6. Типи аварійних ситуацій.

Режимні - виникають при штатному функціонуванні потенційно небезпечних об'єктів, наслідки від них перед­бачувані, ступінь захищеності висока (щорічні повені в заплавах річок, зледеніння полотнини автодоріг під час ожеледі, зледеніння літаків при польоті на визначеній висоті в особливих іюгодних умовах);

Проектні - виникають при виході за межі штатних режимів з передбачуваними і прийнятними наслідками (захищеність від них - достатня). Наприклад, позаштатні ситуації на АЕС чи інших об'єктах, коли наслідки не відносяться до необоротних. Розлив води рік Європи під час надмірного випадання атмосферних опадів;

Запроектні - виникають при необоротних ушкодженнях важливих елементів з високим збитком і жертвами. Ступінь захищеності від них недостатній, з необхідністю проведення відбудовних робіт (землетруси, аварійні витоки газу з на­ступними руйнівними вибухами, аварії нафтових танкерів з розливом значних обсягів нафти);

Гіпотетичні - можуть виникати при непередбачених заздалегідь варіантах з максимально можливим збитком і жертвами; захищеність від них низька, прямому відновленню об'єкти не підлягають (Чорнобильська аварія, аварія на аеродромі Скнирів у Львові, терористичний акт у США 11 вересня 2002 р.) Ще одним прикладом може слугувати ситуація з Київським водосховищем. Останнім часом з'явилося багато публікацій про стан гідротехнічних споруд на Дніпрі і можливі наслідки під час їхнього прориву.

8.Предмет екологічного менеджменту.

Екоменеджмент – це синтез таких наук як екологія,економіка,право і управління. Будучи загальноекономічною наукою, екологічний менедж­мент застосовує дані конкретних економічних наук, а також природничих наук — геології, біології, ґрунтознавства, лісознав­ства, метеорології, демографії та інших наук, їхні висновки і положення, що необхідні для обґрунтування найбільш ефек­тивних методів використання умов і ресурсів природи.

В умовах функціонуючої системи народного госпо­дарства в країні в даний час екологічний менеджмент по­кликаний давати конкретні рекомендації з різних шляхів використання природних ресурсів.

У процесі розвитку суспільства постійно виникають протиріччя між зростаючими потребами людей і обме­женими можливостями біосфери, природних ресурсів.

Екологічний менеджмент повинний враховувати ці про­тиріччя і визначати раціональні співвідношення між рівнями споживання, розвитку виробництва й екологічними факторами, тобто вносити діалектичний характер.

7.Природні ресурси та природні умови,їх екологічна оцінка.

Природні ресурси та природні умови, що складають природно-ресурсний потенціал, для кожної території харак­теризуються достатньою різноманітністю.

Природні ресурси - тіла та сили природи, які на даному рівні розвитку продуктивних сил і вивченості можуть бути використані для задоволення потреб у формі безпосередньої участі в матеріальній діяльності.

Головна ознака природних ресурсів - зміна їхніх влас­тивостей при залученні до виробничого процесу. До ресурсів належать складові надр Землі, вода, природний рослинний та тваринний світ, а також земля.

Природні умови - тіла та сили природи, які на даному рівні розвитку продуктивних сил суттєві для життя й діяльності суспільства, але не беруть безпосередньої участі у матеріальних сферах виробничої і невиробничої діяльності людей.

Головна ознака природних умов - збереження їхніх властивостей при використанні, у крайньому разі теоретично.

Більш конкретно до природних умов належать:

• клімат;

» рельєф місцевості;

• геологічна будова літосфери;

• географічна зональність;

• екологічна ситуація в регіоні.

Кожна з зазначених умов впливає на процес виробництва або позитивно, або негативно. Сприятливі кліматичні умови (збалансованість тепла й вологи) значною мірою визначають розвиток сільського господарства.

Класифікація природних ресурсів має велике значення в практичній діяльності.

Наука про ресурсокористування припускає багато варіантів класифікацій. Більшість схем можна об'єднати у три групи:

• за принципом вичерпаності та відновлюваності ресурсу;

• за генетичною ознакою ресурсу;

• за економічним призначенням ресурсу.

За принципом вичерпаності та відновлюваності ресурси поділяються на вичерпні та невичерпні, які в свою чергу, поділяються на відновні та невідновні.

До невичерпних ресурсів належать сонячна радіація, енергія морських припливів та відпливів, внутрішнє тепло Землі, енергія вітру, атмосферне повітря, вода.

Вичерпні ресурси характеризуються кінцевістю запасів або можливістю їхнього повного знищення.

Мінеральні ресурси поділяються на такі класи:

• паливно-енергетичні: нафта, природний газ, вугілля, горючі сланці, торф, уранові руди;

• руди чорних металів - залізна, марганцева, титанова руди; руди кольорових металів - мідна руда, боксити, свинцево-цинкові руди та ін.; руди благородних металів - золото, срібло, платина тощо.

• гірничо-хімічна сировина: фосфорити, апатити, кухонна та калійна солі, сірка, мірабіліт, самосадна сода.

• природні будівельні матеріали: вапняк, мармур, пісок, гіпс, граніт;

• дорогоцінне й напівдорогоцінне каміння: алмаз, гранат, смарагд та ін.;

Під економічною оцінкою природно-ресурсного потен­ціалу слід розуміти кількісну і якісну характеристику природ­них ресурсів та умов, як чинників економіки регіону, що відображають суспільну цінність природних благ.

Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу як знаряддя економічного регулювання взаємодії виробництва та оточуючого природного середовища в регіоні виконує такі функції:

• облік природних ресурсів та умов;

• вибір варіантів використання ресурсів та умов.