурсів. Під егідою ООН також проводяться міжнародні форуми, на яких обговорюється природозбереження і координуються дії з міжнародного екологічного співробітництва. Розроблено спеціальні екологічні принципи, які передбачають наступне:

♦ захист навколишнього середовища для нинішнього і майбутніх поколінь;

♦ неприпустимість заподіяння транскордонного забруднення;

♦ екологічно обгрунтоване використання природних ресурсів;

♦ неприпустимість радіаційного забруднення;

♦ захист Світового океану;

♦ заборона військового та будь-якого іншого негативного впливу на природне середовище, забезпечення екологічної безпеки довкілля.