[Ред.]Складне речення

Складне речення в українській мові складається з двох або кількох простих, об'єднаних за змістом та інтонацією. Складні речення поділяються на сполучникові, безсполучникові та складні синтаксичні конструкції (з різними видами зв'язку).

• сполучникове складне речення (Я згодився, і ми разом гуляли містом) може бути:

  • складносурядним:

    • з розділовими сполучниками сурядності (з'єднуються розділовими сполучниками сурядності — одиничними або, чи, хоч, повторюваними аби…аби, чи…чи, хоч…хоч, то…то, не то…не то: Або я піду звідси, або вона стане іншою);

    • єднальними сполучниками сурядності (з'єднуються єднальними сполучниками сурядності — одиничними і, й, та (в значенні і) та повторюваними і…і, ні…ні (ані…ані): Подув вітер — і ліс радісно загомонів);

    • протиставними сполучниками сурядності (з'єднуються протиставними сполучниками сурядності — а, але, та (в значенніале), проте, зате, однак: Надворі дощ, а тут сухо і тепло);

  • складнопідрядним:

    • підрядним означальним (підрядним реченням, яке відповідає на запитання який? яка? яке? які? і залежить від одного з членів речення, вираженого іменником або іншою частиною мови в ролі іменник; підрядні означальні речення приєднуються до головного речення за допомогою сполучних слів який, чий, котрий, що, де, куди, звідки, коли та сполучників щоб, як, ніби, наче, неначе: Для нас тоді був цілий світ, як вимріяна казка — П.Карманський);

    • підрядним зв'ясувальним (підрядним реченням, яке відповідає на запитання відмінків і пояснює присудок у головному реченні. Вони приєднуються до головного речення за допомогою сполучних слів хто, що, який, чий, котрий, де, куди, звідки, коли, відколи, як та сполучників що, як, щоб, ніби, мов, наче, неначе: Щасливий, хто сни має милі — Л.Українка);

    • підрядним обставинним (підрядним місця (Будь там, де ти є), часу (Він почекав, поки вагон зрушив з місця), способу дії (Кожен живе так, як він хоче), порівняльним (Хмари насувалися, наче великі хвилі), міри та ступеня, причини (Я зробив це через те, що люблю), мети (Ми приїхали сюди, щоб відпочити), умовним (Якщо добре попрацюєш, одержиш нагороду), допустовим (Хоч і не рідний він, але добра душа), наслідковим (Вже ніч, так що краще не виходь));

    • складнопідрядним з кількома підрядними:

      • з послідовною підрядністю (Він писав свою книжку, тому що хотів, щоб люди, яких він любив, стали трохи щасливішими),

      • з паралельною підрядністю (Може, друзі, що любили, і кохані, що пішли, знов застелять, як стелили, юних бенкетів столи — М.Коцюбинський),

      • з однорідною підрядністю (Розкажи, як за горою Сонечко сідає, Як у Дніпра веселочка Воду позичає — Т.Шевченко),

      • з комбінованою підрядністю (Коли б мене хтось спитав, що мені подобалося у дитинстві, я б йому відповів, що любив грати у шахи).

• безсполучникове складне речення (Не ходи, дівча, на луг, не ламай тополю) може бути:

  • з однорідними членами речення (між частинами безсполучникових складних речень існують ті самі синтаксичні відношення, що й між частинами складносурядних речень — одночасність подій, явищ, станів; послідовність; причинно-наслідкова залежність тощо: Осінній вечір морозом дихав, У небі місяць немов п'ятак — В.Симоненко);

  • з неоднорідними членами речення (синтаксичні відношення між їх частинами в основному нагадують відношення між компонентами складнопідрядного речення — причиново-наслідкові, умовні, з'ясувальні: Защебетав соловейко — пішла луна гаєм — Т.Шевченко).

• складна синтаксична конструкція (Ще сніг кругом, ще голі віти в дуба, і не курличуть в небі журавлі — В.Сосюра) може бути:

  • з сурядним і безсполучниковим зв'язком;

  • з підрядним і безсполучниковим зв'язком;

  • з сурядним, підрядним і безсполучниковим зв'язком.