Коефіцієнт покриття процентних платежів прибутком

Значення коефіцієнта полягає в тому, що він розкриває можливості виплати у призначені терміни процентів кредиторам корпорації. Несплата процентних платежів є порушенням кредит­ної угоди. Тому обчислюється показник, що визначає можливості корпорації виконувати її кредитні зобов’язання. Коефіцієнт визначається діленням прибутку до виплати процентів і податків на витрати, пов’язані з виплатою процентів. Нормативним є показник, коли прибуток у 3—6 і більше разів перевищує суми процентних виплат.

Коефіцієнт визначають три чинники:

• операційний прибуток;

• загальна сума позичкового капіталу;

• процентні ставки фінансового ринку.

Перші два залежать переважно від управлінських рішень, третій стосується фінансового навколишнього середовища і не залежить від фінансового менеджменту.

Дані, необхідні для розрахунку коефіцієнта, містяться у звіті про прибутки і збитки (звіті про прибуток).

Коефіцієнт покриття процентів прибутком у 2000 р. становив:

.

Отже, сума отриманого прибутку може покрити процентні платежі у 18,5 раза.

Таблиця 7.7

Консолідований звіт про прибуток корпорації «Кока-Кола» за 2001 р., млн дол.

Дохід від продажу товарів і послуг	20 092
Витрати виробництва за проданими товарами і послугами	6044
Валовий прибуток	14 048
Адміністративні й операційні витрати	8696
Операційний прибуток	5352 √
Проценти отримані	325
Проценти сплачені	289 √
Збиток (прибуток) від реалізації капіталу	152
Інші прибутки	130
Прибуток до відрахування податку з прибутку корпорації	5670
Податок із прибутку корпорації	1691
Кумулятивний результат зміни в обліковій політиці	(10)
Чистий прибуток	3969

Міжнародні порівняння коефіцієнта «позичковий капітал/сукупний капітал корпорації»

Зіставимо коефіцієнт загального боргового навантаження на капітал корпорації, обчислений за першим методом по країнах з розвиненою ринковою економікою, а також по галузях господарства в цих країнах. Найвищі показники спостерігаються в країнах ЄС (до 68—70 %) і в Японії (до 65—68 %); у США і Великобританії вони значно нижчі — 50—57 %.

По галузях господарства також є значні відмінності. Найвищий коефіцієнт у США, Великобританії і Японії спостерігається в галузях, які надають інженерно-конструкторські послуги (до 57—58 %). У країнах ЄС найвищий показник у роздрібній торгівлі — до 70 %. Якщо взяти текстильну промисловість, то найвищий показник у країнах ЄС — понад 60 %, нижчий у США, Великобританії і Японії — від 42 до 44 %.

Ірландський економіст К. Уолш, котрий аналізував тенденції у формуванні структури капіталу, відзначає, що в їх основі лежать не стільки фінансово-економічні чинники, скільки поведінкові, які обумовлюються культурними й історичними традиціями кожного народу¹.