- •1. Стан безпеки праці в світі
- •2. Соціальний діалог в Європейському Союзі й Україна
- •3. Міжнародні стандарти sa 8000 «Соціальна відповідальність» і iso 26000 «Настанова по соціальній відповідальності»
- •4. Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •10 Принципів Глобального Договору
- •5. Європейський Союз і законодавство з охорони праці
- •6. Міжнародні організації в сфері охорони праці
- •7. Міжнародне співробітництво в сфері охорони праці
- •8. Соціальний діалог в Україні
- •9. Стан безпеки праці в Україні
- •10. Основні законодавчі та нормативно-правові акти про охорону праці
- •Лекція № 3. Система управління охороною праці в організації
- •1. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •2. Настанова з систем управління охороною праці
- •3. Система менеджменту охорони праці і промислової безпеки
- •4. Розробка системи управління охороною праці (суоп)
- •5. Системи менеджменту гігієни і безпеки праці. Ohsas 18001 : 2007
- •6. Політика в галузі охорони праці
- •7. Ефективність функціональної структури суоп
- •8. План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій – плас
- •9. Функціональні обов'язки робітників і керівників виробничих підрозділів
- •10. Оцінка стану безпеки праці в організації
- •11. Стимулювання за досягнуті результати
- •12. Порядок заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці
- •13. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •Лекція № 4. Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків
- •1. Класифікація нещасних випадків і взяття їх на облік
- •2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •3. Огляд місця, де стався нещасний випадок
- •4. Опитування потерпілого, свідків та посадових осіб
- •5. Визначення причин нещасного випадку
- •6. Методи дослідження виробничого травматизму
- •7. Профілактика нещасних випадків
- •8. Засоби захисту, що застосовуються для попередження нещасних випадків на виробництві
- •Лекція № 5. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності, актуальні проблеми в наукових дослідженнях
- •1. Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •2. Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесфів
- •3. Медичний огляд працівників певних категорій
- •4. Безпека праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин
- •5. Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони
- •6. Організація безпечної роботи електроустановок
- •7. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах
- •8. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень
- •9. Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем вентиляції, опалення і кондиціювання повітря
- •10. Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •11. Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •Лекція № 6. Основні заходи пожежної профілактики об’єктах
- •1. Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •2. Класифікація вибухо- і пожежонебезпечних зон
- •3. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •4. Протипожежні перешкоди
- •5. Основні причини винекнення горючого середовища і загорання в електричному устаткуванні
- •6. Утримання евакуаційних шляхів і виходів
- •7. Експертиза проектної документації на пожежну безпеку
- •8. Державний пожежний нагляд
- •9. Первинні засоби гасіння пожеж
- •10. Пожежна техніка
- •11. Оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння
- •12. Протипожежне водопостачання
- •13. Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •Лекція № 7. Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •1. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •2. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •3. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок.
- •4. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду
- •5. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження
- •6. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду
- •7. Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків
- •8. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника
4. Розробка системи управління охороною праці (суоп)
Наказом Мінпраці від 22.10.2001 р. № 432 затверджена Концепція управління охороною праці, яка визначає, що управління охороною праці – це підготовка, прийняття та реалізація правових, організаційних, науково-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен забезпечити функціонування Системи управління охороною праці (СУОП). Він очолює роботу з управління охороною праці та несе безпосередню відповідальність за її функціонування в цілому на підприємстві.
СУОП, як підсистема загальної системи управління виробництвом, повинна передбачати такі функції:
організацію і координацію робіт (обов’язки, відповідальність, повноваження керівників різного рівня, осіб, які виконують та перевіряють виконання роботи);
облік, аналіз та оцінка ризиків;
планування показників стану умов та безпеки праці;
контроль планових показників та аудит всієї системи;
коригування, запобігання та можливість адаптації до обставин, які змінюються;
заохочення працівників за активну участь та ініціативу щодо здійснення заходів з підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці.
Завдяки цій системі повинні забезпечуватися вирішення таких основних завдань:
професійний добір працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки з урахуванням стану їхнього здоров’я та психофізіологічних показників;
навчання та пропаганда з охорони праці;
безпека обладнання;
безпека виробничих процесів;
безпека будівель та споруд;
забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних умов праці;
наявність засобів індивідуального захисту (313);
оптимальні режими праці та відпочинку;
лікувально-профілактичне обслуговування працюючих;
санітарно-побутове обслуговування.
Щоб ця система діяла, необхідно запровадити відповідний нормативно-правовий акт, який би регулював усі питання, пов’язані з підготовкою, прийняттям та реалізацією управлінських рішень. При цьому треба пам’ятати, що СУОП є складовою загальної системи управління виробництвом (якістю продукції, що виробляється) і спрямована не тільки на створення оптимальних умов праці, але й на використання резервів виробництва, підвищення продуктивності праці та значне покращання якості продукції.
Враховуючи те, що Закон поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які використовують найману працю, незалежно від того, працює на підприємстві 5 чи 1000 осіб, роботодавець зобов’язаний забезпечити виконання всіх завдань, передбачених цією статтею.
При створенні СУОП необхідно:
• визначити перелік законодавчих та інших нормативно-правових актів, що містять вимоги щодо охорони праці для даного виду економічної діяльності;
• виявити небезпечні та шкідливі виробничі фактори, види робіт, об’єкти, машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, щоб визначити, які з них найсуттєвіше впливають на умови та безпеку праці;
• визначити основні завдання в галузі охорони праці та встановити пріоритетні напрями;
• розробити організаційну схему для виконання визначених завдань.
У зв’язку з тим, що роботодавець несе безпосередню відповідальність за стан умов та безпеки праці, для офіційного розподілу обов’язків, прав та відповідальності в галузі охорони праці між усіма учасниками виробничого процесу необхідно призначити посадових осіб, які повинні забезпечити вирішення конкретних питань охорони праці. Якщо у підпорядкуванні роботодавця є інженерно-технічні працівники, то у їхніх посадових інструкціях повинні бути відображені обов’язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій з охорони праці.
Крім того, необхідно визначити порядок взаємодії всіх осіб, які беруть участь в управлінні виробництвом, а також порядок підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень (накази, розпорядження, приписи тощо).
При цьому треба врахувати, що очолює роботу з управління охороною праці та несе безпосередню відповідальність за її функціонування в цілому на підприємстві роботодавець (керівник підприємства), а у цехах, службах, на дільницях -керівники відповідних підрозділів і служб, відповідальні за стан умов та безпеку праці у підпорядкованих їм підрозділах.
Організаційно-методичне керівництво діяльністю структурних підрозділів та функціональних служб з охорони праці, підготовку управлінських рішень та контроль за їх реалізацією повинна здійснювати служба охорони праці.