§ 27. Фіксація свідчень у ході допиту в конфліктній слідчій ситуації

Фіксація свідчень у протоколі в процесі допиту у конфліктній слідчій ситуації

При провадженні слідчих дій під час досудового слідства і ді­знання ведуться протоколи. Написання протоколу є основним за­собом фіксації факту допиту, у тому числі в конфліктній ситуації. Це означає, що слідчий має зафіксувати в протоколі зміст допиту і його результати. Вимоги до протоколів слідчих дій (допиту) кон­кретизуються в статтях КПК України залежно від процесуального стану учасника криміналістичної діяльності (табл. 11).

Таблиця 11

Конкретизація процесуального стану учасника криміналістичної діяльності щодо проблем ведення протоколу

Обов'язкове ведення протоколу відповідно до вимог КПК України	Процесуальний стан учасника кримінальної діяльності	Норма КПК України, яка врегульовує процесуальну форму допиту
ст. 170	свідок	ст. 167
	потерпілий	ст. 171
	підозрюваний	ст. 73
ст. 145	обвинувачений	ст. 143
ст. 146,170 Право власноручного запису своїх показань
При провадженні слідчих дій під час досудового слідства і дізнання ведуться протоколи (ст. 85 КПК України)

Як бачимо з таблиці, законодавець не до кожного процесуаль­ ного стану учасника криміналістичної діяльності передбачив ука­ зівку — ведення протоколу. Так, відносно потерпілого є норма (ст. 171 КПК України), яка передбачає, що ведення протоколу його допиту має відповідати правилам складання протоколу допи­ ту свідка (ст. 170 КПК України). З цього приводу зауважимо: вче- ні-процесуалісти лише констатують той факт, що протокол допи­ ту підозрюваного має відповідати вимогам статей 85, 145 КПК Ук­ раїни, але законодавець у чинному кримінально-процесуальному законодавстві не врегулював відповідну проблему. Будь-яких 7 195

посилань на зразок складання протоколу допиту потерпілого за аналогією зі складанням протоколу допиту свідка він, звичайно ж, не допускає. Це — недолік кримінально-процесуального права, причому суттєвий. Законодавець передбачає, що в протоколі допи­ту кожного учасника криміналістичної діяльності є свої проце­суальні особливості, але є і типові вимоги, передбачені в ст. 85 КПК України. Це, зокрема, зазначення: місця і дати його складання; посади і прізвища осіб, що проводять допит, прізвища допитува­ного і осіб, які брали участь у проведенні слідчої дії, адреси цих осіб; роз'яснення їх прав і обов'язків та інші дані.

За умов конфліктної ситуації при розслідуванні кримінальної справи про злочин показання допитуваної особи потрібно фіксу­вати дослівно. У тому разі, коли допитувана особа вживає неліте-ратурних, нецензурних висловів, їх необхідно уникати, зазнача­ючи при цьому в протоколі, що «допитуваний висловився в не­цензурній формі». Однак слідчому необхідно при цьому вміти зберегти своєрідність мови допитуваного. Якщо на початку до­питу допитувана особа навмисно заперечує свою деталізовану інформованість про обставини, що підлягають доказуванню в кримінальній справі, слідчому необхідно уникати висловів у про­токолі, що мають категоричний характер. Інколи, навпаки, слід­чому з тактико-криміналістичних міркувань за умови реальності відповідного факту вигідно зафіксувати в протоколі показання допитуваного в безапеляційній, рішучій формі.

У конфліктній ситуації, допитуючи особу, слідчий може вико­ристовувати тактико-криміналістичні прийоми. Чи потрібно про це зазначати в протоколі? Конфліктна слідча ситуація означає, що має місце загострення суперечностей між учасниками відповідних правовідносин. Адже в даному разі слідча ситуація характеризу­ється особливим станом міжособистісних відносин двох або біль­ше суб'єктів, учасників криміналістичної діяльності, що мають ін­тереси, які не збігаються. Крім того, вони, як правило, прагнуть до досягнення протилежної мети і керуються при цьому індивідуаль­ними намірами, розрахунками, планами. Конфліктна слідча ситу­ація може виникнути на будь-якому етапі досудового слідства кримінальної справи про злочин, при штучному та природному поєднанні вказаних умов і обставин. Тому завдання слідчого в процесі допиту — отримати у конфліктній слідчій ситуації правди­ву інформацію, яка має значення у справі.

У протоколі мають бути зафіксовані всі дії, які виконав слідчий. Потрібно зазначити, що інколи бесіда слідчого з особою, яку він має допитати, триває годинами. Слідчий переконує особу розповісти правду. Особа приймає позитивне рішення, а допит може тривати тридцять хвилин чи годину. Дослівний запис показань допомагає

196

слідчому. Наприклад, слідчий в процесі допиту особи використовує один з видів тактичної комбінації — створення у допитуваної особи перебільшеного уявлення про інформованість слідчого з допомо­гою: а) тривалості допиту; б) спростування побіжних фактів, ви­словлених допитуваним.

