Тема 3. Господарський розвиток та економічна думка в період формування світових цивілізацій (VIII ст. До н. Е. – XV ст. Н.Е.)

Товар - продукт праці (вироби, послуги), здатний задовольняти певні потреби людини і призначений для купівлі-продажу.

Гроші це будь-що, що служить як загальноприйнятий посередник у обміні або як засіб платежу. Гроші виконують такі функції:

• міра вартості;

• засіб обігу;

• засіб нагромадження;

• засіб платежу;

• світові гроші.

Інші економічні школи вважають все, що є засобом обміну, є гроші, і виділяють З—4 функції грошей.

Споживна вартість - корисність речі або послуги, їхня здатність задо­вольняти ті чи інші потреби людини. Зумовлена фізичними, хімічними та іншими природними властивостями, наданими їй людиною внаслідок кон­кретної праці.

Мінова вартість - з позицій трудової теорії вартості форма прояву вар­тості, що являє собою кількісне співвідношення або пропорцію, за якою то­вари обмінюються один на одний. Мінова вартість визначається затраченою суспільно необхідною працею товаровиробників та створенням обмінюваних товарів, тобто їхньою вартістю.

Економічна інтеграція - це об’єктивний процес розвитку глибоких, етичних взаємозв’язків та поділу праці між національними господарствами, створення міжнародних господарських комплексів в межах держави.

Додана вартість - різниця між вартістю вироблених товарів і вартістю матеріалів і сировини, що використані у їх виробництві. Хлібина вартістю в 1 гривню втілює 0,60 коп. вартості пшениці та інших матеріалів, а додана вартість становить 0,40 коп. Додана вартість складається із заробітної пла­ти, процента та прибутку, що додані до продукту фірмою чи галуззю.

Додаткова вартість - одне із центральних понять в марксистській еко­номічній концепції. Додаткова вартість виступає як надлишок вартості над вартістю робочої сили, яка створена найманими працівниками і безоплатно привласнена власниками капіталу. За концепцією Маркса, додаткова вартість створюється лише живою працею найманих працівників, а привлас­нюється власниками капіталу.

Другорядний товар - товар, рівень споживання якого при зростанні до­ходу споживача падає.

Економічна рента - різниця між виплатами ресурсу виробництва та мінімальною сумою, яку необхідно витратити, щоб одержати цей ресурс.

Споживчий надлишок - різниця між сумою, яку споживачі готові запла­тити за товар, та тією сумою, яку вони фактично сплачують.

Рента - дохід з капіталу, землі або майна, що його власники регулярно одержують, не займаючись підприєм­ницькою діяльністю; особливий вид державної безстрокової облігаційної пози­ки, за якою держава бере на себе зобов'язання виплачувати щорічно певний дохід (ренту) на позичений капітал.

Позичковий процент - вартість послуги, яка надається кредитором позичальнику у вигляді надання йому за плату певної суми грошей на обумовлений строк.

Капітал (капітальні товари, капітальне устаткування) - в економічній теорії один з тріади продуктивних факторів виробництва. Капітал складаєть­ся із вироблених товарів тривалого користування, які використовуються у виробництві. Основними компонентами капіталу є устаткування, будівлі та запаси. Коли капітал застосовується у цьому розумінні, то часто мають на увазі реальний капітал.

Хрематистика - це “мистецтво” вкладання і нагромадження капіталу.

Обмін - об'єктивно необхідна фаза суспільного виробництва, що зв'язує виробництво і розподіл, з одного боку, і споживання - з іншого. Обмін може проявлятися у формі обміну конкретними видами праці (обмін діяльністю) і бути стадією внутрішньо притаманною виробництву, тобто обміном, що здійснюється безпосередньо у виробництві, а також самостійною фазою відтворення, де здійснюється обмін продуктами праці в натуральній (про­порційний) чи вартісній (еквівалентний) формах.

Оброк - щорічний збір грошей і продуктів з кріпосних селян поміщиками.

Огородження - насильне вигнання селян феодалами з землі.

Економічна рента - різниця між виплатами ресурсу виробництва та мінімальною сумою, яку необхідно витратити, щоб одержати цей ресурс.

Земля - в класичній і неокласичній економічній теорії один із трьох ос­новних факторів виробництва (разом з капіталом і працею). Цей фактор включає землю, яка використовується у сільськогосподарському чи промис­ловому виробництві, а також використовувані природні ресурси землі.

Бенефіцій - умовна, не спадкова форма землеволодіння, яка надавалася за несення військової служби.

Феод - умовна, спадкова форма землеволодіння, несення служби на користь феодала після прийняття присяги.

Аллод - повністю незалежне, спадкове землеволодіння.

Трудовий процес - комплекс трудових прийомів на робочому місці, які спрямовані на виконання певного завдання.

Виробничі відносини - економічні відносини, які складаються між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання.

Пріоритетність - переважне право, першочергове значення чогось.

Конкретна праця - це праця затрачена у певній корисній формі, результатом якої є певна споживна вартість.

Абстрактна праця - це праця, яка взята як затрата людської робочої сили взагалі.

Монополія - виключне право, що належить одній особі, групі осіб чи державі.

Вотчина - успадкована, феодальна земельна власність.

Фільварок - садиба з господарчими будівлями у сільській місцевості.