7.4. Охорона підприємства та спеціальні організаційні заходи

Основним виконавцем Комплексного плану забезпечення кримінальної безпеки об’єкта економіки є служба (підрозділ) безпеки, яку створюють на основі рішення керівництва об’єкта. У своїй роботі служба керується Статутом, розробленим відповідно до законодавства.

Загалом діяльність служби безпеки спрямована на створення на об’єкті економіки необхідних правових, організаційних і матеріальних умов для виявлення, попередження і припинення посягань кримінальними структурами на:

• майно;

• інтелектуальну власність;

• сприяння фінансово-комерційної кон’юнктури;

• сталі господарські зв’язки;

• соціально-психологічний клімат;

• виробничу дисципліну;

• технологічне лідерство;

• наукові досягнення;

• цінну інформацію щодо об’єкта економіки.

У службі безпеки можуть бути, наприклад, такі структурні одиниці:

• відділ економічної розвідки;

• відділ внутрішньої безпеки;

• відділ з захисту комерційних таємниць;

• відділ технічного захисту;

• відділ фізичної охорони керівників та службовців підприємства;

• відділ безпеки перевезень;

• інформаційно-аналітичний відділ;

• прес-група.

За результати своєї роботи підрозділ безпеки і його співробітники несуть юридичну, матеріальну та дисциплінарну відповідальність.

7.5. Економічна війна, економічна розвідка та промислове шпигунство

Сучасна економічна безпека будь-якої країни – це загальнонаціональний комплекс заходів, спрямованих на постійний стійкий розвиток та вдосконалення економіки країни, який обов’язково передбачає механізм протидії кримінальним загрозам злочинних структур.

Метою боротьби країни в сучасній економічній війні є довготривале закріплення позицій на завойованому ринку.

До основних прийомів проведення сучасної економічної війни належать:

• точне визначення галузей, що їх необхідно розвивати, тобто визначення домінантного економічного напряму країни;

• аналіз сильних і слабких ознак противника, в якого також присутній цей економічний напрям розвитку.

Інформаційно-аналітична робота має головне значення в організації комплексної системи забезпечення безпеки діяльності як великих, так і середніх компаній за сучасного широкого загалу партнерів та запеклої конкуренції. Особливо важливою є інформаційно-аналітична робота під час взаємодії із закордонними партнерами.

Експерти зазначають, що за теперішніх складних економічних обставин керівники підприємств повинні враховувати доволі важливі в економіці чинники:

• зростання кількості суб’єктів економіки, які лідирують на деяких ринках (наприклад, японці в електроніці, німці у верстатобудуванні);

• збільшення загрози, що постає із незаконної практики зговору;

• мафіозні прийоми.

Керівники економічної сфери діяльності сьогодні змушені кваліфіковано орієнтуватися в доволі широкому і складному потоці, тільки в такий спосіб можна пізнати іншого, особливо коли цей інший – конкурент.

У сучасній економічній війні тільки інформація може забезпечити вирішальну перевагу. Не випадково найбільш конкурентноспроможні об’єкти економіки опираються на колективну культуру інформації, яка дає набагато більшу віддачу, ніж індивідуальні підходи і методи.

Пряма конфронтація характерна для двополюсного конфлікту за принципом “один на один”.

Побічна (непряма) конфронтація притаманна багатополюсному конфлікту за принципом “всі проти всіх”.

Найскладнішою, але і найрезультативнішою, є стратегія випередження, яка властива тим, хто самостійно (наодинці) протистоїть всім, а тому повинен враховувати як загальні несприятливі для нього обставини, так і свої власні сили.

Сьогодні ні будь-яка стратегія, ні будь-яка виробнича чи комерційна політика, ні капіталовкладення чи науково-дослідна робота не матимуть поодинці успіх для глибокого вивчення сил, що керують світом: технологія, економіка, політика. І той, хто сьогодні найкраще володіє інформацією, може забезпечити собі вирішальну перевагу у сучасній світовій економічній війні.

Основною ознакою економічної війни є розумна хитрість і невтомна діяльність, а вирішальне значення в досягненні успіху має економічна розвідка.