Отже, допитувана особа дає побіжні факти, а слідчий фіксує їх у протоколі й уникає запитань на основне питання, бо немає дока­зів підтвердження певного факту. Допитана особа дає неправдиві показання на побіжні запитання. Таких запитань має бути значна кількість. Після цього слідчий поступово спростовує їх, тим самим ставить допитувану особу перед фактом. Свідкові, коли він про це попросить, може бути надана можливість особисто написати свої показання в присутності слідчого. Аналогічне право має і обвину­вачений. Але в такому разі слідчий, ознайомившись з письмовими показаннями обвинуваченого, може поставити йому додаткові за­питання. Ці запитання і відповіді заносяться до протоколу.

Протокол допиту (фіксація свідчень) може бути написаний від руки, або за допомогою машинопису. Слідчий для фіксації свідчень допитуваного в певному обсязі може застосувати стенографуван­ня (ч. 6 ст. 114 КПК України). Для проведення стенографування слідчий може запросити стенографістку. Коли слідча дія закінче­на, стенограму необхідно розшифрувати і надрукувати на дру­карській машинці чи комп'ютерній техніці. Стенограма і маши­нописний текст стають складовою протоколу.

Після фіксації свідчень кожна сторінка протоколу має бути про­читана і підписана допитуваною особою, слідчим і всіма, хто брав участь у проведенні слідчої дії. До протоколу можуть додаватися фо­тографії, матеріали звуко-, кіно-, відеозапису, плани, схеми, зліп­ки, інші матеріали, які пояснюють його зміст.

Якщо особа, що брала участь у проведенні слідчої дії, відмо­виться підписати протокол, це необхідно зазначити в протоколі і ствердити підписом суб'єкта криміналістичної діяльності, який проводив допит. Поправки і вставки до протоколу допиту мають бути зазначені в ньому перед підписами.

Фіксація свідчень у ході допиту в конфліктній

слідчій ситуації із застосуванням

науково-технічних засобів

У процесі досудового розслідування кримінальної справи про злочин у конфліктній слідчій ситуації при допиті підозрюваного, обвинуваченого, свідка і потерпілого можна застосувати відео-, звуко-, кінозапис. Про це повідомляється всім учасникам слідчої

197

дії до її початку. Фактично проведення допиту, написання прото­колу допиту супроводжується фіксацією свідчень з використан­ням відео-, звуко-, кінозапису Матеріали відео-, звуко-, кінозапи-су не можуть замінити протокол допиту, вони є додатками до протоколу, пояснюють і збагачують його зміст. За чинним кримі­нально-процесуальним законодавством, такі матеріали не є само­стійними джерелами доказів.

Указані науково-технічні засоби фіксують не тільки результати, а й перебіг допиту. Це є особливо важливим для кримінальної справи при виникненні конфліктної ситуації, адже фактично ві­део-, звукозаписи містять багатшу інформацію. Слідчі мають пра­во залучати до застосування відео-, звуко-, кінозаписів спеціаліс­тів. Згода учасника слідчої дії на застосування науково-технічних засобів кримінально-процесуальним законодавством не передба­чена. Застосування науково-технічних засобів психологічно впли­ває на допитувану особу. Використання, наприклад, відеозапису при фіксації свідчень у ході допиту у конфліктній слідчій ситуації сприяє деталізації перебігу слідчої дії. Інформація є настільки ба­гатою, що навіть жести, настрій допитуваного, теми його розмови важливо зафіксувати.

Закінчивши допит та належно оформивши протокол, слідчий повинен надати можливість допитуваній особі, іншим особам, що брали участь у проведенні відповідної слідчої дії, переглянути (прослухати) зафіксовані свідчення. Так, після кінозапису та виго­товлення кіно-, відеострічки відповідні матеріали демонструються всім учасникам слідчої дії, про що слідчий складає окремий прото­кол.

Застосовування відео-, звуко-, кінозаписів до складання прото­колу допиту особи є порушенням законності, згаданий процес має тривати паралельно. Застосовувати фіксацію свідчень у ході допи­ту в конфліктній слідчій ситуації є доцільним з різних об'єктивних і суб'єктивних причин, які мають основним своїм завданням: вда­ло, раціонально й ефективно окреслити спосіб дій слідчого для виконання завдань кримінального судочинства: наприклад, для фіксації показань учасників криміналістичної діяльності з метою відтворення їх співучасникам злочину, які не бажають давати правдиві показання; для аналізу поведінки допитуваної особи; для допиту малолітнього та неповнолітнього свідка.

198