- •Методичний практикум
- •Зоогігієна
- •З основами проектування та будівництва тваринницьких об’єктів
- •Розділ 1. Дослідження повітряного середовища.
- •Заняття 1.1 Фізичні властивості повітря тваринницьких приміщень, методи їх визначення і оцінки .
- •Визначення температури.
- •Визначення атмосферного тиску
- •Визначення вологості повітря
- •Визначення абсолютної вологості повітря.
- •Визначення відносної вологості повітря.
- •Визначення абсолютної вологості аспіраційним психрометром.
- •Заняття 1.2 Визначення швидкості руху повітря
- •Правила роботи з кульовим кататермометром
- •Заняття 1.3 Гігієнічний контроль запиленості та загальної бактеріальної забрудненості повітря тваринницьких приміщень.
- •Методи визначення кількості пилу у повітрі
- •Заняття 1.4. Зоогігієнічний контроль вмісту шкідливих газів у повітрі
- •Гігієнічне значення шкідливих газів у повітрі.
- •Визначення вмісту вуглекислого газу в повітрі методом Суботіна – Нагорського
- •Визначення концентрації аміаку в повітрі приміщень для тварин
- •Визначення вмісту сірководню у повітрі
- •Розділ 2. Санітарно-гігєнічне дослідження грунтів Заняття 2.1. Дослідження основних фізичних властивостей грунту
- •Взяття проби грунту для дослідження.
- •Визначення фізичних властивостей грунту Колір грунту.
- •Запах грунту.
- •Визначення вологопіднімальної здатності грунту (капілярності).
- •Визначення водопроникності (фільтраційної здатності грунту).
- •Встановлення пористості грунту .
- •Хімічний аналіз грунту
- •1. Санітарні показники забрудненості грунт (з розрахунку на 100 г)
- •Розділ 3. Санітарно-гігієнічна оцінка води. Заняття 3.1. Прийоми санітарно-гігієнічної оцінки води.
- •Санітарно-топографічне обстеження водойми
- •Огляд водойми
- •Карта санітарно – топографічного обстеження джерела водопостачання
- •Грунтові криниці
- •3.1. Перерахунок прозорості води в каламутність
- •4.Колір води
- •3.2. Оцінка інтенсивності запаху води.
- •Проба на органічні речовини
- •Хімічні методи дослідження води
- •Заняття 3.2. Гігієнічний контроль за процесами самоочищення води
- •Санітарно – гігієнічне значення
- •Визначення кількості аміаку у воді
- •Визначення нітритів і нітратів у воді
- •4. Шкала вмісту азоту нітритів
- •Нормативи.
- •Визначення сульфатів методом о. П. Озерова.
- •Кількісне визначення заліза
- •Визначення твердості води
- •Заняття 3.3 Методи знезаражування води
- •2. Визначення хлор потреби води.
- •Заняття 3.4. Виїзд на водойми ферми учгоспу
- •Розділ 4. Зоогігієнічна оцінка кормів Заняття 4.1. Зоогігієнічний контроль якості грубих кормів
- •Гігієнічне значення грубих кормів
- •Санітарна оцінка сіна
- •5.Критерії оцінки сіна за вологістю
- •6.Максимальний вміст за масою, %
- •7.Час збирання сіна
- •8.Ознаки злакових і бобових рослин
- •10.Рослини, що впливають на обмін речовин
- •Санітарна оцінка соломи.
- •Санітарна оцінка полови.
- •Визначення наявності в сіні споринні, головні ржавчини.
- •Визначення токсичності грибів методом шкірної проби на кроликах.
- •Заняття 4.2. Санітарно – гігієнічна оцінка соковитих кормів.
- •Лабораторна оцінка якості силосу
- •Оцінка якості жому.
- •Оцінка якості браги.
- •Оцінка якості коренебульбоплодів
- •Заняття 4.3. Санітарно гігієнічна оцінка зернових кормів
- •Лабораторні методи оцінки зерна
- •Розділ 5. Гігієна тваринницьких приміщень. Заняття 5.1. Поняття про проектування тваринницьких приміщень та читання проектної документації
- •Поняття про проекти приміщень
- •Поняття про масштаби.
- •Технологічні рішення.
- •Загальні відомості про будівельні креслення.
- •Вимоги, що пред’являють до території для будівництва підприємств
- •Розміщення будівель і споруд на території підприємства
- •Тема 6. Спеціальна гігієна. Заняття 6.1. Гігієна великої рогатої худоби
- •Зоогігієнічні вимоги до безприв’язного утримання худоби.
- •Гігієна вирощування телят у профілакторний період.
- •Заняття 6.2. Гігієна свиней
- •Заняття 6.3 Гігієна овець.
- •Проведення окоту і вирощування ягнят.
- •Гігієна стриження овець.
- •Гігієна купання овець
- •Гігієна доїння овець.
- •Заняття 6.4. Гігієна коней
- •11.Номенклатура основних виробничих будівель і споруд
- •Системи утримання коней: стаєнна і табунна (пасовищна).
- •Годівля коней
- •Гігієна жеребців – плідників
- •Гігієна жеребних кобил.
- •Вирощування лошат.
- •Вимоги до збруї.
- •Догляд за кіньми.
- •Заняття 6.5. Гігієна птиці
- •Системи утримання птиці
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до інкубації
- •Номенклатура будівель і споруд пташиних ферм
- •Вентиляція пташників.
