7.2. Внутрішні чинники на підприємстві, які спричиняють екстремальні ситуації

До внутрішніх чинників належать:

• відсутність персональної відповідальності посадових осіб за збереження цінних відомостей;

• допуск до цінних відомостей невиправдано широкого загалу осіб;

• відсутність спеціального діловодства та порушення його правил;

• відсутність умов для підтримання на належному рівні режиму захисту;

• недотримання встановленого порядку проведення особливо важливих конфіденційних переговорів;

• порушення пропускного режиму та охорони об’єкта;

• незахищеність технічних каналів від витоку цінних відомостей;

• несистематичне і неґрунтовне проведення із працівниками профілактичних навчань, спрямованих на запобігання порушень режиму захисту;

• недосконалий контроль за додержанням режиму захисту відомостей, що містять комерційну таємницю.

Основою у формуванні процесу психологічної деградації особи вважається:

• залежність від алкоголю;

• залежність від наркотиків;

• залежність від інтимних зв’язків;

• залежність від азартних ігор;

• психологічні фобії (боязливість, ревнощі тощо);

• вплив гіпнозу тощо.

Особа, котра перебуває на одній із таких стадій за певної ситуації стає легкою “здобиччю” для потенційного супротивника (злочинця). Такі працівники не повинні займати матеріально-відповідальні посади і безпосередньо контактувати з клієнтами підприємства (фірми).

7.3. Інтелектуальна власність, промислова власність та її захист

У системі ринкової економіки у всіх країнах світу особливої цінності набула інтелектуальна власність.

Інтелектуальна власність – результат інтелектуальної, творчої діяльності однієї людини (автора, виконавця, винахідника та ін.) або кількох осіб. Право інтелектуальної власності у найширшому розумінні означає закріплені законом права на результат інтелектуальної діяльності в промисловій, науковій, художній, виробничій та інших галузях. Але більш доцільним визначення інтелектуальної власності через зазначення об’єктів інтелектуальної власності:

• авторські права (літературні твори, комп’ютерні програми, бази даних, карти, фотографічні твори);

• право промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, раціоналізаторські пропозиції);

• фірмові та комерційні найменування;

• географічні зазначення;

• сорти рослин та породи тварин;

• топографії інтегральних мікросхем;

• комерційна таємниця.

Законодавство, яке визначає права на інтелектуальну власність, базується на праві кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, які, будучи благом не матеріальним, зберігаються за його творцями і можуть використовуватися іншими особами лише за узгодженням з ними, крім випадків, визначених законодавством.

Ринкові відносини передбачають економічну свободу і конкуренцію, де інтелектуальна власність та комерційні таємниці часто стають вирішальними в оволодінні ринками збуту в досягненні економічного успіху. Жорстка конкурентна боротьба між підприємствами передбачає прийняття різноманітних заходів для забезпечення безпеки цінної підприємницької інформації, як виду інтелектуальної власності.

Підприємницьку інформацію поділяють на:

• технічну;

• фінансову;

• рекламну;

• попиту та пропозиції;

• про конкурентів;

• про кримінологічний стан тощо.

Організовуючи заходи з охорони підприємницької інформації, насамперед уточнюють, які конкретні її види потребують захисту, тому спочатку інформацію групують, наприклад, за такими питаннями:

1. Яку інформацію не можна приховувати?

2. Яку інформацію невигідно приховувати?

3. Яку інформацію необхідно охороняти?

Після визначення виду підприємницької інформації, особливо цінної для успішної економічної діяльності підприємства (фірми), для її захисту від посягань злочинних структур та конкурентів застосовують як правові, так і спеціальні заходи або ж комплексне їх поєднання.

Основним чинником захисту інформації є застосування режимних заходів, прийняття спеціальних заходів залежить від власника інформації, її цінності, конкурентного стану та інших чинників.

Інформація у вигляді секрету, про який відомо лише підприємцю, особливої охорони не потребує, у такому разі достатньо:

• не допускати до інформації третіх осіб;

• зберігати документ чи електронні носії інформації в сейфі чи металевому ящику.

Цінна інформація, з якою працюють окремі працівники підприємства (фірми) і про яку відомо зацікавленим особам чи структурам, вимагає спеціальних внутрішніх і зовнішніх заходів охорони.

