- •Задачі до ккр з навчальної дисципліни
- •Еталонна відповодь на варіант №1 ккр по навчальній дисципліні
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •Питання і відповіді до ккр з навчальної дисципліни
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при харчових отруєннях.
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при хімічних отруєннях.
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при враженні електричним струмом.
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при сонячних та теплових ударах.
- •2. Поясніть дії по наданню першої допомоги при втратах свідомості і зупинці серця.
- •2. Поясніть дії по наданню першої допомоги при переломі бедрової кістки та хребта.
- •1. Іммобілізація стегна
- •2. Іммобілізація гомілки
- •3. Іммобілізація передпліччя (а, б); підвішування на косинці (в)
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при переломах: гомілки, кісток стопи, фаланг пальців.
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при різних видах опіків.
- •Перша медична допомога при опіках
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при кровотечах.
- •2 Поясніть дії по наданню першої допомоги при пораненнях.
- •3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при повенях.
- •3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при зсувах.
- •3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при селевих потоках та лавинах.
- •3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при урагані, бурі, смерчі.
- •Пилові бурі бувають двох видів: потокові та вихрові.
- •3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при виникненні снігових заметів.
- •3. Обґрунтуйте дії по проведенню запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при ураженні блискавкою.
- •3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при пожежі в лісі та на торф’янищі.
- •3. Обґрунтуйте комплекс заходів по захисту населення у нс.
- •3. Обґрунтуйте організацію дій по проведенню рятувальних робіт в зоні радіоактивного забруднення.
- •Додаткова інформація, що використовується при формуванні відповідей на питання роботи Особливості захисту населення в надзвичайних ситуаціях.
- •Які існують прийоми і способи проведення РіІнр у вогнищах враження?
Перша медична допомога при опіках
Опіки виникають під дією високих температур. Опіки від світлового випромінювання, полум'я, кип'ятку і гарячої пари називаються термічними, а від дії на шкіру і слизові оболонки сильних кислот і лугів, які спричинюють не тільки місцеве ураження, а й загальне отруєння організму, — хімічними.
Важкими є опіки від напалму та інших запалювальних речовин. Напалм прилипає до одягу і, продовжуючи горіти, вражає не лише шкіру, а й підшкірну клітковину та м'язи й утворює глибокі опіки.
Залежно від глибини ураження шкіри і тканин тіла розрізняють чотири ступені опіків: легкий (І) — почервоніння шкіри; середньої тяжкості (II) — утворення пухирів; тяжкий (ІІІ) — змертвіння всієї товщини шкіри; надзвичайно тяжкий (IV) — обвуглювання тканин тіла.
При великих (понад 10—15% поверхні тіла) опіках II—III ступенів виникає важке загальне ураження організму — опікова хвороба, яка нерідко ускладнюється опіковим шоком. Особливістю опікового шоку є його довготривалість (24—72 години). Опікова хвороба характеризується гострою інтоксикацією, порушенням в організмі водно-сольового обміну. Все це часто призводить до запалення легенів, ураження печінки, нирок, гострих виразок шлунково-кишкового тракту.
При опіках насамперед потрібно погасити одяг, якщо він горить, для чого на ураженого слід накинути пальто, ковдру тощо. Потім необхідно дати потерпілому вилити теплої підсоленої води. Обпечену частину тіла звільняють від одягу, обрізаючи і залишаючи на місці ті його шматки, що прилипли до тіла. Не можна розрізати або роздушувати пухирі, торкатись обпаленої поверхні руками, змазувати її жиром, маззю чи іншими речовинами. На опікову поверхню накладається стерильна пов'язка.
При великих опіках, які займають значну поверхню тіла, ураженого слід загорнути в чисте простирадло, вжити всіх необхідних заходів для запобігання шоку і терміново транспортувати його до медичного закладу.
-
2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при кровотечах.
Особа, яка надає допомогу, повинна вимити руки з милом, а якщо цього зробити не можна, обробити спиртом, одеколоном, горілкою, або змастити пальці йодом. Не можна промивати рану водою, доторкатися до неї навіть обробленими руками. Якщо рана сильно забруднена, то рекомендують протерти шкіру навколо неї тампоном – від рани на зовні.
Зсадини, уколи, мілкі поранення, які не кровоточать, необхідно змазати 5-%-м йодом або зеленкою і накласти на рану стерильну пов’язку, невеликі рани можна заклеїти пластиром, клеєм БФ-6, коллоднем, які дезінфікують рану і захищають її від забруднення. Перев’язочний матеріал потрібно брати так, щоб не доторкатися руками тої частини пов’язки, яку накладають на рану.
При накладанні пов’язки з підручного матеріалу, ту частину, яку накладають на рану – змащують йодом.
Якщо рана кровоточить, то накладається джгут, або перетискається вена чи артерії. При цьому потрібно пам’ятати, що кров витікає сталим струменем темно-червоного кольору з вен.
Якщо кров витікає окремими краплями і кровоточить сама рана – це капілярна кровотеча.
При пошкодженні артерії із рани витікає кров алого кольору у вигляді пульсуючого струменя.
Венозна і капілярна кровотечі зупиняються щільним накладанням на рану перев’язочного матеріалу. Для цього на рану накладають кусок стерильної марлі, потім шар вати і туго забинтовують.
Артеріальну кровотечу зупиняють накладанням пов’язки на артерію вище ушкодженого місця і якщо це не допоможе, то накладають джгут або закрутку. Для цієї цілі використовують резинову трубку, ремінь, хустинку, відрізок канату та інше. Артерію притискують джгутом вище місця поранення. При пораненнях кінцівок найбільш важливими місцями для притискання артерії є верхня частина бедра або плеча. При можливості перед накладанням джгута поранену кінцівку піднімають. Джгут накладають поверх одягу або підкладають під нього шматок матерії, бинтують кінцівку – щоб не пошкодити шкіру при затягуванні. Затягувати джгут можна тільки до зупинки кровотечі і тримати зимою 1- 1,5 години, літом 1,5 – 2 години, після чого джгут послабляється для відновлення кровотоку.
В складних ситуаціях – коли рана, що кровоточить знаходиться в паховій або підмишечній областях і джгут застосувати не можна, то в пах або під мишку вкладається валик з поролону, індивідуальний пакет, матерія, і якщо не має вивихів і переломів, максимально затискають кінцівку і прибинтовують (підв’язують) її до тулуба.
При пораненнях з переломами накладають шини. Вивихи і відкриті – мають право вправляти тільки лікарі-спеціалісти.