- •Освітлення пташників
- •Контроль якості кормів
- •Санація птахівничих приміщень і території.
- •Гігієна кролів, хутрових звірів, мисливських і службових собак та лабораторних тварин Гігієна кролів.
- •Гігієна хутрових звірів
- •Гігієна службових і мисливських собак.
- •Заняття 6.6. Гігієна бджіл
- •Вимоги до ділянки для розміщення пасіки.
- •Вимоги до вуликів.
- •Системи утримання бджіл.
- •Заняття 6.7. Гігієна ставкового рибництва
- •Список використаної літератури
- •Тема 6. Спеціальна гігієна. 67
Гігієна хутрових звірів
Промислове значення має розведення чорно-бурих лисиць, голубих песців, норок, нутрій і соболів. Скупчення значної кількості поголів’я на невеликих площах призводить до постійної загрози виникнення інфекційних і інвазійних захворювань Місце для вибору ділянки повинно бути захищене від панівних вітрів і снігових заносів. З метою запобігання простудних захворювань звірів через тумани, ділянки вибирають вдалині від річок і боліт. При будівництві звіро ферми витримують всі необхідні стандарти. Територію обносять суцільним парканом із фундаментом заглибленим в грунт на 60 см, висота огорожі не менше 2 м, а в районах з високим сніговим покривом до 2,5 м. На огорожі влаштовують козирьок з гладеньких матеріалів, це запобігає контакту з іншими тваринами, які можуть бути джерелом інфекції.
Основними будівлями для утримання хутрових звірів є шеди. Довжина їх до 120 м, а ширина 4 м. Шеди для соболів, норок, лисиць і песців з зовні вздовж обтягують сіткою із заглибленням її в грунт на 20 см. Основне стадо звірів утримують у клітках з вигулами. На період родів і вирощування молодняку у клітку ставлять дерев’яний будиночок 0,6х0,7х0,45 м
Практикують два способи утримання нутрій з водою і без неї. Клітка складається з будиночка, (гнізда), вигулу (берега) і басейну (водойми), глибиною 30…40 см, вода проточна. Недоліком такого утримання є те, що взимку нутрії страждають від холоду. Щоб не виникало обморожування хвостів підлогу посипають товстим шаром тирси.
Без води нутрій утримують у сітчастих клітках, що полегшує догляд за ними але позбавляє тварин моціону, фізичних навантажень, що призводить до погіршення якості хутра, ожиріння і зменшується плодючість. Практикують утримання нутрій у триярусних клітках. Нестача вітамінів призводить до зменшення виходу молодняку. Доля кормів тваринного походження для лисиць і песців повинна бути не менше 30…60%.
Усі корми повинні бути свіжими без ознак бродіння. Овочі згодовують у вигляді пасти разом з іншими кормами. М’ясні і рибні фарші рекомендують зберігати не довше 1,5 год. Годують дорослих тварин один раз на добу. А племінний молодняк і вагітних самок два рази. У лисиць і песців при недостачі вітаміну С виникає червонолапчастість. Звірі чутливі до нестачі в кормах вітамінів A, D, E, а також водорозчинних вітамінів B1, B2, PP, біотину. Використання риби з родини тріскових викликає у звірів анемію.
Гігієна службових і мисливських собак.
Собаки поділяються на службових, мисливських і декоративних. Спеціалістів із собаківництва називають кінологами.
Найпоширеніші в Україні породи службових собак : німецька (східноєвропейська) вівчарка, кавказька вівчарка, шотландська (колі), боксери, доги.
Мисливських поділяють на шість груп: хорти, гончаки, лайки,
норні, лягаві та спанієлі. Утримують собак у розплідниках і віваріях.
Ділянку для розплідника вибирають на лісових галявинах, узліссі, на схилах, захищених від вітрів. Для запобігання потрапляння диких і бродячих собак ділянку обгороджують парканом заввишки не менше 2 м.
Пастуших та експедиційних собак утримують на прив’язі а інших у двобічних павільйонах з кабінами і вигулами.
В домашніх умовах при утриманні в квартирі собаці відводять постійне місце, що достатньо освітлене і захищене від протягів. Краще мати лежанку на висоті 10…12 см з набитими на неї гладенькими дощечками, яку покривають підстилкою, а на підлогу кладуть килимок. Для малих собак у куточку ставлять ящик з піском.
У селі собак утримують на подвір’ї в будках які знаходяться не ближче 10 м від будинку. Будку і територію регулярно очищають від екскрементів.
Гігієнічні вимоги утримання лабораторних тварин полягають у дотриманні санітарних вимог. Перед входом у відділення розплідника чи віварію повинен бути дезкилимок, для дезинфекції взуття. Двічі на день його змочують дезрозчином (3…5%-вим фенолом, лізолом або креоліном)
Вхід у розплідник чи віварій сторонніх осіб категорично забороняється. Клітки очищають щоденно. Дезинфекцію годівниць і напувалок проводять щодня миючи у гарячій воді.
Поява заразних захворювань потребує регулярного проведення дезинфекції.
Контрольні запитання 1. Системи утримання кролів. 2. Які вимоги до ділянки під кролеферму? 3. Переваги шедового утримання кролів.4. Мікроклімат закритих приміщень для кролів у приміщеннях. 5. Вимоги до кліток для кролів. 6. Вимоги до ділянки ферми для хутрових звірів. 7. Гігієнічні особливості вирощування нутрій. 8. Утримання собак і їх особливості.