Економічна розвідка – сфера таємної діяльності зі збирання, аналізу і використання особливо цінної інформації, що охоплює всі сфери ринкової економіки.

Економічна розвідка включає в себе стратегічні і тактичні методи, які визначають характер та проведення окремих її видів.

Основні принципи та складові економічної розвідки.

До основних принципів економічної розвідки належать:

• підпорядкованість завдань і цілей економічної розвідки ключовим національним економічним інтересам;

• незалежність вибору об’єктів економічної розвідки від політичних, воєнних та інших відносин між державами;

• постійність в її веденні;

• дестабілізуючий та інший деструктивний вплив на об’єкти економіки та економічну структуру розвідувальних держав;

• стимулювання діяльності економічної розвідки компаніями та фінансово-промисловими групами і фірмами, що зацікавлені в одержанні розвідувальної інформації.

Найбільший інтерес для економічної розвідки становлять:

• науково-дослідні і конструкторські праці;

• фінансові операції компаній, з них фінансування проектів, інвестиційна політика;

• особливості технологічного процесу, результати досліджень;

• маркетинг, зокрема режим поставок, список замовників, кон’юнктура ринку, відомості про укладені угоди, звіти про реалізацію продукції;

• організація виробництва;

• комерційна філософія керівників фірм-конкурентів, стратегія їх бізнесу тощо.

Головна мета економічної розвідки – забезпечення конкурентної переваги, що є найважливішою умовою досягнення успіху в ринковій економіці.

Відомі дві форми конкуренції: добросовісна і недобросовісна.

Добросовісна конкуренція передбачає одержання максимальних прибутків створенням кращих товарів і надання якісніших послуг, тобто це оправдана боротьба цін і якостей.

Недобросовісна конкуренція – це економічне шпигунство, корупція, неправдива реклама, демпінг, які використовуються з метою підриву економічних здобутків конкурента або витіснення його з ринку тощо.

Як свідчить практика, багато фірм поєднують у своїй діяльності добросовісну конкуренцію з недобросовісною, і сьогодні це стало нормою сучасного бізнесу.

Економічну розвідку поділяють на три складові: 1) макроекономічна, 2) економічна і 3) мікроекономічна розвідка.

Макроекономічна розвідка – це збирання інформації про:

• тенденцію економічного розвитку іноземних держав;

• енергетичні і сировинні ресурси;

• розроблені за кордоном технології;

• стан галузевих і регіональних ринків;

• діяльність значних корпорацій світу;

• функціонування фінансових систем тощо.

Головною особливістю макроекономічної розвідки є несподіваний факт – значна її частина здійснюється цілком легально і за своїм змістом вона подібна до науково-дослідної роботи.

Економічна контррозвідка забезпечує припинення намагань іноземних фірм і спецслужб добування торгово-економічних і технологічних таємниць, які мають значну цінність.

Мікроекономічна розвідка здійснюється державними службами в інтересах промислових корпорацій у боротьбі з іноземними конкурентами, є найделікатнішим напрямом у діяльності розвідувальних служб. Це сфера глобального бізнесу, тому для такої діяльності потрібні співробітники з досвідом роботи в галузі бізнесу та фінансів. Для них створюють так звані глибокі прикриття в транснаціональних корпораціях, фірмах і компаніях, їх представництвах за кордоном.

Промислове шпигунство.

Діяльність економічної розвідки поділяють на:

1) галузевий аналіз стану економіки певної країни;

2) промислове шпигунство, яке своєю чергою можна умовно поділити на комерційну, технологічну і науково-технічну розвідку.

Шпигунство – це цілеспрямована діяльність зі збирання розвідувальних відомостей, які можуть нанести протилежній стороні певних втрат, і кваліфікується законодавчими органами протилежної сторони як злочинна.

Характерні ознаки діяльності промислового шпигунства:

• оволодіння ринками збуту;

• підробляння товарів;

• дискредитація чи усунення конкурентів;

• перепродаж фірмових секретів;

• зривання переговорів по контрактах;

• шантаж окремих осіб;

• створення умов для підготовки та проведення терористичних і диверсійних акцій.