Зовнішні заходи:

1. Вивчаються партнери та клієнти, з якими здійснюють спільну комерційну діяльність, їхні надійність, платоспроможність тощо.

2. Вивчаються зв’язки співробітників підприємства (фірми) з іншими підприємствами (фірмами).

3. Виясняються особи, які проявляють зацікавленість до діяльності підприємства (фірми) та його персоналу.

Внутрішні заходи:

1. Ретельно підбирають і перевіряють осіб, які мають намір влаштуватися на роботу на підприємство (анкетні дані, поведінка за місцем проживання та попередньої роботи, причина звільнення, особисті і ділові якості, психологічна сумісність із співробітниками, судимість тощо).

2. Певний період часу за новим працівником спостерігають, зважаючи на його вчинки та поведінку.

3. Особлива увага приділяється особам, які проявляють необґрунтовану цікавість до інформації, угод, партнерів фірми тощо.

4. Комп’ютеризація підприємницьких структур розширює середовище осіб, які володіють цінною інформацією, що передбачає застосування додаткових спеціальних заходів.

З метою захисту інтелектуальної власності вводиться специфічний порядок роботи з інформацією та доступу до неї вживанням спеціальних організаційних заходів.

Захист промислової власності.

Одержання гарантованого доходу – головна умова розвитку підприємницької діяльності. За таких мотивів керівникам приватних підприємств, менеджерам необхідно бути не тільки грамотними економістами, але й уміти захистити результати своєї праці від можливого банкрутства, крадіжок, махінацій, зведення втрат до мінімуму.

Глибокий аналіз роботи стабільних підприємств свідчить, що успіх в бізнесі складається з чотирьох основних параметрів, першим з яких є психологічний:

1. Доброзичливе ставлення керівників підприємства до людей та навколишнього світу.

2. Знання можливих проблем, які спричиняють витати.

3. Ініціативне знаходження виходу із будь-якої ситуації.

4. Постійний пошук, оновлення та всебічне вдосконалення.

Ефективність засобів безпеки має враховувати і економічний аспект. Не завжди доцільно використовувати дорогі технічні засоби, вони можуть бути неефективними в специфічних випадках. Згідно з Комплексною програмою стабільної роботи підприємства, насамперед, потрібно подбати про захист зовнішніх кордонів – огорожу складів і підсобних приміщень. Достатня увага приділяється і захисту даху: всі отвори потрібно закривати на замки і вони мають бути забезпечені сигналізацією.

Перш, ніж встановити сигналізацію, потрібно добре визначити, що саме вона має захистити, проаналізувати різноманітні типи сигналізації і зони її застосування.

Спеціальні організаційні заходи.

1. Визначення списку осіб, уповноважених класифікувати інформацію та об’єкти, що містять комерційну таємницю.

2. Визначення інформації та об’єктів, які належать до цінних та потребують захисту.

3. Здійснення координації заходів охорони цінної інформації між всіма підрозділами підприємства.

4. Введення персональної відповідальності керівників всіх рівнів та виконавців, які беруть участь у закритих роботах з забезпечення і збереження таємниць.

5. Організація спеціального діловодства, маркування документації тощо, порядок зберігання і транспортування носіїв комерційних таємниць.

6. Введення оптимального обмеження осіб, які мають доступ до цінної інформації.

7. Організація єдиного порядку доступу та пропускного режиму.

8. Організація зберігання цінної інформації в спеціальних вогнетривких шафах чи сейфах, ключі від яких повинні перебувати в окремих осіб, передавати ключі іншим довіреним особам не допускається.

9. Встановлення правил взаємодії з державними органами влади, що здійснюють контроль за окремими видами діяльності підприємства.

10. Створення системи навчання навикам зберігання і охорони цінної інформації для працівників, які під час роботи мають до неї доступ.

Вищезазначені заходи мають високий результат у разі одностайності вирішення виробничих, комерційних, фінансових і режимних питань на підприємстві (фірмі).

Виконання зазначених заходів з захисту цінної інформації здійснюють служби безпеки підприємства (фірми), а застосування ними сучасних технічних засобів захисту дає змогу не тільки надійно забезпечити захист цінної інформації, але й не допустити проявів промислового шпигунства.

Заходи з захисту цінної інформації звичайно ж потребують значних фінансових коштів, тому керівник чи власник підприємства повинен вирішити, який варіант для нього вигідніший: витікання інформації чи її захист.